П’ятниця, 16 Січня, 2026

Київська міська рада перегляне бюджет без врахування оборонних витрат: реакція військових та громади

Важливі новини

Як змінити сімейного лікаря в Україні: права пацієнтів та процедура підписання декларації

В Україні пацієнти мають право вільно обирати свого сімейного лікаря, незалежно від того, де вони проживають чи зареєстровані. Це право є частиною медичної реформи, що дозволяє кожному українцю мати більш персоналізований підхід до своєї медичної допомоги. Якщо з якихось причин лікар не влаштовує, чи з’явилися інші обставини, пацієнт може змінити сімейного лікаря без будь-яких складнощів. Процес досить простий і не вимагає значних зусиль або бюрократичних перешкод.

Щоб змінити сімейного лікаря, пацієнту достатньо підписати декларацію з новим лікарем. Після цього стара декларація автоматично анулюється в електронній системі охорони здоров’я, і пацієнт вже офіційно є на обслуговуванні у нового спеціаліста. Такий механізм дозволяє швидко і безболісно змінити лікаря, не втрачаючи при цьому доступу до медичних послуг. Це особливо зручно для тих, хто змінює місце проживання або просто хоче отримувати медичну допомогу у іншого спеціаліста.

Не обов’язково приходити на прийом до попереднього лікаря. У разі підписання нової декларації відвідування попереднього медзакладу не потрібне. Якщо ж пацієнт просто розриває декларацію, заяву можна подати в реєстратурі або до головного лікаря. Повідомляти старого лікаря про зміну теж не обов’язково, але інколи це допомагає отримати корисні рекомендації щодо подальшого лікування.

Для підписання нової декларації знадобляться паспорт, ідентифікаційний номер та свідоцтво про народження дитини, якщо вибір лікаря стосується малюка. Також потрібен мобільний телефон для контакту. Декларація діє доти, доки пацієнт не вирішить змінити лікаря. Вибирати сімейного лікаря можна необмежену кількість разів, але одночасно обслуговуватися у кількох сімейників не можна.

Знайти лікаря можна як у комунальних закладах, так і у приватних клініках або серед лікарів-ФОП. Перед вибором варто дізнатися про професійні якості лікаря, його ставлення до вакцинації, вміння консультувати дистанційно та готовність приїжджати на виклики додому. Список усіх медзакладів та лікарів доступний на сайті Національної служби здоров’я України.

Вільний вибір сімейного лікаря допомагає знайти того фахівця, який розуміє стан пацієнта та ефективно співпрацює для покращення його здоров’я.

Ціни на вино в Україні різко зростуть

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

Основною причиною перегляду МРЦ є суттєве зростання вартості основних компонентів виробництва, таких як газ, дизельне пальне та електроенергія. За останні роки ціни на ці ресурси значно зросли: газ подорожчав з 1,3 грн за кубометр до 7,96 грн, дизельне пальне – з 28 грн до 53 грн за літр, а електроенергія для населення зросла з 1,68 грн до 4,32 грн за кВт/год.

Підвищення МРЦ є важливим для підтримки стабільності виноробної галузі України, яка стикається з численними викликами. За останні 30 років площа виноградників в країні скоротилася з 175,5 тисяч гектарів до 40 тисяч гектарів. У 2023 році тільки в Одеській області площа виноградників зменшилася на 2800 гектарів порівняно з попереднім роком.

Ініціативу підтримують аграрний та податковий комітети Верховної Ради, а також експерти галузі. Громадська спілка “УКРСАДВИНПРОМ”, яка об’єднує 85% виноробної галузі, регулярно звертається до Мінекономіки з пропозиціями щодо перегляду мінімальних цін на алкогольні напої, обґрунтовуючи необхідність цього кроку інфляційним тиском і зростанням виробничих витрат.

Володимир Печко, голова “Укрсадвинпрому”, наголосив, що перегляд мінімальної ціни допоможе підтримати виноградарів, дозволивши їм продавати виноград за вигіднішими цінами. Це, в свою чергу, зупинить масове викорчовування виноградників. Додаткові надходження до Державного бюджету від цього кроку можуть скласти близько півтора мільярда гривень.

