Масштабна пожежа в Київській області після атаки російських військ

У Харкові виявлено схему заволодіння державними коштами під час реалізації проєкту реконструкції системи теплопостачання в одній із дитячих лікарень. Як повідомляє Офіс Генерального прокурора України, у жовтні 2024 року медичний заклад уклав договір із приватною компанією на встановлення модульної котельні загальною вартістю майже 15 мільйонів гривень. Фінансування проєкту здійснювалося за рахунок державної субвенції та додаткових коштів місцевого бюджету, призначених для модернізації інфраструктури медичних установ.

Під час перевірки правоохоронці встановили, що частина коштів була спрямована на завищення вартості робіт та матеріалів, а також оформлення документів з порушенням процедур закупівель. Внаслідок цього державний бюджет зазнав значних збитків, а заплановані оновлення системи теплопостачання в дитячій лікарні опинилися під загрозою затримки.

За даними слідства, директор товариства замість передбаченого проєктом обладнання закупив значно дешевші котли, що не відповідали технічним вимогам. Щоб приховати підміну, у документах не зазначили конкретні моделі та характеристики обладнання.

Після введення котельні в експлуатацію вона виявилася непридатною для повноцінної роботи, що призвело до збитків для громади Харкова на суму понад 7 млн гривень.

За процесуального керівництва Салтівської окружної прокуратури директору підприємства повідомлено про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах або вчинені за попередньою змовою. Слідство триває.

Тема можливого розміщення британських військових підрозділів на території України знову активно обговорюється у західних політичних колах на тлі розмов про майбутню мирну угоду та механізми гарантування безпеки. Лондон у координації з Парижем і Вашингтоном аналізує різні формати міжнародної присутності, які могли б сприяти дотриманню потенційного перемир’я, водночас не перетворюючи ситуацію на пряме військове протистояння з Російською Федерацією.

Ключовим елементом цих дискусій є пошук балансу між стримуванням і обережністю. Західні союзники прагнуть створити систему безпеки, яка б унеможливила відновлення активних бойових дій, але не спровокувала неконтрольовану ескалацію. Саме тому розглядаються варіанти обмеженої військової присутності, консультативних місій або багатонаціональних контингентів із чітко визначеним мандатом.

Втім, нинішній контекст значно складніший. Україна не є нейтральною територією, а Росія вже веде проти неї повномасштабну війну, що радикально змінює логіку будь-якої міжнародної військової присутності.

За оцінками західних експертів, мова не йде про класичну модель миротворчих місій під егідою ООН. Розглядається концепція так званих «сил стримування» — європейських підрозділів, чия присутність автоматично означатиме, що будь-яка атака Росії створює ризик прямого конфлікту із Заходом. Ключовий сигнал у такій моделі — готовність до реального бою, а не символічна присутність.

Однією з головних дилем залишається питання правил застосування сили. Колишні командири миротворчих місій наголошують: нечіткий мандат може бути смертельно небезпечним для військових. Досвід Руанді та Сребрениці показав, що розмиті повноваження й відсутність політичної рішучості призводять до катастроф. У випадку України принципове питання звучить так: чи матимуть західні солдати право вступати в бій у разі порушення угоди Росією, навіть якщо атака не буде спрямована безпосередньо проти них.

Окрема проблема — нестача ресурсів. Для постійної присутності приблизно 15 тисяч військових на місці з урахуванням ротацій потрібно щонайменше утричі більше особового складу. Європейські армії, зокрема британська й французька, не мають достатніх резервів, щоб самостійно забезпечити таку місію. Саме тому попередні спроби створити повноцінну франко-британську коаліцію цього року фактично зайшли в глухий кут.

Без участі США система стримування виглядає неповною. Одним із компромісних варіантів, які обговорюються, є розміщення американських авіаційних і ракетних сил у країнах, що межують з Україною. Така модель передбачає обмежену присутність європейських сухопутних військ безпосередньо в Україні, але потужну повітряну й морську підтримку з боку США поблизу зони конфлікту.

Колишні міжнародні спостерігачі застерігають: головний урок Мінських угод полягає в тому, що сам факт моніторингу без механізму покарання за порушення не працює. Документування інцидентів без подальших дій лише створює ілюзію миру, яка зрештою руйнується.

Фактично Захід розглядає модель, яку військові описують як «розтяжку»: невеликий контингент робить будь-яку атаку надто ризикованою для противника, адже вона неминуче тягне за собою ескалацію. Водночас така стратегія робить самих військових заручниками політичних рішень і вимагає максимальної ясності щодо цілей, повноважень і меж застосування сили.

У відповіді на офіційний інформаційний запит Департамент поліції особливого призначення підтвердив, що колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук був формально призначений до складу штурмового полку «Сафарі». Згідно з документами, конкурс на відповідну посаду було оголошено 18 липня 2025 року наказом ДПОП «ОШБ «Лють»» №879, сам конкурс стартував 21 липня, а наказом №790 від 10 вересня Ткачука офіційно призначено інспектором у структурі батальйону №1 полку.

На цей час, як зазначено у відповіді Департаменту, Ткачук «проходить навчання». Цей статус у деяких публікаціях та коментарях сприймають неоднозначно, адже він формально входить до бойового складу штурмового полку, проте ще не залучений до повноцінної операційної діяльності. Представники полку підкреслюють, що таке навчання є стандартною процедурою для нових членів підрозділу, особливо для осіб із досвідом у правоохоронних органах, адже необхідно освоїти специфічні тактичні й оперативні навички.

Ткачук набув публічної відомості під час роботи в БЕБ: у публічних заявах і матеріалах різних медіа й учасників ринку лунали звинувачення в системних корупційних практиках і застосуванні кримінальних проваджень проти бізнесу. Ці твердження оперують поняттями «фабрикації справ», «безпідставних обшуків» та «узгоджених рішень з прокурорами й судами», однак для точних юридичних висновків слід керуватися матеріалами слідства та рішеннями судів. Наразі у публічному полі нема інформації про остаточні судові вироки, які б підтверджували всі наведені звинувачення.

У світлі цих обставин критики вимагають від Департаменту поліції особливого призначення і від відповідних відомств більшої відкритості: доступу до текстів оголошених конкурсів, протоколів відбору та офіційних пояснень щодо ролі й обов’язків, які виконуватиме призначена особа. Представники громадськості наголошують, що використання бойових підрозділів тільки як формального місця працевлаштування для осіб із резонансною біографією підриває довіру до силових структур та відволікає увагу від реальних потреб фронту.

Ми направили запити з проханням надати офіційні коментарі до ДПОП «Лють» і до самого Олександра Ткачука та оновимо матеріал після отримання відповідей. Якщо потрібно, можу одразу підготувати шаблон запиту для отримання конкурсної документації або листа з проханням про коментар — скажи, і я підготуju їх у вигляді, готовому для відправки.