Маша Єфросиніна: Як вона майже потрапила до культового кліпу “Океану Ельзи”

6 листопада має особливе значення для українців, адже поєднує у собі глибоку історичну пам'ять, духовні традиції та глобальну відповідальність перед майбутнім. У цей день країна вшановує героїв, які віддали життя за визволення Києва від нацистських окупантів, згадує святого Павла Сповідника — приклад непохитної віри й мужності, а також долучається до міжнародних ініціатив, спрямованих на захист довкілля та утвердження миру.

Саме 6 листопада 1943 року Київ було визволено від нацистських загарбників у результаті Київської стратегічної наступальної операції, що тривала з 3 по 13 листопада. Цей день став символом стійкості українського народу, його незламної волі до свободи й прагнення відстояти рідну землю. Сучасна Україна продовжує цю традицію, вшановуючи пам’ять полеглих воїнів, віддаючи шану ветеранам і підтримуючи тих, хто сьогодні боронить незалежність держави.

Окупація тривала понад два роки і супроводжувалася масовими репресіями, розстрілами, спаленням культурних пам’яток та депортаціями. Тому день визволення Києва — це символ відновлення життя, боротьби й незламності українського духу.

За новим календарем, 6 листопада віряни вшановують пам’ять святого Павла, архієпископа Царгородського, який був ревним захисником православної віри. Він сміливо виступив проти аріанської єресі, за що зазнав численних вигнань і переслідувань.

Святитель Павло помер мученицькою смертю у вигнанні у Вірменії, ставши прикладом стійкості та вірності духовним переконанням. У народі цей день називали Павлів день і вірили, що саме зараз приходять перші справжні морози.

У народі казали: “На Павла землю прихоплює перша справжня стужа”. Якщо день теплий — зима буде м’якою, якщо падає дощ — чекають на відлигу, а якщо вже випав перший сніг — зима буде ранньою та холодною.

6 листопада — Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Його мета — нагадати, що війни знищують не лише життя людей, а й природу. Екосистеми руйнуються, водойми забруднюються, а відновлення довкілля після воєнних дій може тривати десятиліттями.

Також цього дня відзначають Міжнародний день проєктного менеджера — професійне свято фахівців, які відповідають за успішне планування та реалізацію проєктів у різних сферах.

Ще одна важлива дата — Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у закладах освіти. Його мета — створення безпечного освітнього середовища, де діти не зазнають приниження, агресії чи психологічного тиску.

6 листопада — день, що нагадує про мужність, духовність і відповідальність людини перед історією, природою та суспільством.

31 жовтня на автодорозі “Мукачево – Львів” у селі Фрага Івано-Франківського району сталася жахлива дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої одна людина загинула, а інша отримала серйозні тілесні ушкодження. Інцидент стався, коли суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, не зменшила швидкість перед нерегульованим пішохідним переходом. Це призвело до наїзду на двох пішоходів, один із яких загинув на місці.

Згідно з повідомленням Офісу генерального прокурора України, наразі судді повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення. На момент трагедії, водій рухався у напрямку Львова, де не врахував дорожні умови, що призвели до фатальних наслідків. Слідчі органи продовжують розслідування, а потерпілий, який вижив у цій ДТП, знаходиться в лікарні з тілесними ушкодженнями.

Підозрювана суддя обвинувачується за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Досудове розслідування здійснюють слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокуратури.

На цей час до Вищої ради правосуддя скеровано подання про надання згоди на тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя та клопотання про її утримання під вартою. Розгляд документів заплановано на сьогодні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Розстріли в урочищі Бабин Яр розпочалися одразу після того як нацисти увійшли до Києва. Та найтрагічнішими стали 29 і 30 вересня 1941 року.

Як вважають деякі історики, приводом для розправи над євреями нацисти використали підрив радянськими диверсантами декількох будівель в центрі Києва у 20-х числах вересня.

Після цього у Києві розвісили оголошення, що всі євреї міста мають прибути 29 вересня вранці на ріг вулиць Мельникова та Дегтярівської. При цьому, взяти з собою документи, цінні речі та необхідний одяг. До початку війни у Києві жило близько 160 тисяч євреїв. На момент окупації міста нацистами їх залишилося близько 60-ти тисяч.

29 вересня 1941 року в район Бабиного Яру потягнулися величезні черги людей, які в той момент не розуміли, що на них очікує.

Їх, нібито, для чогось, реєстрували. Потім відбирали усі речі, змушували роздягнутися, і розстрілювали по 40-50 чоловік за хвилину. Розстрілювали на майже пів кілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника, встановленого 1976 року, а закінчувався за теперішньою станцією метро “Дорогожичі”. Тіла присипали землею, і страта продовжувалася.

