П’ятниця, 17 Липня, 2026

Масштабна фінансова схема під прикриттям “органічного” агробізнесу: роль Вадима Рабіновича

Важливі новини

“Домовитись не вийшло”: одеські еліти добиваються відсторонення Олега Кіпера через його зв’язки з РФ

За інформацією джерел, у глави Одеської ОВА Олега Кіпера продовжується системний конфлікт з одеськими елітами, зокрема з крупними експортерами та імпортерами. Однією із задач, поставленою Офісом Президента перед головою Одеської ОВА Олегом Кіпером була налагодження контактів з місцевими кланами, які реально утримують владу в місті. Однак “домовитись з місцевими” Олегу Кіперу не вдалось, натомість він […]

США переглядають свою участь у НАТО

Сполучені Штати Америки планують суттєве скорочення своєї військової участі...

Післясвяткове виснаження: чому організму потрібен час на відновлення

Святковий період для багатьох людей минає у режимі постійної активності. Часті зустрічі, поїздки, зміна розкладу, яскраві емоції та безперервний інформаційний потік створюють відчуття руху без зупинок. У такому ритмі організм працює на межі можливостей, тому після завершення свят замість очікуваного піднесення нерідко приходять втома, внутрішня порожнеча й труднощі з поверненням до звичного повсякдення.

Фахівці пояснюють, що подібний стан є природною реакцією нервової системи на тривале перевантаження. Під час свят людина часто нехтує режимом сну, харчування та відпочинку, компенсуючи це емоційним підйомом. Коли зовнішні стимули зникають, організм сигналізує про потребу у відновленні, а різкий перехід до робочих буднів може лише посилити відчуття виснаження.

Знизьте очікування від себеНаприкінці року багато хто підсумовує прожите і чекає від свят особливих емоцій. Коли ці очікування не справджуються, виникає розчарування. Втома, апатія або внутрішня порожнеча після свят — поширене явище, яке не потребує боротьби.

Дозвіл проживати ці стани без самокритики знижує внутрішній тиск і допомагає швидше відновитися.

Поверніться до базових потребСвяткова метушня часто порушує режим сну, харчування та руху. Саме ці прості речі найбільше впливають на фізичний і психічний стан.

Регулярний сон, тепла їжа, вода та мінімальна турбота про тіло вже за кілька днів можуть дати відчутний ефект.

Робіть короткі паузиПостійний потік справ і думок не дозволяє нервовій системі перезавантажитися. Навіть кілька хвилин тиші без телефону, новин і розмов знижують напруження.

Короткі зупинки протягом дня допомагають повернути відчуття опори й контролю.

Прислухайтеся до емоційПісля свят емоційний стан часто буває суперечливим. Замість ігнорування важливо спробувати зрозуміти, про що сигналізують ці відчуття.

Роздратування може вказувати на перевтому, сум — на потребу у відпочинку, тривога — на нестачу визначеності. Усвідомлення цих сигналів допомагає коригувати ритм життя.

Обирайте наміри замість жорстких цілейРадикальні новорічні обіцянки часто створюють додатковий тиск. Психологи радять зосередитися на намірах — внутрішніх орієнтирах, які задають напрям, а не зобов’язання.

Спокій, баланс, турбота про себе або ясність у рішеннях легше інтегруються у щоденні дії.

Визначайте особисті межіПісля інтенсивного спілкування особливо важливо повернути власний простір. Це стосується як емоційних, так і фізичних меж.

Тиша, прогулянки, теплий душ або спокійна музика допомагають відпустити накопичену напругу.

Фіксуйте думки письмовоЗаписування думок допомагає впорядкувати внутрішній хаос. Навіть кілька рядків про переживання чи бажання часто дають більше ясності, ніж тривалі роздуми.

Щоденник дозволяє побачити повторювані стани та краще зрозуміти власні потреби.

Рухайтеся м’яко і без примусуПісля свят організму потрібне не навантаження, а делікатний рух. Повільні прогулянки, легка розтяжка або спокійна йога допомагають зняти накопичене напруження.

Рух без змагання та поспіху швидше повертає відчуття енергії.

Початок року без гонитвиПовернення до звичного ритму не повинно бути різким. Поступовість, уважність до себе та паузи — це спосіб зберегти ресурс, а не прояв слабкості.

