П’ятниця, 17 Липня, 2026

Кияни виступили проти підвищення тарифів на проїзд до 30 гривень: 96% учасників обговорення проти

Важливі новини

Можливості військової підтримки: що дозволяє юридично оголошений воєнний стан для західних партнерів України

На думку народного депутата Сергія Демченка, введення воєнного стану в Україні може виявитися вигідним для західних партнерів через розширені можливості надання допомоги країні у рішенні нагальних питань та зміцненні обороноздатності. У своєму відеозверненні, яке стало об'єктом широкого обговорення, політик розкриває свою позицію стосовно воєнного стану та можливих переваг для України. Сергій Демченко заявив, що в Україні оголошено воєнний стан, а не війна. З його слова, це визначає фінансування з боку партнерів, адже лише оголошення воєнного стану дає змогу західним партнерам надавати повний обсяг допомоги. Демченко підкреслив, що партнери обмежені в законодавстві своїх країн та міжнародних нормах, включно з нормами НАТО. Від оголошення воєнного стану залежить багато аспектів, включаючи взаємодію з МВФ. Для країн, що перебувають у воєнному стані та тих, що ні, існують різні умови співпраці, що може обмежити область їхнього взаємодії.

• Введення воєнного стану в Україні може сприяти збільшенню обсягів допомоги від західних партнерів, що є важливим для розвитку обороноздатності та зміцнення безпеки країни.

• Народний депутат Сергій Демченко вказує на те, що оголошення воєнного стану відкриває західним партнерам можливість надання повноцінної допомоги, що необхідно для ефективного протистояння зовнішнім загрозам.

• Від оголошення воєнного стану залежить не лише рівень фінансування, а й можливість співпраці з міжнародними партнерами, такими як МВФ та країни-члени НАТО.

• Розуміння різниці між оголошенням воєнного стану та наявністю війни є важливим для правильного сприйняття ситуації країни на міжнародному рівні та забезпечення необхідної допомоги від партнерів.

• Партнерство з західними країнами у вирішенні нагальних питань оборони та безпеки є ключовим фактором для зміцнення національної безпеки України у складних геополітичних умовах.

Елітний ремонт: Прокурор Андрій Андрєєв вклав по 1,5 млн доларів у реконструкцію двох будинків у Конча-Заспі

У центрі уваги опинилася казкова купівля та ремонт елітних будинків у престижному районі Конча-Заспи, що стало предметом обговорення та розслідування у правоохоронних органах. Палке зцікавлення громадськості викликало походження коштів для такого розкішного інвестування, а також обставини придбання цієї нерухомості, зокрема, те, яким чином родина прокурора здійснила подібну трансакцію.

Виявилося, що зазначені будинки належать особисто прокурору Андрієву та його родині. І цікаво, як саме вони дістали доступ до цієї нерухомості, особливо враховуючи її розташування на території дитячого оздоровчого комплексу, яке вже мала стати предметом злочинного захоплення та незаконної забудови.

Коли поліція Києва розпочала кримінальне провадження стосовно обставин цієї справи, виявилося, що захоплення та забудова території комплексу були проведені незаконно, а саме відчуження землі та недобудовані об’єкти. Ці процеси були організовані під прикриттям відповідних посадових осіб, серед яких був і заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України та представник Офісу генерального прокурора, саме Андрій Андрєєв.

За дії, які відповідають статті 190 частині 5 Кримінального кодексу, винесено обвинувальний вирок щодо шахрайства в особливо великих розмірах. Однак, замість покарання, Андрієву та його родині випала несподівана винагорода у вигляді двох елітних будинків, здобутих за суттєво заниженою ціною.

Хоча справа отримала публічний резонанс, але замість очікуваного карного переслідування, вони продовжують насолоджуватися новими надбаннями та проводити ремонт у заарештованих будинках. Звідси, друзі та колеги з Київської місцевої прокуратури заслуговують на подяку за свою підтримку. Однак, несподіваний поворот подій може стати причиною нових негараздів, оскільки Національне агентство з питань запобігання корупції вже розпочало перевірку щодо можливого незаконного збагачення, а також недостовірного декларування коштів прокурором Андрєєвим. Таким чином, від радісного новосілля може здатися тільки кримінальний шепіт підозр.

