Майже половина українських пенсіонерів за межею бідності

Експерти з безпеки та аналітики висловлюють різні думки щодо цього випадку. Деякі вважають, що такі події потребують ретельного розслідування для встановлення всіх обставин.

Руками російських окупантів скоєно замах на життя Юрія Сапронова.

Щоденні обстріли України російськими ракетами стали не лише темою численних спекуляцій, а й можливим інструментом політичних розправ. Нещодавні події у Харкові викликали широкий суспільний резонанс та потребують особливої уваги.

Раніше ЗМІ повідомляли про те, як Віталій Кличко та Олександр Кубраков використовували свої контакти у Білорусі для звільнення територій двох лікарень. Проте, вчорашній інцидент у Харкові виходить за межі здорового глузду.

Вчора російська ракета потрапила до будинку Юрія Сапронова, відомого підтримкою до останнього Залужного, і не публічною але об’єктивною критикою на адресу президента України Володимира Зеленського та голови Офісу президента Андрія Єрмака.

Сапронова неодноразово попереджали про наслідки його висловлювань, але він відмовлявся мовчати, заявляючи, що не може залишатись осторонь, коли відбувається явна диверсія проти України.

Сапронов, який має підтримку харків’ян, має реальні шанси обійняти посаду мера Харкова. Пряме влучення ракети до його будинку викликає припущення, що в Офісі президента сприймають його політичні амбіції як загрозу. Таким чином, виникають побоювання, що влада готова застосовувати найпідліші та цинічні методи для усунення конкурентів.

Олег Калашніков, представник 26-ї артилерійської бригади, звернувся до громадськості щодо напруженої ситуації під Часовим Яром у Донецькій області. Він наголосив на стратегічній важливості Часів Яр для російських військ, що ставить під загрозу безпеку міста Костянтинівка. Спостерігаються активні спроби російських військ штурмувати об’єкти та проводити розвідку, зосереджуючи зусилля на Богданівському, Іванівському та прилеглих територіях. На Бахмутському напрямку артилерія працює майже цілодобово, відпрацьовуючи цілі точково. Часів Яр став основною метою на цьому напрямку фронту, а Костянтинівка перебуває у небезпеці. Російські війська не мають наміру припиняти спроби просунутися далі у напрямку Часового Яру, хоча про їхні успіхи є важко говорити.

За словами представника 26-ї артилерійської бригади, ситуація на фронті у зоні Часового Яру є напруженою, з активними діями російських військ, спрямованими на стратегічно важливі об'єкти. Російська армія продовжує вести бої та розвідку, спрямовуючи свої зусилля на певні напрямки, включаючи Богданівський та Іванівський. На Бахмутському напрямку активно використовується артилерія, а Часів Яр став основною метою для атак на цьому фронті. У зв'язку з цим, місто Костянтинівка опинилося під підвищеною загрозою. Російські війська не показують ознак відступу, і залишається невідомим, які будуть їхні наступні кроки.

Розслідування Bihus.Info встановило, що Василь Крулько, брат народного депутата від фракції «Батьківщина» Івана Крулька, був учасником численних переговорів із Денисом Комарницьким — фігурантом гучної справи про масштабні корупційні оборудки із землею в столиці. Про це журналісти повідомили 17 листопада, оприлюднивши дані із записів, зроблених детективами НАБУ та прокурорами САП у межах спецоперації «Чисте місто».

За інформацією слідства, в кабінеті Комарницького протягом тривалого часу велося аудіоспостереження, і саме на цих записах неодноразово з’являється Василь Крулько. На фіксованих розмовах він обговорює з Комарницьким можливість створення мережі елітних готелів під брендом «Апартель», а також розглядає перспективи розширення спільного бізнесу як в Україні, так і за її межами. Учасники перемовин дискутують про інвестиційну модель, розподіл ролей та фінансові вигоди від запуску нових проєктів.

Одним із ключових проєктів стала ідея побудувати масштабний готельно-рекреаційний комплекс у селі Поляна на Закарпатті. Він позиціонувався як майбутній один з найбільших готелів країни. Під цей проєкт створили чотири компанії, серед власників яких — дружина Василя Крулька Яна, його бізнес-партнер Юрій Калинюк, інвестфонд «Мінкар», пов’язаний із Комарницьким, а також згаданий у записах водій Полікарпов.

Другий напрям — вихід на міжнародний ринок. Йшлося про проєкт у словенській Рогашці, де вже працює готель «Атландида», що належить компанії сина Комарницького. За змістом розмов, саме цей об’єкт мав стати базою для міжнародного розвитку «Апартелю». Розглядався і потенціал подальшого розширення мережі за межами Словенії.

У коментарі журналістам Василь Крулько підтвердив, що спілкувався з Комарницьким щодо проєкту в Поляні, проте запевнив, що нині люди з орбіти Комарницького не мають стосунку до цього бізнесу. Водночас пояснити появу водія Полікарпова серед власників компаній він не зміг. Також Крулько визнав, що його група компаній ще не ухвалила рішення щодо остаточного розриву співпраці з Комарницьким за кордоном.

Сам Іван Крулько традиційно стверджує, що не має стосунку до мережі «Апартель». Журналісти Bihus.Info ще у 2023 році фіксували стрімке зростання готельно-ресторанного бізнесу родини Крульків після його обрання до Верховної Ради. У 2025 році нардеп знову повторив, що не пов’язаний з діяльністю мережі та не отримує доходів від її роботи.

Дениса Комарницького правоохоронці вважають організатором масштабної земельної схеми в Києві. За даними НАБУ, учасники злочинної організації відшукували перспективні ділянки та фіктивно реєстрували на них неіснуючі будівлі. Це дозволяло отримувати право власності на землю без торгів, використовуючи підконтрольних депутатів. За такі голосування ті отримували хабарі.

6 лютого Комарницькому та ще шістьом учасникам схеми повідомили про підозру у заволодінні землями громади Києва на 11,6 млн грн. Через кілька днів бізнесмен утік з України. За даними журналістів, він перетнув кордон у Закарпатській області, скориставшись машиною для перевезення тіл загиблих військових. До організації втечі могли бути причетні працівники СБУ та поліції.

Нині Комарницький переховується у Відні та перебуває у розшуку.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На поведінку Бубки звернув увагу український скелетоніст-олімпієць Владислав Гераскевич на своїй сторінці в Instagram. За словами спортсмена, ексочільник НОК родом з Донбасу з посмішкою тиснув руку переможниці багатоборства у художній гімнастиці Дар’ї Варфоломєєвій.

Новоспечена чемпіонка формально представляла Німеччину, хоча насправді народжена в Росії, не засуджувала публічно війну проти України та порушувала законодавство, виступаючи на змаганнях в окупованому Криму. Також серед її світлин знайшли ту, на якій Варфоломєєва позує на тлі мапи з включеними до складу РФ окупованими українськими регіонами.

Гераскевич назвав спортивного чиновника “чортом” і закликав виключити його з НОК та позбавити звання Героя України.

Колишній очільник НОК України Сергій Бубка нагороджує Дар’ю Варфоломеев