Ліга Чемпіонів: дебют 17-річного українця, тріумф Зінченка та ювілейний гол Левандовського

Державний департамент Сполучених Штатів Америки висловив свою критику стосовно української влади у зв'язку з порушенням принципів свободи слова під час проведення телемарафону. Під час цього заходу, який транслювався на обраних владою телеканалах, українські ЗМІ з початку війни спільно освітлювали події в країні, тоді як інші канали були відключені від ефірного мовлення. Ця ситуація з телемарафоном стала об’єктом уваги у звіті Держдепартаменту США, присвяченому ситуації з правами людини в Україні за 2023 рік. У документі наголошується, що українські закони "гарантують свободу слова та ЗМІ", але "влада не завжди дотримується цих прав". Зокрема, після введення в Україні воєнного стану влада ввела додаткові обмеження на роботу ЗМІ, стверджує Держдепартамент. Наприклад, в звіті зазначається, що загальнонаціональний телемарафон став платформою, на якій телеканали чергово представляли війну з погляду уряду, і забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм.

Автори документа вказують, що весною 2022 року деякі ЗМІ втратили контракти на телевізійне мовлення та відчували тиск з боку Офісу президента України. Крім того, журналісти-розслідувачі, які критикували владу, іноді потрапляли під негативні кампанії у соціальних мережах, а інколи такі кампанії організовували дружні до влади канали. Звіт також зауважує, що на свободу ЗМІ впливали і інші практики, включаючи самоцензуру. Автори зазначають випадки, коли влада переслідувала журналістів, а також згадують повідомлення про погрози урядовців працівникам ЗМІ.

У звіті також зазначається, що урядові чиновники іноді відмовляли журналістам у акредитації або доступі до прифронтових районів, мотивуючи це питаннями національної безпеки. Проте, за винятком деяких випадків, жителі районів, які перебувають під контролем українського уряду, мали можливість публічно і приватно висловлювати критику уряду і обговорювати громадські питання без страху переслідування з боку влади. Невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року розпочався телемарафон “Єдині новини”. У цьому марафоні об’єдналися державний канал “Рада”, Суспільне мовлення та великі комерційні канали – ICTV/СТБ, 1+1, Інтер та “Україна 24” (пізніше їх замінив канал-новачок “Ми-Україна”). Канали розподілили між собою ефірний час, розбивши його на шестигодинні слоти.

Висновки, які зробив голова Незалежної медійної ради та медіаексперт Отар Довженко, розкривають різнобічні аспекти функціонування телемарафону на початку російського вторгнення. Початково марафон відповідав на актуальні потреби суспільства та телеканалів, забезпечуючи доступ до достовірної інформації та оперативне спростування російської дезінформації. Крім того, він стимулював співпрацю телеканалів та сприяв розподілу навантаження між ними.

Проте з часом фокус марафону змінився. Після стабілізації ситуації в країні та зменшення кількості дезінформації, марафон став інструментом влади для контролю над наймасовішим медіумом – телебаченням. Ідею припинення телемарафону та повернення ринку ЗМІ до звичайного режиму пропонував Отар Довженко в квітні 2024 року. Однак не всі канали були задоволені участю у марафоні. Трієм каналів, що вважалися опозиційними до діючої влади, було заборонено брати участь у марафоні та виключено з цифрового мовлення.

Ця ситуація викликала серйозні обурення серед експертів та громадських активістів, які побоювалися, що довготривала ексклюзивність телемарафону може спричинити втрату інтересу глядачів до телебачення та негативно відобразити демократичні стандарти України у світі. Також виразили занепокоєння з боку Євросоюзу щодо медіаполітики в Україні, підтверджуючи це посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен ще у вересні 2022 року.

