Новий голова Дарницького району Ковтунов задекларував 45 тисяч євро готівкою та понад 5 мільйонів гривень боргів

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це розповіла синоптикиня Укргідрометцентру Олена Палагнюк.

За словами синоптикині Олени Палагнюк, країна готується до переходу в зимовий сезон, що відображається у характерних погодних змінах.

Атмосферний фронт циклону, що сформувався над Балканами, вже спричинив снігопади на Закарпатті та в Карпатах. Найближчими днями він продовжить поширюватися територією України, поступово наближаючи країну до зимового сезону.

“У неділю фронт зміститься на схід, що призведе до підвищення атмосферного тиску. Це сприятиме зменшенню швидкості вітру, а також припиненню опадів майже на всій території України, за винятком східних і південно-східних областей. Небо стане менш хмарним”, – зазначила Олена Палагнюк.

Температура залишиться стабільною: вночі очікується -2-7 °C, удень близько нуля. У західних регіонах стане трохи тепліше порівняно з суботою, а в південних областях, навпаки, прохолодніше.

Новий тиждень розпочнеться із сухої погоди, за винятком невеликого снігу на крайньому сході України.

У неділю, 24 листопада, атмосферний фронт зміститься на схід, і більшість територій залишаться без опадів. Водночас у східних та південно-східних областях прогнозується мокрий сніг із налипанням і ожеледдю. Температура вночі становитиме -2-7 °C, вдень близько нуля. У Карпатах прогнозується невеликий сніг із нічною температурою -6-11 °C та денною -1-6 °C.

У понеділок, 25 листопада, по всій території України переважатиме хмарна погода з проясненнями, без значних опадів. Невеликий сніг можливий лише на крайньому сході. Температура вночі знизиться до -2-7 °C, вдень залишатиметься близькою до нуля.

Синоптики попереджають про ожеледицю на дорогах, особливо в північних і західних областях, тож водіям варто бути обережними. Вітер буде переважно північний і північно-західний, у західних регіонах південний, швидкістю 5-10 м/с.

Особливу увагу слід звернути на східні та південні області, де місцями очікується налипання мокрого снігу та ожеледь. У Карпатах можливі складні умови через зниження температури та невеликий сніг.

Україна поступово адаптується до зимового клімату, а новий сезон обіцяє стати стабільним початком холодної пори року.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Тобто, війна закінчується без повернення Україні захоплених Росією територій, але водночас підконтрольна Києву частина України вступає в НАТО і на неї поширюються гарантії безпеки Альянсу. Але вони не поширюються на захоплені РФ землі, які, однак, юридично продовжують вважатися українською територією.

Ідеться про «німецьку» модель, про яку раніше говорив (https://t.me/stranaua/171672) екс-генсек НАТО Столтенберг, що закликав закінчити війну по лінії фронту і прийняти до Альянсу тільки підконтрольну Києву частину України. Так само як під час холодної війни членом НАТО була тільки Західна Німеччина.

«Західні дипломати і, дедалі частіше, українські чиновники приходять до думки, що значущі гарантії безпеки можуть стати основою для узгодженого врегулювання, в якому Росія зберігає де-факто, але не де-юре, контроль над усією або частиною української території, яку вона наразі займає. Ні Київ, ні його прихильники не пропонують визнати суверенітет Росії над п’ятою частиною території України. Те, що передбачається, – це негласне визнання того, що ці землі мають бути відновлені дипломатичними засобами в майбутньому. Навіть це, зі зрозумілих причин, є делікатним питанням для українців, особливо коли представляється як основа компромісу з Москвою. Поступитися землею для отримання членства в Нато може бути «єдиною грою в місті», як сказав нам західний дипломат, але для українців це залишається табу, принаймні на публіці.

Ідея також набирає обертів в офіційних колах.

«Я не думаю, що повне відновлення контролю над усією територією є обов’язковою умовою», – сказав Петр Павел, президент Чехії та колишній генерал Нато, газеті Novinky a Právo.

«Якщо є демаркація, навіть адміністративний кордон, то ми можемо розглядати [це] як тимчасове і прийняти Україну до складу НАО на території, яку вона контролюватиме на той час», – сказав Павел.

Як вважає американський історик холодної війни Мері Саротт, Україна має визначити оборонний військовий кордон, що обороняється, погодитися постійно не розмежовувати війська або ядерну зброю на своїй території, якщо тільки вона не погрожує нападом, і відмовитися від застосування сили за межами цього кордону, окрім як з метою самооборони (тобто, не намагатися військовим шляхом повернути захоплені РФ території – Ред.)», – пише видання.

