Масштабна схема привласнення коштів на реконструкцію парку “Орлятко” у Києві: деталі розслідування

Скандально відомий посадовець Державної прикордонної служби України, генерал, опинився в центрі нового суспільного резонансу. Його ім’я неодноразово з’являлося у матеріалах журналістських розслідувань, де йшлося про можливі зловживання службовим становищем, непрозорі фінансові операції та впливові зв’язки з представниками бізнесових кіл. Нині ситуація набула ще більшої гостроти — у ЗМІ та соціальних мережах активно обговорюють факти, що можуть свідчити про системні порушення у роботі відомства, яким він керував протягом кількох останніх років.

За словами експертів, проблема полягає не лише у конкретних діях одного чиновника, а й у загальній кризі довіри до інституцій, відповідальних за безпеку державних кордонів. Замість зміцнення обороноздатності, певні управлінські рішення нібито сприяли появі тіньових схем, через які державний бюджет втрачав мільйони гривень. Такі обставини викликають глибоке занепокоєння серед громадськості, адже саме прикордонна служба стоїть на передовій лінії національної безпеки.

Генерал Мул став відомим на всю країну у 2023 році після того, як у мережі з’явилося відео його конфлікту з патрульними поліцейськими. Інцидент стався восени 2022 року, коли правоохоронці зупинили автомобіль Мула під час комендантської години. Посадовець відмовився проходити перевірку на алкогольне сп’яніння, а на зауваження патрульного відповів фразою, що стала мемом: «Принциповий? Ризикуйте!».

Після публічного розголосу Мула звільнили з посади начальника Південного регіонального управління ДПСУ, але невдовзі перевели до Києва — на посаду заступника директора департаменту організації роботи, планування та контролю адміністрації ДПСУ.

Прізвище Мула фігурувало і в іншій історії 2023 року. Його підлегла, пресофіцерка управління, поїхала до Парижа святкувати Новий рік під час повномасштабного вторгнення. Подія викликала широкий суспільний резонанс, і згодом її звільнили.

Зникнення декларацій Сергія Мула з реєстру НАЗК викликало нову хвилю критики. Експерти з антикорупційного середовища зазначають, що такі дії знижують прозорість у системі державної служби й створюють ризики для довіри до посадовців у силових структурах.

Наразі невідомо, з яких причин документи були прибрані, однак факт їхнього зникнення підтверджено безпосередньо в базі НАЗК.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підтвердило факт виникнення надзвичайної ситуації на Южно-Українській атомній електростанції (АЕС). Ця подія привернула значну увагу як в Україні, так і за її межами, викликавши дискусії серед експертів енергетичної галузі та представників відповідальних організацій.

«Минулого тижня група МАГАТЕ на Южно-Українській АЕС повідомила, що її блок № 2 було тимчасово зупинено після спрацьовування електричних захистів через проблему з трансформатором у відкритому розподільчому пристрої 330 кВ, розташованому за межами майданчика АЕС.

Унаслідок короткого замикання сталося пошкодження керамічного ізолятора, що спричинило витік мастила, яке загорілося через електричну дугу. Після відновлення електричного зв’язку реактор було перезапущено, і він почав подавати електроенергію в мережу приблизно за 17 годин, досягнувши повної потужності трохи більше, ніж за 24 години після зупинки», – йдеться у звіті міжнародної організації.

Нагадаємо, вже після спростування «Енергоатому» на АЕС змінили гендиректора.

Працівники ТЦК, здійснюючи незаконне затримання військовозобов'язаних, вчиняють порушення закону та порушують права людини. Адвокат Роман Сімутін розкриває один з таких випадків, де працівники ТЦК без попереднього вручення повістки незаконно затримали чоловіка та доставили його до військкомату.

За словами адвоката, суд визнав, що працівники ТЦК не мають права затримувати громадян, але він не міг скасувати рішення про доставку чоловіка до військкомату. Дружина затриманого звернулася до суду, але суд не визнав порушень у цій справі, вважаючи, що чоловік добровільно погодився на проходження медичного огляду та службу у Збройних Силах.

Адвокат зазначив, що у подібних випадках потерпілому важливо фіксувати незаконні дії на відео, повідомляти правоохоронні органи та вимагати зустрічі з адвокатом. Такий підхід є більш ефективним у захисті прав громадян, ніж судові тяжби.

Важливо пам'ятати, що порушень у діяльності ТЦК стає все більше і більше. Воєнкоми, не розбираючись у ситуації, просто "забирають" чоловіків, бачачи в них лише ресурс для виконання свого плану. При цьому правоохоронні та судові органи часто ігнорують їхні беззаконні дії. Одним з найбільш серйозних порушень є позбавлення волі людей, яких намагаються примусово мобілізувати. Таких громадян просто захоплюють, забирають документи і примусово доставляють до ТЦК.

Якщо військовозобов'язані відмовляються підписувати повістку, їх часто утримують у ТЦК, позбавляючи засобів зв'язку, щоб вони не могли скористатися своїм правом на дзвінок адвокату, викликати поліцію або повідомити своїм рідним про своє місцезнаходження. Проте розслідування таких випадків у ТЦК проводяться майже формально, не приносячи реальних змін у ситуації. Такі інциденти з військкоматами стають все частішими, а їх кількість навіть збільшується.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Діяльність ТЦК супроводжується широким спектром порушень, які включають незаконні затримання громадян та позбавлення їх волі.

• Порушення прав військовозобов'язаних, здійснювані ТЦК, є серйозною проблемою, яка потребує уваги з боку суспільства та влади.

• Необхідно вжити кроки для запобігання подібним порушенням, включаючи підвищення контролю за діяльністю ТЦК та забезпечення правової захищеності військовозобов'язаних.

• Співпраця з правоохоронними органами та цивільним суспільством може сприяти виявленню та усуненню негативних явищ у роботі ТЦК.

Отже, важливо вжити заходів для забезпечення дотримання прав громадян у контексті діяльності ТЦК та забезпечити ефективний механізм захисту їх інтересів.