Леся Нікітюк повернулася до Хмельницького та з гумором показала стильну знахідку з місцевого базару

У Києві, під час розкопок фундаментів Михайлівського Золотоверхого монастиря, археологи натрапили на незвичайну знахідку — відбиток людської ступні на цеглі, яка була зроблена понад вісім століть тому. Це відкриття викликало значний інтерес як у науковців, так і у киян, адже воно надає відчуття прямого дотику до життя людей, які працювали над зведенням святині в давні часи.

Роботи проводяться у рамках досліджень Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Фахівці зазначають, що такі знахідки є рідкісними, адже більшість будівельних матеріалів середньовіччя збереглися лише фрагментарно. Відбиток, ймовірно, залишив будівельник або один із помічників майстрів під час виробництва цегли, коли вона ще була сирою.

Розчищення фундаментів вимагало значних зусиль: волонтерам та музейникам довелося винести близько 50–60 мішків піску й вапна, завантаживши їх на самоскид. Для роботи використовували вантажівку, надану ШЕУ Шевченківського району.

Після завершення робіт підлогу покриють гігроскопічним текстилем і гравієм, стіни пофарбують, а павільйон обладнають інформаційними банерами та стендами.

Відбиток ступні на цеглі став живим свідченням середньовічного життя киян, нагадуючи про радість, веселощі та непередбачувані вчинки мешканців міста понад 800 років тому.

У руслі національної безпеки та оборони важливі зміни. Ірина Фріз, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, узагальнила рекомендації для парламенту щодо трипроєктного пакету. Один з них — законопроєкт №11092, спрямований на удосконалення системи початкової військової підготовки. Відтепер ця підготовка відбуватиметься на рівні повної загальної середньої освіти, із застосуванням передових методик та залученням до неї навчальних закладів з відповідною ліцензією. Крім того, введено вивчення предмету "Захист України" та проведення військово-патріотичних заходів, що сприятиме формуванню відповідального ставлення до обороноздатності країни серед молоді.

Щодо військового обліку, проект №11143 передбачає повернення до Реєстру особистих даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які були вилучені попереднім законопроєктом. Також враховано інформацію про адміністративну відповідальність за порушення правопорядку. Нова версія реєстра передбачає внесення детальної інформації про осіб та їхніх родичів, що може бути корисною для забезпечення належного контролю та координації у сфері оборони.

Законопроєкт №11144 важливий крок у зміцненні обороноздатності країни. Він передбачає розширення повноважень Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, дозволяючи їй проводити закупівлю всіх без винятку безпілотних літальних апаратів, засобів радіоелектронної боротьби та іншої необхідної військової та спеціальної техніки для сектору оборони. Це значущий крок у забезпеченні армії сучасними засобами та технологіями, необхідними для ефективного ведення оборонних операцій та забезпечення національної безпеки. Завдяки цьому законопроєкту українська армія матиме можливість вдосконалити свої можливості та бути готовою до викликів сучасного військового простору, забезпечуючи безпеку та захист наших громадян і території країни.

Висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Запропоновані законопроєкти відображають важливість зміцнення обороноздатності України та підвищення її здатності до ефективного захисту національних інтересів.

• Розширення повноважень Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації щодо проведення закупівель військової техніки важливо для забезпечення армії сучасними засобами та технологіями.

• Покращення початкової загальновійськової підготовки та ведення військового обліку є ключовими аспектами в забезпеченні високого рівня бойової готовності Збройних Сил України.

• Впровадження нових стандартів та підходів у сфері військової діяльності сприятиме підвищенню ефективності та професіоналізму української армії.

• Ці ініціативи є кроком вперед у забезпеченні національної безпеки та стабільності країни, а також у підвищенні військового потенціалу України на міжнародній арені.

У грудні 2023 року уряд України оголосив про плани реформувати Національну академію наук (НАН) з метою покращення її роботи та ефективності. Однак, на сьогоднішній день, відповідно до офіційних джерел, жодних суттєвих змін у функціонуванні НАН не було здійснено. Плани на модернізацію залишаються лише на папері, і сподівання на покращення в роботі установи поки що не виправдалися.

Нині вища державна наукова організація України перебуває в глибокій стагнації, з’їдаючи велику кількість бюджетних коштів. На жаль, уже понад 10 років Україна практично не може похвалитися значущими науковими досягненнями. Війна лише прискорила процес деградації національної науки. Науковці, як і решта, також змушені воювати.

Тільки вчора на фронті загинув видатний інженер Інституту ядерних досліджень НАН Сергій Чередник. Ймовірно, ця людина могла б принести більше користі своїй країні на науковій ниві. Але ж не дітям же депутатів і олігархів воювати, чи не так?

За даними, які є в нашому розпорядженні, 2023 року на фінансування за загальним фондом держбюджету НАН було виділено 4 млрд 564 млн грн, що на 544 млн грн (на 10,7%) менше від відповідного обсягу 2022 року. Фінансування наукової та освітньої діяльності було скорочено на 10%, а фінансування за розділом “Охорона здоров’я” – на 26,8%.

За основною бюджетною програмою “Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ НАН” фінансування статутної діяльності Академії було скорочено на 9,2%, а за бюджетною програмою “Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень” – на 19,9%. За цією програмою скорочення пов’язане з тим, що у 2023 році не планувалося капітальних видатків на закупівлю наукового обладнання.

Сумарне базове фінансування установ Академії 2023 року довелося зменшити на 9%. Крім того, також у 2023 році було продовжено мораторій цільових програм наукових досліджень НАН України.

Протягом 2023 року до НАН України з усіх джерел фінансування надійшло 6 млрд 25 млн грн. Однак 6 млрд пішли далеко не на розвиток науки. На виплату заробітної плати було витрачено 4 млрд 586 млн грн (77,3% усіх видатків). Ще 94,2 млн грн було спрямовано на виплату стипендій аспірантам, докторантам, а також молодим ученим. Середньомісячна заробітна плата по Академії становила 11 974,0 грн. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв установи НАН України витратили 414,3 млн грн. Ще 180 млн грн було витрачено на оплату послуг зв’язку, доступу до Інтернету, охорону тощо. На придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю витрачено всього 197,1 млн грн. На придбання приладів та обладнання витрачено 235,6 млн грн. При цьому останні два пункти здебільшого бралися зі спеціального фонду НАН, який формується з іноземної допомоги.

Ба більше, як уже зазначили вище, середня зарплата в НАН виявилася набагато меншою, ніж в інших галузях економіки та промисловості в Україні. Простими словами, ніхто не хоче розвивати науку в країні і працювати в цій сфері за мізерну оплату.

Таким чином, у країні склалася ситуація, коли є науковий орган, який щорічно висмоктує по 6 млрд грн. Але жодних результатів він так і не надав.