Звіт Держдепартаменту Сполучених Штатів Америки не обмежувався лише аналізом свободи слова в Україні, а також звертав увагу на широкий спектр інших прав людини в країні. Зазначалося, що хоча Конституція та цивільний кодекс гарантують громадянам право на свободу внутрішнього пересування та виїзд за кордон, уряд встановив обмеження під час воєнного стану, заборонивши чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну. Також звіт вказував на випадки зловживання правоохоронними органами, неефективність судової системи та загальну вразливість перед політичним тиском та корупцією.

Розділ звіту, приурочений корупції в уряді, висвітлює проблему існуючої кримінальної відповідальності за корупційні дії, проте також підкреслює неефективність та безкарність багатьох чиновників. Це відображає сутність проблеми, з якою стикається суспільство, коли закони існують, але їхнє виконання не гарантується на практиці.

У звіті також звертається увага на дотримання прав жінок, дітей, представників етнічних та соціальних меншин, а також на права працівників. Це важливий аспект, оскільки рівноправ'я та захист прав кожного члена суспільства є важливим показником розвиненості і справедливості держави.

Необхідною є ефективна боротьба з корупцією та забезпечення прав людини на всіх рівнях. Це стане вагомим кроком у зміцненні демократії, підвищенні довіри до влади та створенні справедливого та рівноправного суспільства.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити, що звіт відображає складну ситуацію з правами людини в Україні, включаючи свободу слова, боротьбу з корупцією та захист прав меньшин. Незважаючи на певні законодавчі гарантії, існують серйозні проблеми щодо їхнього виконання та забезпечення на практиці. Безкарність чиновників, неефективність судової системи та обмеження прав деяких груп населення залишаються актуальними проблемами.

Для покращення ситуації потрібна системна реформа, яка враховуватиме рекомендації звіту та забезпечить ефективну боротьбу з корупцією, зміцнення захисту прав людини та забезпечення рівних можливостей для всіх громадян. Тільки таким чином Україна зможе зміцнити своє демократичне спрямування та підвищити довіру громадян до влади.

Корупційні скандали в українських військових центрах комплектування (ТЦК) стають джерелом глибокого обурення громадськості. Ще одне відоме порушення стосується екс-керівника Самбірського РТЦК та СП, Сергія Бабича, який разом з родиною за короткий період нагромадив значний майновий капітал. За даними розслідування українських ЗМІ, їхні доходи значно перевищують суми, що видаються законними в контексті їхніх посадових обов'язків. Водночас, існують підозри щодо походження цих коштів, оскільки розмір доходів сім'ї Бабича значно перевищує їхні можливості та офіційні джерела доходів.

Нещодавно на днях Бабича звільнили з посади, але розслідування його справи залишається на місці без обрання конкретних судових рішень. Повідомлення про його звільнення припадає на той самий період, коли у Самбірському РТЦК стався ще один гучний скандал. У вересні 2023 року працівники центру жорстоко побили чоловіка, який, на їхню думку, ухилявся від служби та намагався незаконно перетнути кордон. Відповідальні особи за цей випадок були затримані, однак справа затягується у розслідуванні.

Крім того, останнім часом стали відомі факти корупції в ТЦК міста Тернополя. Згідно з розкриттям поліції, працівник ТЦК, штаб-сержант, регулярно отримував хабарі у вигляді будматеріалів в обмін на обіцянку надання "звільнення" від служби в армії. Його схема полягала в отриманні від ухильників чеків та накладних за купівлю товарів, а відмазування від служби здійснювалося за допомогою вилучення їхніх особистих даних з баз даних. Ці незаконні дії стали можливими завдяки спеціально створеній штаб-сержантом корупційній схемі, яка забезпечувала йому безперешкодний отримання хабарів.

Неодноразові випадки корупції в ТЦК, починаючи від сутенерства екс-військовома в Одесі, який має розкішну віллу в Іспанії, й закінчуючи використанням працівниками центрів комплектування для "відмазування" ухильників за гроші, підіривають довіру до військової системи та спричиняють глибоке обурення серед населення.