У результаті дослідження виявлено, що прокурор Офісу Генерального прокурора Андрієв Андрій Васильович та його родина придбали елітні будинки у районі Конча-Заспи, які розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу. При цьому, за фактом злочинних дій, пов'язаних з захопленням та незаконною забудовою цієї території, було порушено кримінальне провадження. Встановлено, що прокурор Андрієв отримав винагороду у вигляді цих нерухомостей, не зважаючи на можливі порушення закону. Згідно з проведеними слідством діями, відкрито два кримінальні провадження за фактами незаконного збагачення та недостовірного декларування коштів. Таким чином, ситуація щодо придбання та ремонту елітних будинків прокурором Андрієвим має потенційно серйозні правові наслідки і потребує подальшого ретельного розгляду з боку компетентних органів.

У Києві спалахнув земельний скандал навколо іподрому на вулиці Василя Касіяна

У столиці України розгортається резонансна ситуація навколо земельної ділянки іподрому на вулиці Василя Касіяна, 1. Територію площею 44 сотки, офіційно призначену для спортивних та кінних заходів, готують під забудову, що викликало занепокоєння громадськості та активістів. За словами голови Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошеї, на місці вже помітні ознаки підготовчих робіт, які можуть свідчити про незаконну діяльність та порушення чинного законодавства.

21 листопада 2024 року Київрада ухвалила рішення про вилучення цієї земельної ділянки з користування іподрому. Після цього земля була передана в оренду на два роки одразу двом структурами — комерційній компанії ТОВ «Сенеквітрек» та дитячому спортивно-кінному клубу. Таке подвійне розпорядження викликало додаткові запитання щодо законності процедур та прозорості дій місцевої влади.

Активісти підозрюють, що за прикриттям спортивного клубу стоїть реальна мета — спорудження бізнес-центру. Раніше, за їхньою інформацією, розглядалося питання передачі цієї землі на 10 років, що може свідчити про наміри забудовників отримати ділянку на постійній основі.

Геннадій Кривошея заявив, що це чергова схема із «відрізання» частини земель іподрому на користь комерційних структур. За його словами, орендарі ігнорують приписи інспекторів благоустрою, не надають дозвільних документів і продовжують підготовчі роботи.

Місцеві мешканці та громадські активісти вимагають перевірки законності рішення Київради та діяльності орендарів. На їхню думку, столиця ризикує втратити ще один громадський простір, який міг би розвиватися як спортивна інфраструктура, а не перетворюватися на черговий офісний комплекс.

Декларація з мільйонними розбіжностями: у звіті голови ДРС виявили суперечливу оцінку криптоактивів і майна

Аналіз електронної декларації голови Державної регуляторної служби України Олексія Кучера виявив суттєві невідповідності між задекларованою вартістю активів і їхньою реальною ринковою ціною. Найбільший суспільний резонанс викликала історія з 77 біткоїнами, які, за даними декларації, були придбані посадовцем у 2013 році. У документі зазначена їхня первісна вартість — менш ніж 40 тисяч гривень, тоді як за актуальним курсом ринкова ціна такого обсягу криптовалюти сягає близько 298 мільйонів гривень, а восени 2025 року перевищувала 407 мільйонів.

Експерти з фінансового контролю звертають увагу, що формально закон дозволяє зазначати в декларації вартість активу на момент набуття. Однак у випадку з криптовалютою така практика створює суттєвий дисбаланс між реальним фінансовим станом посадовця та його офіційними доходами, що може вводити в оману як контролюючі органи, так і суспільство. Фактично у декларації актив виглядає як малозначний, хоча за своєю реальною вартістю належить до категорії надвеликих статків.

квартиру в Харкові (61,9 кв. м) — 612 тис. грн;

земельну ділянку 62 500 кв. м у Херсонській області — без зазначеної вартості.

З липня 2024 року Кучер орендує житло в Києві, але не декларує витрати на оренду.

Дружина Вікторія володіє:

двома земельними ділянками в Люботині площею 1 103 кв. м — 25 тис. грн;

будинком 62 кв. м — 22 тис. грн;

ще одним будинком, що будується, — без зазначення площі та року початку робіт.

Ціни виглядають заниженими та викликають питання щодо реальної ринкової вартості майна.

Дружина та діти Кучера орендують квартиру в Австрії. Однак:

у декларації не зазначено, коли почалася оренда;

відсутня інформація про витрати на проживання за кордоном;

немає відомостей про законні доходи дружини для покриття таких витрат.

Кучер почав декларувати іноземне житло лише у 2022 році, що збігається з періодом виїзду родини після початку війни.

