MELOVIN уперше показав свого нареченого після пропозиції руки та серця

21 грудня — день, який має велике значення як у релігійній традиції, так і в нашому повсякденному житті. В церковному календарі цей день відзначається як свято, яке символізує важливі етапи в історії християнства, а в сучасному світі він здобув популярність завдяки численним святковим подіям та соціальним ініціативам.

В православній традиції 21 грудня припадає на день святкування входу Пресвятої Богородиці в храм. Це свято має глибоке духовне значення, оскільки нагадує про важливу подію з життя Діви Марії, коли, ще дитиною, вона була введена до храму, що стало початком її духовної місії. Цей день часто супроводжується богослужіннями та молитвами, що покликані зміцнити віру та духовність віруючих.

Окрім церковного вшанування, 21 грудня у світі відзначають Всесвітній день медитації. Це свято покликане нагадати про важливість внутрішньої рівноваги, усвідомленості та психологічного здоров’я. Медитація розглядається як інструмент самопізнання, зняття стресу та гармонізації емоційного стану.

Також цього дня відзначають Всесвітній день баскетболу, заснований Міжнародною федерацією баскетболу FIBA. Свято підкреслює роль спорту у формуванні командного духу, взаємоповаги та здорового способу життя, а також його здатність об’єднувати людей у різних країнах.

В Україні 21 грудня є професійним святом — Днем Державної служби зайнятості. Його відзначають фахівці, які допомагають громадянам у пошуку роботи, організовують програми перекваліфікації та сприяють стабільності на ринку праці, особливо в умовах складної економічної ситуації.

Окреме значення ця дата має й з астрономічної точки зору. 21 грудня — день зимового сонцестояння, коли настає найкоротший день і найдовша ніч у році. З цього моменту світловий день починає поступово збільшуватися. У різних культурах зимове сонцестояння здавна символізувало завершення періоду темряви, оновлення, відродження та надію на майбутнє.

Відповідно до недавнього рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, випустили під особисте зобов’язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Відзначено, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення, а також направив ухвалу у СІЗО. Варто зауважити, що під час розгляду справи прокурор за невідомих причин був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів підозри про розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін на засіданні зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Щодо підозри у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, адвокат Кульчицький повідомив, що Лієва було взято під варту з 50 мільйонами гривень застави, але через місяць він був відпущений під особисте зобов’язання. Однак, рішення ВАКС від 9 квітня про скасування запобіжного заходу не викликало повернення Лієва до СІЗО, оскільки його термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснив адвокат. На жаль, ВАКС 17 квітня відхилив клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення, залишивши його без розгляду.

Висновки з вищезгаданої статті вказують на складну ситуацію щодо судового процесу навколо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. З одного боку, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення під особисте зобов’язання. З іншого боку, рішення про це виникло після відсутності прокурора під час засідання та недостатності доказів від НАБУ і САП щодо підозри у розкраданні. Також важливим є факт, що відсутність Лієва у СІЗО після закінчення терміну тримання під вартою була результатом рішення ВАКС про скасування запобіжного заходу. Отже, справа Лієва підкреслює необхідність ретельного дослідження та обґрунтованого прийняття судових рішень для забезпечення справедливості та дотримання закону.

Хмельницький міськрайонний суд визнав винною військовослужбовицю Збройних сил України у повторній крадіжці, скоєній під час воєнного стану. Інцидент трапився у магазині «Фреш Маркет», де жінка привласнила з каси 12 300 гривень і використала ці кошти на власні потреби.

33-річна обвинувачена мала шість попередніх судимостей. П’ять із них стосувалися шахрайських дій, шоста — ще не погашена і теж пов’язана з крадіжкою. У січні 2026 року суд ухвалив умовно-дострокове звільнення жінки від покарання для проходження служби у ЗСУ, залишивши невідбуту частину строку — 1 рік, 8 місяців і 16 днів.

Суд врахував щире каяття обвинуваченої як обставину, що пом’якшує покарання, і не виявив обтяжувальних факторів. У підсумку військовослужбовицю засудили до п’яти років і п’яти місяців позбавлення волі. З урахуванням невідбутої частини попереднього покарання остаточний строк становить п’ять років і шість місяців позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів у Хмельницькому апеляційному суді.