Субота, 12 Вересня, 2026

Прокурор оскаржує рішення щодо встановлення інвалідності в адміністративному суді

Важливі новини

Екс-спікер Повітряних сил ЗСУ підтвердив втрати літаків на військовому аеродромі в Миргороді

Ось новий розширений текст на основі наданої інформації:

Нещодавно стало відомо про інцидент на військовому аеродромі в Миргороді, який призвів до втрат літаків. Цю інформацію оприлюднив Юрій Ігнат, який раніше обіймав посаду спікера Повітряних сил Збройних сил України.

За словами Ігната, подія сталася під час проведення планових бойових навчань на базі. Хоча деталі інциденту наразі не розголошуються, сам факт втрати авіаційної техніки викликав значний резонанс у військових та експертних колах.

Військові аналітики наголошують на важливості ретельного розслідування обставин цього випадку. Вони підкреслюють необхідність вжиття заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому, особливо в умовах підвищеної бойової готовності.

Експерти з питань авіації зазначають, що будь-яка втрата літаків є суттєвим викликом для Повітряних сил, особливо в контексті поточної ситуації в країні. Вони наголошують на важливості модернізації авіаційного парку та вдосконалення систем безпеки на військових об'єктах.

Представники Міністерства оборони України поки що утримуються від детальних коментарів щодо інциденту, посилаючись на необхідність проведення повного розслідування. Очікується, що офіційна інформація буде оприлюднена після завершення всіх необхідних перевірок.

Цей випадок також привернув увагу до питання прозорості у висвітленні подій, пов'язаних із діяльністю Збройних сил. Громадськість та ЗМІ закликають до більшої відкритості у наданні інформації про подібні інциденти, наголошуючи на праві суспільства бути поінформованим про важливі події у військовій сфері.

Експерти з національної безпеки підкреслюють, що подібні випадки мають стати приводом для перегляду та вдосконалення протоколів безпеки на військових об'єктах. Вони наголошують на необхідності посилення заходів щодо захисту критично важливої інфраструктури та техніки.

Водночас, військові психологи звертають увагу на важливість підтримки морального духу військовослужбовців у подібних ситуаціях. Вони наголошують на необхідності забезпечення належної психологічної підтримки для особового складу, особливо тих, хто безпосередньо пов'язаний з інцидентом.

Ситуація на аеродромі в Миргороді також привернула увагу до питання технічного стану авіаційної техніки та інфраструктури. Експерти наголошують на важливості регулярного оновлення та модернізації обладнання для забезпечення максимальної ефективності та безпеки під час виконання бойових завдань та навчань.

Загалом, цей інцидент підкреслює важливість постійного вдосконалення систем безпеки, підготовки персоналу та модернізації техніки у Збройних силах України. Він також нагадує про необхідність пильності та професіоналізму у всіх аспектах військової діяльності, особливо в умовах підвищеної готовності.

“Удар був. Є певні втрати, але зовсім не такі, як приписує собі ворог”, – написав Ігнат. Нагадаємо, росіяни заявляють про 2 знищених і 4 пошкоджених літаки.

При цьому він закликав медіа “вгамувати емоції”, маючи на увазі критику на адресу командування з приводу того, що літаки стояли просто неба.

“Коли ворог завдає удару, і що там казати, щоденно лупить по наших аеродромах, намагаючись знищити українську авіацію, й інколи досягає своєї мети, тоді ми готові розірвати в соцмережах всіх і все, що “не змогли, не пригледіли” тощо”, – написав Ігнат.

Аналіз бізнес-активів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана вказує на масштабну мережу компаній та впливових зв’язків

YouControl представив аналітичне дослідження, підготовлене на основі відкритих даних, у якому детально розглянуто бізнес-активи Тимура Міндіча та Олександра Цукермана. У звіті зазначено, що Міндіч має зв’язки з сімнадцятьма юридичними особами, зареєстрованими на території України. Його участь у компаніях охоплює різні сектори підприємництва — від медіа та розважальної індустрії до діяльності, пов’язаної з технологічними сервісами та інвестиційними проєктами.