Ворог намагається прорвати кордон на Сумщині

Російські диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ) активно намагаються проникнути на територію Сумської та Чернігівської областей. Такі спроби часто супроводжуються атаками на цивільних осіб і об’єкти інфраструктури. Про це повідомив речник Оперативно-тактичного угруповання “Сіверськ” Вадим Мисник в ефірі каналу “Ми Україна”. Він наголосив, що небезпека на прикордонних територіях залишається постійною. “Загроза діяльності ворожих ДРГ зберігається весь час. Ми […]

The post Ворог намагається прорвати кордон на Сумщині first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Продукти для армії перетворили на бізнес: затримано 9 фігурантів справи

Співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Офісом Генерального прокурора затримали дев’ятьох осіб, які організували масштабну корупційну схему на постачанні продуктів харчування до військових частин і навчальних закладів ЗСУ. У центрі махінацій — власник двох комерційних компаній, який створив злочинну організацію з метою збагачення за рахунок армії. За даними слідства, до складу групи входили ще восьмеро […]

Ситуація навколо ТОВ “БК КЛЕВЕР”: фінансові порушення та підозра в ухиленні від податків

ТОВ «БК КЛЕВЕР» (ЄДРПОУ 39440425) привернуло значну увагу через звинувачення в ухиленні від сплати податків та зв'язки з колишнім працівником податкової служби Романом Афоновим. За даними аналітиків, компанія стала частиною мережі фірм, які активно використовуються для мінімізації податкових зобов'язань, виведення коштів у готівку, а також для здійснення сумнівних фінансових операцій.

Попри численні судові рішення, які зобов'язали підприємство відшкодовувати значні суми, ТОВ «БК КЛЕВЕР» не припиняє накопичувати нові борги. Компанія продовжує бути фігурантом нових кримінальних справ, що ставить під сумнів її фінансову діяльність та прозорість. Більш того, виявлені факти свідчать про те, що підприємство вийшло за межі «звичайної» податкової практики, активно використовуючи схеми, які дозволяють йому уникати сплати належних податків, а також здійснювати небезпечні фінансові операції, які можуть зашкодити економічній стабільності.

У регіоні з цією діяльністю пов’язують не лише «БК КЛЕВЕР», а й інші структури, зокрема ТОВ «Сяйвомет» (ЄДРПОУ 40063752). Саме через «Сяйвомет», за інформацією правоохоронців, йшов метал, отриманий після розкрадання високовольтних ліній електропередач у Запорізькій області: кольоровий метал із демонтованих ЛЕП передавали на переплавку, де він легалізувався як «сировина». Цей ланцюжок — від крадіжки інфраструктури до заводського плавлення — уже розглядається не як поодинокий епізод, а як інструмент для тіньового обігу коштів.

На «БК КЛЕВЕР» уже є конкретні юридичні рішення. Васильківський міськрайонний суд Київської області у справі №362/1487/25 встановив, що керівництво компанії умисно не задекларувало дохід у розмірі 15,9 млн грн, порушивши податкове законодавство. У межах кримінального провадження ЄРДР №72025110400000002 підприємство зобов’язали сплатити понад 4,5 млн грн несплачених податків і штрафів до держбюджету.

Попри це «БК КЛЕВЕР» не демонструє поведінки компанії, яка збирається виконувати рішення держави. Уже після цього рішення, 7 жовтня 2025 року, до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов новий позов від Головного управління ДПС у Запорізькій області про стягнення з «БК КЛЕВЕР» податкового боргу на суму 116 485,25 грн. Це свідчить, що навіть після формальної поразки в суді та виставлених до сплати мільйонів компанія продовжує не платити.

Аналітичні матеріали, які описують діяльність «БК КЛЕВЕР», «Сяйвомет» і пов’язаних структур, вказують на ознаки класичної «мережі обналу»: фірми з мінімальним штатом, нестандартними грошовими потоками і повторюваними контрагентами. Такі підприємства зазвичай використовуються як «прокладки» — вони приймають кошти, мінімізують податкове навантаження, виводять гроші готівкою або через офшорні рахунки й поступово «спалюються», коли ризики викриття стають надто високими.

