Мера Ірпеня Маркушина заарештовано через його поїздку до Італії

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.

А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.

Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:

Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.

Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.

Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.

А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.

У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.

Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.

Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.

Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.

Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.

Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.

Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.

А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.

Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.

І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.

Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.

І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.

Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.

Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.

Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.

І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

“У росіян може бути накопичена достатня кількість озброєння для повітряної атаки. Їхня головна мета — залишити нас без світла і тепла взимку, і вони не відмовились від цієї стратегії”, — зазначив експерт в ефірі Київ24.

Криволап повідомив, що російські авіаборти вже споряджені ракетами. Зокрема, на базі “Олен’я” готові до застосування 9 бортів з ракетами Х-101, а на аеродромі “Енгельс-2” ще 5 бортів споряджені ракетами Х-101 і Х-555. За його словами, зараз немає підводних човнів, які можуть запускати “Калібри”, у Чорному морі — один з них був відправлений до Новосибірська.

Крім того, існує загроза ударів ракетами “Кинжал”. Криволап зазначив, що росіяни наразі можуть використовувати не більше трьох ракет цього типу. Також Росія має запаси ракет Х-59 та Х-69, що запускаються з літаків Су-35 та Су-57.

“Ми можемо очікувати повітряну атаку будь-якої миті, тому повинні бути готові і не ігнорувати сигнали тривоги”, — підкреслив експерт.

Криволап звернув увагу на зростання кількості атак дронами. Росія використовує не менше чотирьох типів безпілотників, серед яких “Гарпії”, “шахеди” та розвідувальні дрони “Гербер”. Однак, завдяки роботі засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), значна частина дронів втрачається ще до досягнення цілей — вже майже 50% виявлених дронів не долітають до об’єктів.

“Наші засоби ППО збивають велику кількість дронів, але через їхню велику кількість деякі все ж пробиваються, що приносить нам значні втрати”, — додав Криволап.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

“Усі 78 наших пасажирів до Херсона будуть доставлені до місця призначення з максимально можливим комфортом”, – зазначили у “Укрзалізниці”. Це свідчить про прагнення залізничників забезпечити безпеку та зручність для пасажирів, навіть у складних умовах.

Залізничні ремонтні бригади вже виїхали на місце події для проведення відновлювальних робіт. У “Укрзалізниці” зауважили: “До зворотного рейсу плануємо відновити залізничне сполучення”. Це говорить про швидку реакцію на інцидент та готовність відновити нормальний режим роботи.

Згодом стало відомо, що всі пасажири, які прямували до Херсона і були вимушені зупинитися в Миколаєві через обстріл, успішно пересаджені в автобуси. Спільно з Херсонською обласною військовою адміністрацією залізничники забезпечили їх транспортування до міста.