Липень приносить Україні прибутки від заморожених російських активів від ЄС

У 2021 році бізнесмен Ярослав Костенко став власником державного підприємства, оціночна вартість якого становила приблизно 35 мільйонів гривень. Швидкість укладання договору та фактична відсутність конкурентів на аукціоні одразу викликали сумніви щодо прозорості процедури. Журналістські розслідування припустили, що приватизація могла відбуватися під неформальним контролем харківського прокурора Олександра Фільчакова, що лише підсилило резонанс довкола цієї угоди.

Комплекс держпідприємства виявився значно більшим, ніж проста адміністративна структура. До нього входили масштабні виробничі та господарські потужності: будівлі та споруди різного призначення, земельна ділянка площею понад 9 тисяч квадратних метрів, парк автомобілів і значний обсяг обладнання. Ці активи у сукупності становили цінний ресурс для можливого інвестора, а тому відсутність реальної боротьби під час приватизації стала центральною темою для критики на адресу організаторів продажу.

Історія Олександра Фільчакова також сповнена суперечностей. Ще у 2011 році його звинувачували у системному збиранні хабарів, частину з яких начебто передавали до «прокурорського фонду». Відомий випадок із підприємцем Юрієм Скрипкою, який відмовився брати участь у схемах, однак справу тихо зам’яли, а сам Фільчаков пішов на підвищення.

Під час повномасштабного вторгнення прокурор також опинився у центрі критики: разом зі скандальним колегою Ігорем Чубом він виїхав із Харкова на Закарпаття, де переховувався два тижні, а після цього довго працював дистанційно з Дніпра. Для посадовця такого рівня ця поведінка викликала великий суспільний резонанс.

Важливою деталлю є і зв’язок Фільчакова з Вадимом Слюсарєвим — впливовим харківським екс-чиновником і контрабандистом, який періодично працював на проросійські сили. Саме завдяки цим контактам, за даними журналістів, Фільчаков міг отримувати підтримку на ключових етапах своєї кар’єри.

Попри скандали, він досі працює в органах прокуратури. Його родина володіє значною нерухомістю, автопарком і бізнесами, а сам Фільчаков користувався броньованим Toyota Land Cruiser 300, відсутнім у деклараціях. Після розголосу авто зникло.

Як зазначають джерела, приватизація державних активів за участю Костенка та мовчазного сприяння Фільчакова — лише частина більшої корупційної екосистеми. Вона поєднує місцевих чиновників, силові структури й бізнесменів, які роками розподіляли бюджетні потоки та майно в регіоні.

Ця історія демонструє, наскільки тісно пов’язані правоохоронці та бізнес у Харкові, і наскільки легко державні активи можуть переходити у приватні руки без конкуренції та контролю.

Скандал із придбанням держпідприємства — не поодинокий випадок, а ознака системної проблеми, яка потребує реальних реформ — від очищення прокуратури до прозорих правил управління державними активами.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби СБУ. Мова йде про директора НАЕК “Енергоатом” з контрольно-ревізійної роботи та комплаєнсу Олександра Скопича.

У межах кримінального провадження задокументовано, що в обмін на «данину» у 15 відсотків від розміру контракту він обіцяв постачальникам прискорений розрахунок за відповідний контракт.

Зловмисника затримали на гарячому, коли він отримав 100 тис. грн від постачальника паливно-мастильних матеріалів, який забезпечує державне підприємство, що видобуває уран.

Наразі слідчі СБУ повідомили затриманому про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом).

Викриття проводили співробітники Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури.

Затриманому на хабарі посадовцю АТ НАЕК “Енергоатом” обрано запобіжний захід. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Історія свята та його значення

Свято пов’язане з апокрифічними текстами, які розповідають про те, як батьки Богородиці — праведні Іоаким і Анна — привели трирічну Марію до Єрусалимського храму. Після довгих років очікування дитини вони дали обітницю присвятити її Богу. За переказами, Марія самостійно піднялася по сходах храму, де її зустрів первосвященик. Всупереч традиціям, він провів її у святая святих — частину храму, куди дозволялося входити лише один раз на рік і лише чоловікам.

Марія залишалася в храмі до 15 років, після чого, давши обітницю посвяти своє життя Богу, переїхала до Назарету під опіку Йосипа. Ця подія символізує початок духовного шляху Богородиці, що передує народженню Спасителя.

Введення в храм є одним із 12 найбільших церковних свят, яке бере свій початок у IV столітті. За новим стилем його відзначають 21 листопада, а за старим — 4 грудня. У народі свято відоме під назвою Третя Пречиста, що завершує цикл осінніх свят, присвячених Богородиці:

На Третю Пречисту у храмах проводять урочисті богослужіння. Батьки часто приводять своїх дітей на першу сповідь, що символізує духовне виховання. Цей день також є початком зими за народними уявленнями. Раніше з цієї нагоди влаштовували ярмарки, гуляння та посиденьки.

Особлива народна прикмета свята стосується гостей: перший, хто зайде до хати, віщуватиме майбутній рік.

На Введення в храм Пресвятої Богородиці існує низка заборон:

Попри народні прикмети, церква не накладає жорстких заборон, закликаючи вірян провести цей день у молитвах і духовних роздумах.

Дружина українського телеведучого Володимира Остапчука, блогерка Катерина, поділилася подробицями майбутньої важливої події у їхньому житті — подружжя планує повінчатися навесні наступного року. Підготовка до церемонії вже стартувала, і першим символічним кроком стало оновлення обручок, які пара вирішила зробити більш особливими та значущими.

За словами Катерини, вони давно думали над тим, щоб замінити обручку Володимира, оскільки попередня була максимально проста і не відображала тієї емоційної цінності, яку пара хотіла закласти в цей символ. Тепер телеведучий носить оновлену каблучку, оздоблену діамантами. Блогерка з посмішкою зазначила, що, спостерігаючи за вибором чоловіка, і сама відчула бажання оновити власну прикрасу — тож обрала собі новий перстень, який підкреслює стиль пари та їхнє особливе ставлення до майбутнього вінчання.

Вона додала, що пов’язали цю покупку саме з підготовкою до вінчання:Взяли нові обручки. Вові оновили, бо в нього найпростіша. А мені за компанію. Приурочили це до вінчання, яке плануємо навесні. Мені тільки дай привід вигадати для подарунка, ви ж знаєте, – пожартувала Катерина.

У мережі вона вже показала свою нову каблучку – на відео видно діаманти, а головний камінь – від бренду Tiffany. Обручку Володимира пара поки що тримає в таємниці, не показуючи публіці.

Новина про майбутнє вінчання викликала активне обговорення серед підписників, адже раніше подружжя неодноразово натякало, що хоче офіційно освятити свій союз у церкві. Фани активно обговорюють деталі майбутнього таїнства та не виключають, що пара поділиться підготовкою до нього у своїх соцмережах.