При цьому Financial Times визнає, що ця ідея («НАТО в обмін на території») має труднощі в реалізації. Як через позицію Росії (яка категорично проти членства України в Альянсі), так і через відсутність чіткого розуміння, чи готові на це йти США та інші країни НАТО.

«Існує також велике питання про те, чи будуть США, не кажучи вже про своїх європейських союзників, готові взяти на себе зобов’язання, необхідні для захисту України всередині Альянсу. Адміністрація Байдена досі відмовлялася зрушити з місця питання про прискорене членство Києва. Чи буде президент Камала Гарріс ставитися до цього по-іншому? Чи може Дональд Трамп уявити собі західнонімецьку модель як частину його запропонованої «угоди» щодо припинення війни? Чи може Зеленський продати це своєму народу?», – ставить запитання Financial Times.

Україна переходить від моделі викопної та сировинної економіки до системи, що базується на інноваціях, сталому розвитку та ефективному використанні ресурсів. Цей процес не є миттєвим, але він уже визначає стратегічний вектор держави на найближчі десятиліття. Зміни продиктовані як глобальними викликами, так і внутрішньою потребою посилити енергетичну, економічну та технологічну незалежність країни.

Відмова від застарілих підходів означає поступове скорочення залежності від викопних джерел енергії, модернізацію промисловості та впровадження сучасних екологічних стандартів. У центрі нової моделі — розвиток відновлюваної енергетики, цифрових рішень, науки та людського капіталу. Такий підхід дозволяє не лише зменшити негативний вплив на довкілля, а й створити нові робочі місця, підвищити конкурентоспроможність української економіки та залучити інвестиції.

За його словами, держава запускає мережу представництв у країнах Європи, які відповідатимуть за просування українських розробок, кооперацію з місцевими підприємствами та організацію виробництва. Йдеться насамперед про Балтійські держави та країни Північної Європи.

У межах цієї стратегії українські технології вже інтегруються у закордонні виробничі лінії. Зокрема, в Німеччині стартує виготовлення дронів за українськими розробками, а у Великій Британії вже працюють відповідні виробництва. Перший дрон, створений на німецьких підприємствах, планують представити в середині лютого.

Президент наголосив, що безпека європейських країн дедалі більше залежить від сучасних технологій, зокрема безпілотних систем. Саме тому українські рішення, випробувані в реальних бойових умовах, викликають значний інтерес у партнерів.

Йдеться не лише про експорт готової продукції, а й про повноцінну кооперацію — локалізацію виробництва, спільні проєкти та залучення українських інженерів і фахівців до міжнародних програм. Водночас війна та регуляторні обмеження поки що стримують повноцінний вихід частини компаній на зовнішні ринки.

Окремо Зеленський підкреслив, що 2026 рік має стати роком масштабних інвестицій у сектор оборонних технологій, передусім у безпілотну індустрію. Наразі в Україні працює близько 450 компаній, які виробляють дрони, з них 40–50 — великі гравці ринку. За словами глави держави, інтерес інвесторів до галузі постійно зростає.

Керований експорт озброєння, за задумом влади, дозволить залучати додаткові фінансові ресурси. Отримані кошти планують спрямовувати на закупівлю дефіцитної техніки та масштабування виробництва, що безпосередньо вплине на забезпечення українських військових на фронті.

Таким чином, оборонна сфера поступово перетворюється не лише на елемент безпеки, а й на одну з ключових галузей економіки, здатну забезпечувати валютні надходження, робочі місця та технологічний розвиток країни.

«Що стосується виїзду. Я поділяю вашу тривогу. Ми спостерігаємо за тим, як у 10-11 класах багато дітей, особливо хлопчики, виїжджають за кордон. Ми спонукаємо їх залишатися в Україні різними способами», – сказав Лісовий.

Міністр вважає, що змусити дітей залишитися в воюючій Україні може якісна освіта.

Він каже, що західні виші, до яких вступають українці, не кращі за вітчизняні, і взагалі західна освіта багато в чому «міфологізована».

Нагадаємо, що хлопці з 17 років мають ставати на військовий облік. Кабмін пропонує їх ще й штрафувати, якщо вони цього не роблять. А з 18 років хлопці вже не можуть виїхати за кордон.

Тому багато батьків намагаються відправити своїх синів за кордон до того моменту, як їм виповнилося 18 або навіть 17 років. Звідси – і великий відтік хлопчиків зі старших класів, про який говорить міністр освіти.