Майнова Відшкодування: Україна отримає 100 млн євро з проекту “HOME”

Лідер українського гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк вкотре підкреслив свою впевненість у тому, що не має наміру відмовлятися від своїх російськомовних пісень, незважаючи на складну політичну ситуацію в країні. У новому інтерв'ю під час участі в музичному шоу на YouTube він чітко висловив свою позицію щодо цього питання, заявивши, що для нього мова, якою виконуються пісні, не є визначальним фактором, якщо це стосується музичної культури та самовираження.

Окрім цього, Хливнюк висловив свою думку про творчість іншого популярного українського артиста — Макса Барських, зокрема, щодо його пісні «Все ОК». Лідер «Бумбокса» зазначив, що ця композиція не є для нього. «Я таку музику не люблю», — зауважив Андрій, уточнивши, що це не стосується особистих уподобань Барських, а більше того, як звучить музика цього жанру в цілому. На думку Хливнюка, поп-музика повинна мати або особливу інструментальну красу та віртуозність виконання, або ж глибокий зміст. Для порівняння він згадав одного з найбільших майстрів світової музики — Стіві Вандера, творчість якого вважає взірцем віртуозності та глибокої емоційності.

Водночас Барських не лишив коментар Хливнюка без реакції. У коментарях до відео з’явився його запис: «Сидять дві естетки. ». Така відповідь артисту додала гумору до ситуації, перетворивши її з критики на медійний діалог.

Ця подія викликала інтерес серед фанатів української музики: з одного боку — позиція Хливнюка як одного з популярних рок-артистів, з іншого — Барських, який репрезентує комерційну поп-сцену. Обидва виконавці мають свою фанбазу, але їхні погляди на музику й аудиторію помітно різняться.

Дискусія також підкреслила кілька тенденцій у музичній індустрії:

Артисти рок- чи альтернативного спрямування часто критикують поп-музику за її формулою, комерційністю чи відсутністю «глибокого сенсу».

Поп-артисти іноді відповідають з гумором чи іронією, що підкреслює соціокультурну дистанцію між жанрами.

В українському музичному просторі також присутня тема мови: здебільшого артисти працюють українською, але Хливнюк не приховує, що використовує й інші мови у творчості, хоч це й викликає критику окремих фанатів.

Хливнюк зазначав раніше, що для нього важливими є індивідуальність, художня глибина й музична імпровізація. Барських же — майстер поп-формули, чітко орієнтований на масову аудиторію. Тож їхня «сутичка» стала своєрідним відображенням різних підходів у музичному мистецтві.

На завершення можна сказати: навіть критика не перешкодила виконати задум — трек Макса Барських «Все ОК» продовжує набирати перегляди, а Хливнюк – залишатись у полі публічного діалогу. І хоч кожен лишається на своїй сцені, обидва артисти виграють — музикою, рекордними цифрами чи увагою до теми.

Українські військові вновину нанесли удар по російському центру космічного зв’язку в анексованому Криму, підкреслюючи важливість цього об’єкту у конфлікті між країнами. Інцидент, за словами видання "Forbes", здобув значне міжнародне визнання, коли українська армія прийняла на себе відповідальність за напад на цю космічну базу.

Автори матеріалу зазначають, що об’єкт НІП-16 був побудований в Євпаторії в рамках радянської космічної програми. Він був розроблений для зв’язку з місячними та марсіанськими зондами в 1960-70-х роках, але також може підтримувати зв’язок із сучасними супутниками-шпигунами “Лотос-С” та навігаційними супутниками ГЛОНАСС, які є аналогом американських супутників GPS.

Саме тому Україна намагається знищити цей об’єкт, пише Forbes, зазначаючи, що “двічі із грудня українські війська обстрілювали безцінну космічну базу ракетами”.

Цей об’єкт безперечно є важливим з наукової точки зору, і вплив збитків, завданих його складним науковим приладам, важко переоцінити. Однак зазначає “Forbes”, НІП-16 також є законною військовою метою, оскільки його передавачі можуть надсилати сигнали на супутники спостереження, зв’язку та навігації, включаючи космічні апарати “Ліана” та ГЛОНАСС, та приймати їх від них.

Журналісти відзначають, що НІП-16 – складна ціль. “Його радіотарілки, генератори та засоби управління розкидані по двох великих кампусах. Найбільш помітне обладнання — старі тарілки — має міцну конструкцію.

За словами російського історика космонавтики Анатолія Зака, будівельники НІП-16 збирали апаратуру зі старих залізничних мостів, корпусів списаних підводних човнів і обертового механізму зі списаного лінкора”, — йдеться у статті.

Таким чином, вважають автори публікації, Україні може знадобитися ще багато ударів, щоб завдати серйозних збитків об’єкту, не кажучи вже про знищення бази.