Родина користується двома автомобілями, які оформлені на дружину:

Mercedes-Benz GLE 300D (2019) — 1,8 млн грн;

Audi Q5 (2011) — без вказаної вартості, хоча ринкова ціна сьогодні становить 600–700 тис. грн.

У декларації також фігурують два годинники Rolex, але їхня вартість не зазначена. Модель, якою володіє сам Кучер — Oyster Perpetual Datejust — може коштувати від 9 до 50 тис. доларів і більше.

За рік посадовець задекларував:

1,4 млн грн зарплати;

31 тис. грн зарплати у ХАІ;

2,5 млн грн доходу від продажу квартири.

При цьому продану квартиру він оцінив у 653 тис. грн, що майже вчетверо менше за реальну ринкову вартість.

Його дружина отримала лише 10 320 грн соцвиплат — жодних інших доходів не зазначено.

Готівкові та безготівкові заощадження подружжя:

близько 1,7 млн грн + 71 тис. доларів у Кучера;

173 тис. доларів у готівці у дружини;

всього — приблизно 12,5 млн грн.

У 2013 році Кучер купив 77 BTC приблизно по 64 долари за штуку. У декларації він зазначає тільки цю історичну вартість, а не фактичну ціну активу, яка змінюється щодня. На момент аналізу:

1 BTC = понад 3,8 млн грн,

77 BTC = майже 298 млн грн.

Тобто реальну вартість своїх криптоактивів голова ДРС занизив у понад 7 527 разів.

На піку у жовтні 2025 року біткоїни Кучера оцінювалися у 9,7 млн доларів.

Олексій Кучер очолює Державну регуляторну службу з 2021 року. Раніше він був головою Харківської ОДА, народним депутатом від «Слуги народу» та адвокатом. Заниження вартості майна та недекларування витрат родини можуть стати предметом окремої перевірки НАЗК.

Громадське обговорення щодо можливого збільшення вартості проїзду в київському комунальному транспорті показало, що переважна більшість його учасників не підтримують цю ініціативу. Всього за два тижні, з 18 травня по 1 червня, 96% опитаних висловилися проти підвищення тарифів, згідно з даними, оприлюдненими Київською міською державною адміністрацією (КМДА). Хоча ці результати є важливими, у КМДА наголошують, що вони мають лише консультативний характер.

Аналізуючи результати обговорення, варто зазначити, що лише 44 особи підтримали підвищення цін, тоді як 1317 киян проголосували проти. У рамках обговорення також були надіслані 307 альтернативних пропозицій, що стосуються тарифів і фінансування громадського транспорту.

Однією з найбільш обговорюваних альтернатив стала пропозиція від громадської організації «Пасажири Києва». Вони запропонували нову тарифну модель, згідно з якою базовий квиток на 45 хвилин коштував би 20 гривень, а на 90 хвилин — 30 гривень. Також у їхній пропозиції був добовий проїзний за 80 гривень і місячний абонемент за 1000 гривень. На думку активістів, ця система була б більш справедливою для пасажирів, які часто виконують пересадки.

Питання підвищення тарифів стало актуальним у світлі оголошення КМДА про намір підвищити вартість проїзду з 15 липня 2026 року. Згідно з планом, разова поїздка у метро, автобусах, тролейбусах та трамваях обійдеться в 30 гривень. Також передбачено збільшення тарифів на проїзні квитки, зокрема пакет на 46 поїздок коштуватиме 1088 гривень, а безлімітний місячний проїзний — 4875 гривень.

Мер Києва Віталій Кличко пояснив необхідність підвищення тарифів стрімким зростанням витрат на утримання транспортної системи. Він зазначив, що собівартість поїздки в метро становить близько 60 гривень, а в наземному транспорті — приблизно 50 гривень. Незважаючи на можливе підвищення цін, громадський транспорт залишатиметься дотаційним.

Однак критики даного рішення стверджують, що подібні зміни можуть вплинути на фінансове становище багатьох киян, особливо тих, хто активно користується громадським транспортом для щоденних поїздок. Експерти також закликають перед підвищенням тарифів провести аудит витрат і оптимізувати роботу транспортних підприємств.

Незважаючи на численні заперечення з боку суспільства, остаточне рішення знову залишається за міською владою, оскільки результати обговорення не мають юридичної сили. КМДА наразі аналізує пропозиції, що надійшли, і планує подальші кроки, включно з можливим винесенням питання на остаточне голосування. Якщо зміни будуть затверджені, нові тарифи можуть вступити в силу в зазначений термін, що знову приверне увагу до обговорення вартості проїзду у столиці.

Останні новини