Безперервні звуки пострілів приглушували музикою та мотором літака, який літав над Бабиним Яром.

За два дні нацисти у Бабиному Яру вбили майже 34 тисячі євреїв. Виконавцем розстрілів кінця вересня була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля.

Регулярні розстріли у Бабиному Яру продовжувалися і після цього. Зокрема, протягом двох років саме тут були вбиті більше 600 членів ОУН.

Точну кількість розстріляних у Бабиному Яру встановити неможливо. Вважається, що нацисти, до то як їх вибили з Києва, вбили тут близько 100 тисяч людей.

За підсумками 11 місяців 2025 року Державна податкова служба ініціювала понад 25 тисяч виконавчих проваджень проти українських компаній. Йдеться про примусове стягнення податкових боргів, штрафних санкцій та обов’язкових платежів до бюджету. Такі показники свідчать про збереження жорсткої фіскальної політики держави щодо бізнесу навіть в умовах війни та економічної нестабільності.

Загалом протягом року було відкрито 25 035 виконавчих проваджень. Хоча цей показник на 1,7% нижчий, ніж у 2024 році, він залишається суттєво вищим за рівень довоєнного періоду. Порівняно з часом до повномасштабного вторгнення кількість таких справ зросла приблизно на 35%, що вказує на помітне посилення податкового навантаження на підприємства різних галузей.

Найбільша кількість проваджень традиційно припадає на столицю. У Києві цього року відкрили 5 757 справ, що становить майже кожне четверте провадження проти бізнесу в Україні. Друге місце посідає Дніпропетровська область із 4 738 провадженнями. Третю позицію займає Київська область, де відкрито 1 467 справ.

За галузевим розподілом найбільше податкових проваджень припадає на сферу оптової торгівлі — 5 380 справ. Далі йде сільське господарство та мисливство, проти яких відкрито 2 092 провадження. Замикає трійку будівельна галузь із 1 910 справами.

Експерти зазначають, що зростання кількості виконавчих проваджень може бути пов’язане як із активізацією контролю з боку Податкової, так і з фінансовими труднощами бізнесу в умовах війни, коли компаніям складніше своєчасно виконувати податкові зобов’язання.

М’ясо залишається важливою складовою харчування для багатьох людей, проте кардіологи попереджають, що деякі його види можуть значно підвищувати ризики для серцево-судинної системи. Видання Parade посилається на думку медичних дослідників, які зазначають: хоча м’ясо є багатим джерелом білка та заліза, особливо важливого для людей з анемією, регулярне споживання певних продуктів тваринного походження може спричиняти серйозні проблеми зі здоров’ям.

Дослідження 2021 року вказують на зв’язок між частим вживанням червоного і переробленого м’яса та підвищеним ризиком розвитку серцевих захворювань, діабету та навіть пневмонії. Кардіологиня Джойс Оень-Сяо підкреслює, що найбільшу користь для серця дає рослинна дієта, яка забезпечує високий вміст клітковини, антиоксидантів та корисних мікроелементів, знижуючи запальні процеси і сприяючи нормальному функціонуванню судин.

«Збільшення в раціоні кількості овочів, фруктів, бобових, цільнозернових та горіхів напряму пов’язане зі зменшенням ризику смерті від серцево-судинних хвороб», — пояснює вона.

За словами Оень-Сяо, існує два види м’яса, які найсильніше шкодять серцевому здоров’ю.

1. Червоне м’ясо, особливо жирні частини

Червоне м’ясо містить значну кількість насичених жирів, що підвищують рівень «поганого» холестерину ЛПНЩ.«Надлишок насичених жирів може спричинити накопичення бляшок у серцевих артеріях. Це здатне блокувати кровотік, провокуючи інфаркти чи інсульти», — каже лікарка.

2. М’ясні делікатеси та хот-доги

Такі продукти зазвичай містять багато натрію та насичених жирів. Надлишок солі підвищує тиск, а також може викликати набряки.Оень-Сяо зазначає, що у м’ясних делікатесах часто присутні нітрати — речовини, які пов’язують із підвищеним ризиком раку і гіпертонії.

Крім того, надмірне споживання червоного м’яса збільшує ризик ожиріння та деяких онкологічних хвороб.

Американська асоціація кардіологів та докторка Оень-Сяо рекомендують обмежувати червоне м’ясо та віддавати перевагу:

– запеченій чи приготованій на пару птиці без шкіри;– рибі, особливо лососеві та іншим видам із високим вмістом омега-3 жирних кислот.

Такі продукти допомагають підтримувати баланс поживних речовин і не перевантажують серцево-судинну систему.