Лікарі попереджають: ці симптоми можуть свідчити про рак

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Єрмак підкреслив, що президент Володимир Зеленський вважає, що наступний саміт може відбутися лише після того, як буде готовий чіткий план дій по всіх десяти пунктах “формули миру”, яка була представлена раніше. Він пояснив, що цей план передбачає конкретні кроки для досягнення кожного з пунктів, які включають як загальні цілі, з якими вже є міжнародна згода, так і складніші питання, такі як відповідальність за агресію, виведення російських військ і відновлення територіальної цілісності України.

Андрій Єрмак також повідомив, що після зустрічі на рівні радників з національної безпеки в Джидді (Саудівська Аравія) було домовлено про створення десяти робочих груп, що складаються з послів та експертів. Ці групи мають напрацювати конкретні кроки для реалізації кожного з пунктів формули.

“Серед 10 пунктів ‘формули миру’ є ті, щодо яких у світі існує спільна позиція, і з них ми вже почали на першому саміті. Є також складніші питання, над якими ми працюємо”, – зазначив Єрмак. Він додав, що президент Зеленський хоче організувати тематичні конференції, які зафіксують напрацювання робочих груп на високому рівні, щоб скласти спільний план.

Голова Офісу президента наголосив, що Київ не бажає затягувати підготовку цього плану на довгі місяці, проте він не зміг підтвердити можливість проведення другого саміту в 2024 році. Єрмак підкреслив, що для успішного проведення другого Саміту миру необхідно, щоб країни погодили спільний план. Він закликав не сподіватися, що саміт стане остаточним рішенням і наголосив, що все залежатиме від того, скільки країн підтримають план.

У відповідь на події, що відбулися у ніч на 30 травня, Україна звернулася до міжнародної спільноти з вимогою негайної реакції на масовану ракетну та дронову атаку, яку здійснила Росія. Напад спрямовувався на військові об’єкти та критичну інфраструктуру країни. За інформацією, що надійшла від прес-служби Повітряних сил України, агресор використовував крилаті ракети та ударні безпілотники типу Shahed.

Ці напади викликали негайне засудження з боку українського уряду та міжнародних співтовариств. Вони становлять очевидне порушення міжнародного права та загрозу мирному співіснуванню. Наразі Україна активізувала заходи для забезпечення безпеки громадян та захисту територіальної цілісності.

Події цієї ночі відображають загострення ситуації на сході Європи та підкреслюють необхідність міжнародної співпраці для забезпечення стабільності та миру у регіоні. Україна закликає усіх зацікавлених сторін до діалогу та спільних зусиль у вирішенні конфлікту та запобіганні подальшого насильства.

У Харківщині було зафіксовано випуск вісім зенітних керованих ракет С-300/С-400, щонайменше п’ять із них вразили ціль. Подія спричинила пожежу на об’єкті газової інфраструктури, яка призвела до травмування двох осіб та гострої реакції на стрес у ще однієї особи.

У Харкові було поранено шестеро жінок та одного чоловіка внаслідок ракетного удару по адміністративній будівлі комунального підприємства. Також було повідомлено про зруйнування кінно-спортивного клубу у селі Мала Данилівка, але постраждалих від цього інциденту не було.

За інформацією, російські сили також випустили 11 крилатих ракет із літаків Ту-95 МС та 32 ударних безпілотників Shahed з різних районів.

Українська протиповітряна оборона знищила сім російських крилатих ракет та всі 32 безпілотника-камікадзе. Захисні заходи були розгорнуті у Хмельницькій, Дніпропетровській, Черкаській, Кіровоградській, Запорізькій, Одеській, Херсонській, Київській та Вінницькій областях.

Противнику протистояли зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи та підрозділи радіоелектронної боротьби Сил оборони України, повідомили у прес-службі Повітряних сил.