П’ятниця, 3 Квітня, 2026

Меркель вважає, що Мінські угоди дали Україні час для підготовки до війни

Важливі новини

Відносини України та Британії на межі – The Guardian

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Позиція нового прем’єра Великої Британії, Кіра Стармера, відрізняється від політики попереднього уряду Ріші Сунака. Київ, зокрема, виражає незадоволення відсутністю підтримки у вигляді нових поставок Storm Shadow, що, за словами українських дипломатів, робить візит Стармера до Києва малозмістовним, якщо не буде досягнуто домовленостей про поповнення запасів цієї важливої зброї.

“Стармер не дає нам далекобійну зброю. Ситуація не така, як за часів прем’єрства Ріші Сунака. Відносини погіршилися”, – зазначають джерела в ОП, додаючи, що якщо британський прем’єр не пообіцяє покращення підтримки, його візит може бути сприйнятий як формальний жест, що не має реального впливу на ситуацію на фронті.

Наразі невизначеність у позиції Британії ставить під питання, чи зможе уряд Стармера здійснити враження на Київ і відновити рівень довіри, який був під час попереднього уряду.

Вечірній голод без контролю: як денний раціон формує нічний апетит

Багатьом знайома ситуація, коли протягом дня їжа майже не цікавить, зате ближче до вечора з’являється сильне й наполегливе бажання поїсти. Дієтолог Келсі Кунік у коментарі для видання EatingWell пояснює, що в більшості випадків причина такого явища полягає не в емоційній нестабільності чи відсутності самодисципліни, а у порушеному режимі харчування впродовж дня.

Фахівчиня зазначає, що типовий сценарій виглядає доволі просто: людина пропускає сніданок або обмежується мінімальною кількістю їжі, вдень харчується нерегулярно чи недостатньо, а ввечері організм намагається компенсувати дефіцит енергії. У цей момент тіло подає сильні сигнали голоду, які важко ігнорувати, що часто призводить до переїдання саме у вечірній час.

Ключові фактори, які провокують вечірнє переїдання, — це недостатня кількість їжі протягом дня та незбалансований раціон. Якщо сніданок і обід складаються переважно з вуглеводів, вони швидко перетравлюються, викликаючи різкі коливання рівня цукру в крові. У відсутності білків і жирів організм швидше відчуває голод.

Дослідження показують, що білок у сніданку стабілізує рівень глюкози протягом усього дня і зменшує ймовірність різких нападів апетиту ввечері. Крім того, тривале голодування активує ділянки мозку, пов’язані з тягою до висококалорійної їжі.

Дієтолог радить звернути увагу на тривалі проміжки між прийомами їжі, постійне недоїдання до вечора та бажання їсти «все підряд» без реального голоду — це типові ознаки енергетичного дефіциту.

Щоб уникнути вечірніх зривів, експертка рекомендує починати день із повноцінного білкового сніданку, збалансовано обідати та додавати перекуси між прийомами їжі. Коли організм отримує достатньо енергії вдень, потреба в неконтрольованому переїданні ввечері зникає сама собою.

Нова оборонна угода України та Франції: зміцнення авіації та ППО на стратегічному рівні

Україна завершує підготовку нової «історичної угоди» з Францією, зміст якої спрямований на суттєве посилення бойової авіації, протиповітряної оборони та загальних оборонних спроможностей держави. Про це президент Володимир Зеленський повідомив у своєму зверненні 16 листопада, наголосивши, що документ повністю узгоджений і буде підписаний уже наступного дня.

За словами глави держави, нова угода стане важливим етапом у стратегічному партнерстві з Францією, яка вже неодноразово демонструвала підтримку Україні в умовах війни. Париж передавав Україні винищувачі Mirage 2000, допомагав у модернізації систем протиповітряної оборони та долучався до розвитку оборонного потенціалу у співпраці з українськими військовими структурами.

«Історичну угоду підготували з Францією. Буде значне посилення нашої авіації, нашого захисту неба, наших інших оборонних спроможностей. Це те, що дійсно допомагає Україні захищатись і досягати наших цілей», – наголосив Зеленський.

Очікується, що угода охоплюватиме не лише постачання літаків, а й нові пакети підтримки ППО та боєприпасів, що вписується у загальну стратегію Києва – посилити саме захист неба на тлі масованих російських ракетно-дронових атак. За даними ЗМІ, йдеться про додаткові системи повітряної оборони та поглиблення співпраці у сфері бойової авіації.