У висновку слід відзначити, що проблема корупції в українських військових центрах комплектування (ТЦК) є серйозною та вимагає негайного та рішучого реагування від владних структур. Розкриті факти зловживань та корупційних схем в ТЦК, включаючи незаконні дії керівництва та працівників цих установ, підірвують довіру суспільства до військової системи та ставлять під загрозу національну безпеку країни.

Необхідно вжити ефективних заходів для запобігання корупції в ТЦК, зокрема, посилення контролю за фінансовою діяльністю керівництва та персоналу, впровадження механізмів прозорості та відкритості у роботі цих установ, а також строгого покарання за порушення закону.

Крім того, необхідно забезпечити ефективне розслідування всіх фактів корупції в ТЦК, виявлення та притягнення до відповідальності всіх причетних осіб. Тільки таким чином можна забезпечити прозору та довірчу армію, яка буде гідно представляти інтереси України та забезпечувати її безпеку на міжнародному рівні.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

За даними Гетманцева, станом на 1 грудня 2024 року в Україні налічується понад 2 мільйони ФОПів, з яких 272,9 тисячі було зареєстровано цього року. За останні два місяці кількість нових реєстрацій перевищила кількість припинених підприємств на 7 тисяч – 47,7 тисяч нових ФОПів проти 40,7 тисяч закритих. Це, на думку Гетманцева, вказує на позитивний баланс і спростовує побоювання щодо масового закриття бізнесів.

Згідно з даними Опендатабот, значний наплив закритих підприємств спостерігався після підписання закону про підвищення податків, що спровокувало більше ніж 22,5 тисячі закритих ФОПів у перші три тижні після набрання закону чинності. Величезну частину підприємців змусили закритися через підвищення податкових зобов’язань та ускладнення звітності. Статистика показує, що з кожним тижнем відзначаються великі втрати малим бізнесом, зокрема через труднощі з фінансовою оптимізацією.

Гетманцев, однак, поставив під сумнів драматичні висновки ЗМІ, які стверджують про масові закриття ФОПів. Він наголосив, що спрощена система оподаткування все ще є популярною серед малих підприємців, хоча не завжди для розвитку бізнесу, а часто для оптимізації податків середнього та великого бізнесу.

Тим не менш, ці зміни стали чутливими для малого бізнесу. Закон про фінансування армії, що передбачав підвищення податків, дещо посилив навантаження на підприємців, змусивши багатьох ухвалити рішення про закриття ФОПів. Однак за словами Гетманцева, це не є індикатором падіння економіки країни, адже зміни також дали імпульс до зростання кількості нових реєстрацій.

Попри несприятливі обставини, малий бізнес, за словами Гетманцева, залишається важливим фактором підтримки економічного фронту України в умовах війни. Проте існує необхідність у створенні стабільних і прогнозованих умов для розвитку підприємництва, що дозволить уникнути подібних хвилювань у майбутньому.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Війна в Україні досягла критичного моменту. Виникає питання щодо того, чи продовжать США підтримку України після того, як новообраний президент Дональд Трамп вступить на посаду.

Як заявив в інтерв’ю Kyodo News президент України Володимир Зеленський, Трамп і його команда знають позицію України та її “план перемоги”, який спрямований на те, щоб поставити її в “сильну позицію” за переговорним столом.

“Вони вивчають план, і ми їх почуємо. Але капітуляції з боку України не буде. Це факт, і я думаю, що він це розуміє”, – сказав Зеленський.

Презижент сказав, що розраховує на додаткові переговори з новообраним президентом США, щоб пояснити “деякі речі більш детально”.

Раніше в Politico заявили, що президент України Володимир Зеленський пристосувався і веде успішну дипломатичну гру з новообраним президентом США Дональдом Трампом. В агентстві зазначили, що Київ розуміє, що йому доведеться перебудуватися, щоб уникнути конфлікту з новим главою Білого дому.

Крім того, генеральний секретар НАТО Марк Рютте сказав, що Альянс і Трамп переконають російського диктатора Володимира Путіна сісти за стіл переговорів. За його словами, Україна поки що не має сильних позицій для переговорів.