Масштабна угода “Укрнафти”: суборенда мережі АЗС по всій Україні

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Під Покровськом триває спроба обійти його з півдня, росіяни просунулися в Жовтому та сусідніх населених пунктах, а також на кількох ділянках аж до Курахівського напрямку.

Є просування в самому Кураховому, зберігається сіра зона в центрі міста, вказано контроль РФ над двома будівлями в оточенні ЗСУ. Південніше є просування в «кишені».

На півдні Донецької області росіяни знову просунулися в бік Розливу – до траси на Курахове, що йде із заходу. Тут близько тижня просування у росіян не було.

Трохи західніше армія РФ знову просунулася до траси на Велику Новосілку з боку Богатиря. Про важливість цієї ділянки ми писали тут.

На півночі, у Харківській області, росіяни просунулися в Кругляківці на південь, а також розширили свій плацдарм на лівому березі річки Оскіл північніше Дворічної.

У грудні 2023 року уряд України оголосив про плани реформувати Національну академію наук (НАН) з метою покращення її роботи та ефективності. Однак, на сьогоднішній день, відповідно до офіційних джерел, жодних суттєвих змін у функціонуванні НАН не було здійснено. Плани на модернізацію залишаються лише на папері, і сподівання на покращення в роботі установи поки що не виправдалися.

Нині вища державна наукова організація України перебуває в глибокій стагнації, з’їдаючи велику кількість бюджетних коштів. На жаль, уже понад 10 років Україна практично не може похвалитися значущими науковими досягненнями. Війна лише прискорила процес деградації національної науки. Науковці, як і решта, також змушені воювати.

Тільки вчора на фронті загинув видатний інженер Інституту ядерних досліджень НАН Сергій Чередник. Ймовірно, ця людина могла б принести більше користі своїй країні на науковій ниві. Але ж не дітям же депутатів і олігархів воювати, чи не так?

За даними, які є в нашому розпорядженні, 2023 року на фінансування за загальним фондом держбюджету НАН було виділено 4 млрд 564 млн грн, що на 544 млн грн (на 10,7%) менше від відповідного обсягу 2022 року. Фінансування наукової та освітньої діяльності було скорочено на 10%, а фінансування за розділом “Охорона здоров’я” – на 26,8%.

За основною бюджетною програмою “Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ НАН” фінансування статутної діяльності Академії було скорочено на 9,2%, а за бюджетною програмою “Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень” – на 19,9%. За цією програмою скорочення пов’язане з тим, що у 2023 році не планувалося капітальних видатків на закупівлю наукового обладнання.

Сумарне базове фінансування установ Академії 2023 року довелося зменшити на 9%. Крім того, також у 2023 році було продовжено мораторій цільових програм наукових досліджень НАН України.

Протягом 2023 року до НАН України з усіх джерел фінансування надійшло 6 млрд 25 млн грн. Однак 6 млрд пішли далеко не на розвиток науки. На виплату заробітної плати було витрачено 4 млрд 586 млн грн (77,3% усіх видатків). Ще 94,2 млн грн було спрямовано на виплату стипендій аспірантам, докторантам, а також молодим ученим. Середньомісячна заробітна плата по Академії становила 11 974,0 грн. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв установи НАН України витратили 414,3 млн грн. Ще 180 млн грн було витрачено на оплату послуг зв’язку, доступу до Інтернету, охорону тощо. На придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю витрачено всього 197,1 млн грн. На придбання приладів та обладнання витрачено 235,6 млн грн. При цьому останні два пункти здебільшого бралися зі спеціального фонду НАН, який формується з іноземної допомоги.

Ба більше, як уже зазначили вище, середня зарплата в НАН виявилася набагато меншою, ніж в інших галузях економіки та промисловості в Україні. Простими словами, ніхто не хоче розвивати науку в країні і працювати в цій сфері за мізерну оплату.

Таким чином, у країні склалася ситуація, коли є науковий орган, який щорічно висмоктує по 6 млрд грн. Але жодних результатів він так і не надав.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив, що за останню добу російські війська завдали 392 удари по 11 населених пунктах регіону.

Серед головних атак:

Наслідки атак включають численні руйнування: за добу надійшло 19 повідомлень про пошкодження житлових будинків та об’єктів інфраструктури.

Внаслідок обстрілів Василівського району 41-річний чоловік отримав поранення. Інформація про стан інших мешканців уточнюється, але зруйновані будинки та інфраструктура змушують місцевих жителів жити під постійною загрозою.

Паралельно з атаками на Запоріжжя, росіяни здійснили масовані удари по об’єктах генерації та передачі електроенергії по всій Україні. Це спричинило екстрені відключення електроенергії, а рятувальники та енергетики невпинно працюють над ліквідацією наслідків.