Окремо президент нагадав, що цього тижня північні та балтійські країни погодили виділення 500 мільйонів доларів у межах програми PURL для закупівлі американського озброєння, зокрема систем Patriot, що також буде спрямовано на посилення української ППО.

Окрім французького напрямку, Зеленський анонсував на вівторок свій візит до Іспанії. Мета – домовленості щодо додаткових систем протиповітряної оборони та ракет до них.

«Ще одна сильна країна приєдналася до партнерів та ініціатив, які нам реально допомагають. Найголовніші наші цілі сьогодні – це ППО, ракети для ППО. І після кожного російського удару ми забезпечуємо відновлення наших сил. Це непросто, але ми це робимо», – зазначив президент.

2 листопада Зеленський вже повідомляв, що Німеччина передала Україні додаткову кількість зенітних ракетних комплексів Patriot, про що сторони домовлялися впродовж тривалого часу. Цей крок, за оцінками військових експертів, був важливим елементом нарощення ешелонованої оборони неба.

Експерти з авіації та ППО неодноразово наголошували, що збільшення кількості ударних дронів типу «Шахед», якими Росія атакує українські міста, вимагає розвитку локальних та гнучких систем протиповітряної оборони, а також інтеграції авіації у єдиний контур захисту. За словами фахівців, РФ будує захищені майданчики для запуску дронів навколо українських кордонів, що збільшує інтенсивність і варіативність ударів.

На цьому тлі будь-які угоди, що стосуються авіації й ППО, розглядаються Києвом як можливість не лише збільшити кількість систем і ракет, а й вивести оборону на новий технологічний рівень – зокрема завдяки сучасним винищувачам, інтегрованим з системами протиракетної оборони.

У владі підтримали жорсткіші підходи до роботи ТЦК – джерела

В Офісі президента обговорюються ініціативи, спрямовані на посилення контролю за процесами мобілізації та військової служби. Про це повідомляє поінформоване джерело в ОП, знайоме з внутрішніми дискусіями навколо кадрових і управлінських рішень у секторі безпеки й оборони. За словами співрозмовника, віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров підтримав пропозиції нових радників, які передбачають […]

В Україні відзначають День медика: чому свято перенесли на 27 липня

У суботу, 27 липня, українці відзначають одразу кілька важливих дат — церковне свято на честь святого Пантелеймона, професійне свято медичних працівників, а у світі вшановують бабусь і дідусів. Церковне свято 27 липня За новоюліанським календарем православні сьогодні вшановують святого великомученика і цілителя Пантелеймона Нікомедійського. У цей день заведено молитися за зцілення від хвороб — як […]

Ангела Меркель, колишня канцлерка Німеччини, висловила думку, що Мінські угоди, укладені у 2015 році, стали важливим кроком в умовах, коли Україна не була готова до активного протистояння Росії. На її думку, ці домовленості дозволили Києву підготуватися до можливого військового конфлікту.

Екс-канцлерка підкреслила, що в той період ситуація для України була вкрай складною. Країна перебувала в ослабленій позиції, а міжнародна спільнота не мала готовності до рішучих дій проти агресії Росії. Вона зазначила, що без Мінських угод російський президент Володимир Путін міг би досягти значних успіхів у глибині української території.

Меркель пояснила, що саме ці угоди дозволили Україні виграти час, що дало можливість для реформування армії та посилення обороноздатності. Внаслідок цього Україна змогла краще підготуватися до подальшого збройного вторгнення, яке розпочалося в 2022 році. Екс-канцлерка відзначила, що незважаючи на всі труднощі, Україна змогла втримати свою державність і продовжувати існування.

Це інтерв’ю стало першим значним виступом Меркель у 2026 році і викликало нову хвилю дискусій щодо Мінських домовленостей. Деякі експерти раніше критикували ці угоди за відтермінування конфлікту, однак сама Меркель підтвердила, що вони стали необхідною паузою, яка дала Україні шанс на зміцнення.

Крім того, вона прокоментувала свої попередні суперечливі висловлювання стосовно країн Східної Європи перед початком війни, пояснивши, що її слова були неправильно витлумачені і вона не мала на увазі звинувачення Польщі чи країн Балтії.

Таким чином, заява колишньої канцлерки надає новий контекст оцінці подій 2015 року. Мінські угоди, згідно її трактування, слугують не лише мирним інструментом, а й стратегічним рішенням, що дало Україні можливість підготуватися до протистояння з Росією.

Останні новини