Цю історію підсилює те, що в ній фігурує колишній співробітник податкових органів. Це означає, що тіньові потоки роками будувалися не лише на безкарності, а й на доступі до інсайду — хто перевіряє, коли перевіряє, які схеми спрацьовують, а які краще не чіпати. Саме такі люди після звільнення з органів нерідко стають «консультантами» бізнесу, пропонуючи послуги з оптимізації, які по суті є схемами уникнення податків.

За оцінками експертів, діяльність таких мереж б’є не тільки по бюджету. Вона підриває базову довіру до податкової системи, коли чесний бізнес змушений платити повну ставку, а «свої» структури — ні. І вона напряму шкодить безпеці: історія з ЛЕП показує, що для таких схем немає меж — знищують навіть критичну інфраструктуру, аби лише дістати сировину й обернути її в гроші.

Цей кейс демонструє, що старі податкові «смотрящі» й далі присутні в економіці на рівні регіонів, а їхні «прокладки» працюють до моменту, поки ними не займеться суд. Але навіть після суду, як видно з прикладу «БК КЛЕВЕР», це не означає автоматичне повернення грошей державі.

Київська міська рада готується до перегляду бюджету столиці на 2025 рік, однак цей процес викликав серйозні побоювання серед військових та громади. За словами начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, у новому проєкті бюджету не передбачено жодних коштів на підтримку Збройних сил України. Ткаченко зазначив, що це є «дуже тривожним дзвінком» і закликав депутатів змінити пріоритети фінансування в умовах війни. Він публічно звернувся до місцевих обранців через Telegram, підкресливши, що без належної підтримки оборонних сил столиця не зможе ефективно виконувати свої функції в умовах війни.

Відомо, що 6 листопада Київська міська рада планує розглянути коригування бюджету столиці, обсяг якого перевищує 5 мільярдів гривень. Питання перерозподілу коштів у середині року не є новим, проте відсутність у новому проєкті конкретних статей для оборонних потреб здивувала не лише військових, але й місцеву владу. Ткаченко підкреслив, що на фоні загрози з боку російських окупантів, Київ, як стратегічний центр та одна з найбільших міст країни, не може залишатися без підтримки з боку місцевих органів влади.

«Така ситуація – це дуже тривожний дзвінок», – заявив начальник КМВА. Він наголосив, що під час воєнного стану оборона міста, ППО й безпека киян мають бути безумовним пріоритетом, і додав, що відсутність видатків на ці потреби виглядає як сигнал про те, що міська влада не ставить оборонні потреби у першу чергу.

Ткаченко повідомив, що підготував офіційне звернення до всіх фракцій Київради. Він вимагає переглянути структуру витрат і закласти фінансування безпеки міста. Зокрема, він пропонує спрямувати доступні ресурси на посилення систем перехоплення ворожих дронів, підтримку добровольчих формувань територіальної громади, які залучаються до завдань ППО, а також на мотиваційні виплати.

Окремо Ткаченко звернувся до мера Києва Віталія Кличка. Начальник КМВА закликав міського голову «припинити приховувати оборонні витрати від суспільства та військових» і публічно показати, які саме статті бюджету реально спрямовані на захист столиці.

«Є реальні потреби, які не можна ігнорувати. Місто має діяти відкрито та відповідально», – заявив він.

Ця заява відбувається на тлі постійних нічних атак дронами й ракетами по Києву, а також публічних суперечок між військовою адміністрацією міста та командою мера щодо розподілу коштів. Раніше, у січні 2025 року, Кличко заявляв, що Київрада спрямовує понад 5 млрд грн на підтримку сил оборони та безпеки, включно з міськими програмами посилення захисту столиці.

Ткаченко ж зараз наполягає, що у запропонованих змінах до бюджету на 6 листопада таких видатків немає — і це, за його словами, неприпустимо в умовах війни.

Останні новини