Середа, 8 Квітня, 2026

Київ отримує заклики від міжнародних партнерів щодо зменшення атак на російські нафтопереробні заводи

Важливі новини

Харківщина опинилася в центрі антикорупційного скандалу через можливі фінансові зловживання в обласній адміністрації

Харківська область дедалі частіше фігурує у звітах та публічних розслідуваннях як регіон із серйозними проблемами у сфері фінансової прозорості та контролю за використанням бюджетних ресурсів. Нові відомості вказують на ймовірні масштабні порушення з боку окремих посадових осіб обласної військової адміністрації. У центрі уваги опинився заступник голови Харківської ОДА Андрій Дорожко, якого джерела пов’язують із системними порушеннями вимог антикорупційного законодавства.

Одним із ключових епізодів, що став предметом обговорення, є можливе приховування Дорожком факту спільного проживання з Катериною Кудрявцевою. За чинним законодавством така інформація підлягає обов’язковому декларуванню, адже безпосередньо впливає на оцінку майнового стану посадовця та потенційних конфліктів інтересів. Втім, зазначені обставини, за наявними даними, у деклараційних документах відображені не були.

У декларації заступник голови ОДА не вказав жодного члена сім’ї, хоча проживає у квартирі, яка зареєстрована на Ольгу Сергіївну Дорожко — ймовірно, його колишню дружину. Така «відсутність родини» дозволяє посадовцю уникати декларування частини майна.

Серед виявлених порушень — маніпуляції з відчуженням і придбанням майна. У травні 2025 року Дорожко продав свій Volkswagen Passat (2012) за 10,5 тис. доларів (443,6 тис. грн), але у декларації зазначив лише 415 тис. грн.

У жовтні він придбав Audi A6 (2019) за 857,3 тис. грн, хоча ринкова вартість авто перевищує 1,2 млн грн. Джерела доходів для таких операцій Дорожко не пояснює.

Також він зберігає великі суми готівкою:— 54 тис. доларів,— 125 тис. грн,— 3,2 тис. євро.

Крім того, у власності посадовця — кілька нежитлових приміщень у Харкові та земельна ділянка площею майже 7,3 га в Ізюмському районі.

На цьому тлі правоохоронці фіксують і ширші корупційні практики в регіоні. За матеріалами слідства, колишній в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області Гладченко підбурював представника приватної компанії дати хабар за виведення підприємства з переліку ризикових платників. Сума неправомірної вигоди — 55 тис. доларів.

У цьому ж контексті фігурують заступник голови ХОДА Харнам та керівник департаменту агропромислового розвитку ОДА Андрій Дорожко. За даними джерел, вони реалізували схему зі скуповування зерна у фермерів з деокупованих територій за заниженими цінами через підконтрольні структури ТОВ «ЗОРЯ» та ФГ «УКР-АГРО-СВІТ». Це дозволяло отримувати значну маржу на подальшому перепродажі.

Розкриті факти свідчать про системний характер зловживань на Харківщині та участь у них кількох високопосадовців.

Поки ж область залишається одним із найбільш проблемних регіонів у питаннях прозорості та контролю над фінансовими потоками — і постає питання, чи вистачить політичної волі, щоб навести лад у системі.

Колишній воротар «Чорноморця» Артур Рудько затриманий під час спроби незаконного перетину кордону

Колишній голкіпер одеського футбольного клубу «Чорноморець» Артур Рудько опинився у центрі гучного скандалу. Правоохоронці повідомили, що спортсмен був затриманий під час намагання незаконно перетнути державний кордон України. За офіційними даними, прикордонна служба зупинила Рудька в момент порушення, діючи відповідно до чинних процедур. Наразі проводяться перевірки та з’ясовуються всі обставини події. Відомо, що колишній футболіст не […]

Колишній глава «Енергоатому» та еліта енергосектору залишають Україну

Частина елітних керівників української енергетики тихенько залишає країну. Нещодавно за кордон виїхав Петро Котін, колишній голова «Енергоатому», за ним – чиновники середньої ланки, депутати та бізнесмени. Такий від’їзд викликає занепокоєння, адже саме ці особи мають прямий вплив на державні ресурси та енергетичний сектор. За даними журналістських розслідувань, у «Енергоатомі» регулярно відбуваються незаконні тендери, завищення кошторисів […]

CBAM: Вплив нового податку ЄС на українську економіку

Україна зіткнулася зі значним економічним викликом у 2026 році у зв'язку з введенням Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Згідно зі статтею Politico "The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine" авторства Федеріки Ді Саріо, цей механізм може коштувати українським підприємствам мільйони доларів, якщо не будуть прийняті невідкладні заходи.