Іноді найкращий старт нового року — дозволити собі не поспішати.

Українські топчиновники відвідували Росію у 2014 – 2019 роках: документи ФСБ

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Хоча ці дані не були офіційно підтверджені урядом України, вони породжують нові питання щодо можливої ​​взаємодії українських посадовців з Росією після анексії Криму та початку війни на Донбасі.

У них згадують міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, ексгенпрокурора Андрія Костіна, ексзаступника голови ОП Андрія Смирнова і колишнього заступника міністра інфраструктури Юрія Васькова.

У всіх останні візити датовані 2019 роком, коли за підсумками виборів вони отримали посади.

Стверджується, що Смирнов, підозрюваний НАБУ в незаконному збагаченні, з 2014 по 2019 рік 22 рази відвідував РФ.

Нещодавно звільнений генпрокурор Костін – 11 разів, Федоров – 12 разів. Обидва – незадовго до президентських виборів у 2019 році. Васьков – 19 разів.

99% добровільно: лудомани самі просять закрити їм доступ до азарту

У 2024 році кількість українців, які добровільно обмежили собі доступ до азартних ігор, зросла втричі. Станом на сьогодні в Реєстрі лудоманів перебувають 12 807 осіб. Про це свідчать дані аналітичної платформи “Опендатабот”. Протягом минулого року Реєстр поповнився на 9 389 нових осіб, тоді як у 2023 році таких звернень було значно менше. У середньому щомісяця […]

Журналістське розслідування розкрило вражаючу фінансову аферу, що тривала на території України під виглядом «органічного» агровиробництва. У центрі цієї схеми опинився колишній народний депутат Вадим Рабінович, який, за даними слідства, стояв на чолі мережі фіктивних підприємств. Через ці компанії відмивалися величезні суми коштів, ухилялися від сплати податків, а також здійснювалася трансакція капіталу за межі України.

До цієї нелегальної діяльності були залучені десятки юридичних осіб та «фінансових прокладок», серед яких ТОВ «Агрохім Технолоджі», СТОВ «Агрофірма “Україна”», ТОВ «Злагода», ТОВ «Дружбокраянське», ІП «Агро-Вільд Україна» та інші структури, які формально були представлені як учасники «екологічного» виробництва. На практиці ж ці компанії виконували роль шахрайських інструментів для ухилення від податків і легалізації кримінальних доходів.

Гроші проходили через мережу фінансових компаній — ТОВ «ФК Центрофінанс», ТОВ «ФК Вап-Капітал», ТОВ «ФК Атлана» та інші — а для конвертації в готівку і переведення в криптовалюту використовувалися платіжні сервіси MOSST і Fortex Exchange. Частина коштів, як встановили журналісти, виводилася у криптоактиви та офшори, інша — конвертувалася в готівку через підконтрольні «обмінні ланцюжки».

Організатором і координатором цієї багаторівневої схеми розслідувачі називають Вадима Рабіновича, який використав свій політичний статус і бізнес-зв’язки для прикриття фінансових потоків. У керівництві окремих фірм фігурують люди з його найближчого оточення — зокрема Віталій та Аліна Грицаєнки, які очолювали ТОВ «Агрохім Технолоджі» і були пов’язані з «Українсько-ізраїльською торговою палатою», що підпорядковувалася Рабіновичу. Розслідування описує замкнутий колообіг комерційних структур, якими керували пов’язані особи, щоб забезпечити перетікання коштів між підприємствами й зовнішніми прокладками.

Окрім фінансових механізмів, розслідування висвітлює інформаційну складову діяльності Рабіновича: він роками підігрував проросійським наративам і сприяв інформаційному розколу в Україні. Під час повномасштабного вторгнення, як зазначають журналісти, Рабінович виїхав з України, попри те, що мільйони громадян жертвують на армію та втрачають домівки й життя.

Розслідування також вказує на використання криптовалюти і офшорних структур для приховування походження і кінцевих бенефіціарів коштів, а також на механізми конвертації через платіжні сервіси, що дозволяли переводити електронні платежі в готівку та забезпечувати подальше виведення капіталу.

Останні новини