За даними аналітиків, Міндіч фігурує як співзасновник або кінцевий бенефіціар у компаніях, що об’єднані складною структурою управління. Подібна багаторівнева система власності характерна для бізнес-груп, які прагнуть диверсифікувати активи та оптимізувати фінансові потоки. Звіт також звертає увагу на перетин інтересів Міндіча з низкою інших бізнесменів, що формує широке поле партнерств на ринку.

Відзначається, що у спільних бізнесах Міндіча фігурують колишній помічник президента Сергій Шефір та бізнесмен Геннадій Боголюбов. Бізнесмен також є бенефіціаром британської Meylor Global LLP та співвласником люксембурзької Mineral Assets Corporation SA, яка раніше була учасником російської компанії з виготовлення штучних діамантів.

Олександр Цукерман зареєстрований як ФОП із КВЕДом «Загальна медична практика».

13 листопада президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана у справі щодо розкрадання в «Енергоатомі». За версією слідства, 46-річний Міндіч контролював діяльність «пральні», через яку відмивалися кошти, визначав фінансові потоки та впливав на керівників органів влади. 61-річного Цукермана слідчі вважають співорганізатором схем у енергетиці. Обидва виїхали з України перед початком слідчих дій.

Україна втрачає частку ринку пшениці в Азії та Африці — її заміщує Росія

Україна поступово втрачає ключові позиції на ринках пшениці в Північній Африці та Азії, звільняючи місце для російського зерна. Як повідомляє видання Latifundist, тенденція стала помітною на тлі переорієнтації українського експорту на європейські країни. За словами співрозмовників з Promising International Trading Co, Україна втратила близько 70% ринку Єгипту — одного з найважливіших імпортерів пшениці. Водночас у […]

Загадкова смерть підозрюваної в замаху на бізнесмена: новини з Монако та Києва

У справі про замах на українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва,...

Північна Корея знову провела запуск балістичної ракети в бік Японії, підвищивши напругу в регіоні

6 серпня Північна Корея здійснила запуск балістичної ракети малого...

Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Кіровоградської обласної прокуратури Євген Бачурін звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому оскаржує рішення про скасування або відмову в продовженні встановленої раніше інвалідності. Розгляд справи здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір стосується правомірності дій органу, що ухвалював відповідне рішення, та захисту соціальних гарантій позивача.

Позов розглядає Кіровоградський окружний адміністративний суд. Головуючим суддею у справі визначено Г.М. Момонт. Суд має з’ясувати, чи були дотримані всі вимоги законодавства під час прийняття рішення щодо скасування або непродовження статусу інвалідності, а також чи враховано медичні висновки та інші докази, що підтверджують стан здоров’я позивача.

У матеріалах справи зазначено, що Бачурін оскаржує рішення Державної установи «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» (м. Дніпро) від 8 травня 2025 року № ЦО-15752. Імовірно, йдеться про скасування раніше встановленої інвалідності або відмову в її продовженні.

Суд звернув увагу, що у відзиві на позов відповідач посилався на копію медико-експертної справи №14932 позивача, яку надав Черкаський обласний центр МСЕ. Водночас ці документи фактично не надійшли до суду, що стало підставою для їх витребування в межах розгляду справи.

За наявною інформацією, Бачурін щонайменше з 2021 року отримує пенсію за інвалідністю.

Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заявляв про перегляд рішень щодо надання інвалідностей прокурорам. За його словами, ті працівники, які відмовлялися проходити повторний медичний огляд або у чиїх даних були виявлені недостовірні відомості, звільнялися рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Ситуація розглядається на тлі реформи системи оцінювання інвалідності, яка передбачає перехід із 2025 року до моделі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. У межах цієї трансформації суди дедалі частіше витребують оригінальні медичні та експертні матеріали для перевірки законності рішень, що оскаржуються.

Остаточну правову оцінку діям сторін має надати суд.

Останні новини