Європейська політика нині входить у протиріччя щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансування військових зусиль України, але з іншого – вводить новий закон, який може суттєво зашкодити її економіці. Введення податку на викиди вуглецю на імпортовані товари може призвести до серйозних втрат для українських компаній, що експортують залізо та сталь до ЄС.

З урахуванням обмежень торговельних маршрутів через військові конфлікти, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Введення CBAM може стати серйозним викликом для української економіки, і експерти прогнозують великі втрати через цей податок.

Українські чиновники вже заявляють про готовність до відповідності європейським екологічним стандартам, проте, час для переговорів обмежений. Введення CBAM може стати причиною серйозних економічних труднощів для України, які можуть вплинути на металургійну промисловість та економіку в цілому.

Українські металургійні компанії переживають складнощі через російську морську блокаду, яка призвела до втрати доступу до Чорного моря. Це змусило їх перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як наслідок, Європейський Союз став основним споживачем української сталі та чавуну, хоча загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, наголошує, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівня

Прохолодна неділя без істотних опадів: якою буде погода в Україні 7 грудня

Український гідрометцентр оприлюднив оновлений прогноз погоди на неділю, 7 грудня. Синоптики повідомляють, що по всій території країни збережеться прохолодний, але загалом сухий характер погоди. Атмосферні процеси сприятимуть формуванню мінливої хмарності з періодичними проясненнями, без переважних опадів.

Вітер упродовж доби дутиме з південно-східного та східного напрямків зі швидкістю 7–12 метрів за секунду. У південних і південно-східних регіонах країни можливі посилення вітру — місцями пориви сягатимуть 15–20 м/с, що може створювати відчуття більш низької температури та ускладнювати пересування, особливо на відкритих ділянках доріг.

У нічні години в більшості областей, окрім південних регіонів і крайнього заходу, прогнозується невеликий мороз. За інформацією Укргідрометцентру, температура вночі коливатиметься від +2° до –3°, удень — від +1° до +6°. У південних областях і на Закарпатті тепліше: вночі +1…+6°, вдень +4…+9°.

У Києві та області 7 грудня також буде хмарно з проясненнями. Опадів не передбачається. Температура по області вночі становитиме від +2° до –3°, удень — +1…+6°. У столиці вночі близько 0°, вдень — +2…+4°.

З огляду на різке підвищення цін на нафту, іноземні союзники України закликали уряд у Києві послабити атаки на російські НПЗ. Про це заявив Кирило Буданов, глава Головного управління розвідки, в інтерв'ю Bloomberg.

Буданов відзначив, що Україна отримує "певні сигнали" від своїх міжнародних партнерів щодо потреби знизити інтенсивність ударів по російської нафтопереробної інфраструктури, однак не уточнив, які саме країни звернулися з цим проханням. Також він не підтвердив, чи готовий Київ змінювати свою військову тактику у відповідь на ці звернення.

Підвищення цін на енергоресурси пов'язують із загостренням конфлікту на Близькому Сході, що ускладнюється закриттям Ормузької протоки — важливого маршруту для постачання нафти. Це підвищення цін викликає занепокоєння серед союзників України, адже удари по російським НПЗ можуть ще більше дестабілізувати світовий ринок.

Українська сторона вважає нафтопереробні заводи Росії легітимними військовими цілями, оскільки вони постачають паливо для російської армії та фінансують військові дії. Останнім часом активність атак на ці об'єкти зросла, про що свідчать повідомлення з боку Росії про рекордну кількість безпілотників у їхньому повітряному просторі. Зокрема, під атаками опинилися Саратовський та Кіришинський НПЗ. Також українські військові підтвердили удар по "Башнефть-Новойл", одному з найбільших виробників мастильних матеріалів у Росії.

В умовах зростання цін на нафту доходи Москви також збільшуються. За прогнозами, тільки в перші тижні загострення на Близькому Сході Росія могла отримати додаткові мільярди доларів. У той же час Сполучені Штати тимчасово послабили деякі обмеження, дозволяючи певним країнам купувати російську нафту, щоб стабілізувати світовий ринок.

Таким чином, ситуація з атаками на НПЗ і енергетичними ринками стає все більш важливим фактором, що пов'язує війну в Україні з подіями на Близькому Сході та впливає на глобальну економічну стабільність.

Останні новини