Вівторок, 2 Грудня, 2025

Міф про доброту бідних: як соціальний статус впливає на поведінку людини

Важливі новини

Захарова та Симоньян зірвалися після заяви німецького канцлера Мерца

Після заяв канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про можливу допомогу Україні в розробці далекобійної зброї та скасування обмежень на використання західного озброєння по території Росії, у Москві почалась чергова хвиля паніки й агресії. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков звинуватив німецьку владу в “провокуванні війни”, назвавши ініціативи Мерца “небезпечною безвідповідальністю”. При цьому російська пропаганда лицемірно продовжує апелювати до […]

Стрес як невидимий ворог довголіття

Людство століттями прагне знайти формулу довгого життя: від генетичних досліджень до суперфудів і новітніх нанотехнологій. Проте останні дослідження вказують на несподіваного, але надзвичайно впливового ворога — стрес. Аналізуючи життя людей, які дожили до 100 років і більше, вчені та сучасні системи штучного інтелекту дійшли висновку, що саме хронічний стрес найчастіше скорочує тривалість життя, незалежно від харчування чи фізичної активності.

Стрес у сучасному світі часто непомітний: щоденні турботи, робочі навантаження, інформаційне перевантаження — все це накопичується у нашому організмі й поступово руйнує фізичне та психічне здоров’я. У людей, які дожили до глибокої старості, помітно менше психологічного тиску в повсякденному житті, а способи управління емоціями та відновлення нервової системи стають ключовими факторами довголіття.

Згідно з даними Національної служби охорони здоров’я Великої Британії, постійне напруження викликає головний біль, біль у грудях, проблеми з травленням, прискорене серцебиття та запаморочення. Якщо організм перебуває у стані «тривоги» тривалий час, це виснажує нервову систему й порушує роботу внутрішніх органів.

Нідерландські вчені ще у 2010 році довели, що підвищений рівень гормону стресу — кортизолу — напряму пов’язаний із ризиком серцево-судинних захворювань. А саме вони залишаються головною причиною смертності у світі.

Доказом може слугувати історія Жанни Кальман — француженки, яка прожила 122 роки та 164 дні. Вона не дотримувалася сучасних «здорових» трендів: курила, пила вино, обожнювала шоколад. Проте її життя було спокійним, розміреним і без надмірного стресу. Матеріальний добробут і позитивне ставлення до світу дали їй те, чого не здатні замінити жодні добавки — внутрішній спокій.

Шведські дослідники дійшли висновку, що люди, які доживають до 100 років і більше, не просто ефективно лікують хвороби — вони вміють уникати їх появи. Довгожителі рідше страждають від інфарктів та інсультів, а також мають стабільні показники тиску й холестерину. Це свідчить про «специфічну модель старіння» — повільну, гармонійну, без стресових вибухів і нервових коливань.

У «блакитних зонах» — регіонах із найбільшою концентрацією довгожителів — люди мають спільні риси: помірна фізична активність, просте харчування, соціальні зв’язки й низький рівень стресу. Саме комбінація цих чинників дозволяє доживати до 90, 100 і більше років без серйозних хвороб.

Отже, якщо ви хочете жити довше, почніть не з дієт чи добавок, а з усунення стресу. Спокійний розум — найкращий інвестиційний фонд для довгого життя.

Гумор чи натяк на особисте? Кумедна ситуація на шоу “Хто зверху?” між Володимиром Дантесом і Лесею Нікітюк

Останній випуск популярного шоу «Хто зверху?» знову став темою для обговорень завдяки кумедному моменту, який стався між двома ведучими — Володимиром Дантесом та Лесею Нікітюк. Інцидент стався під час інтелектуального батлу, де учасники повинні були складати слова з літер, розташованих на руках і ногах гравців. В момент гри, коли Нікітюк повільно зачитувала слова своїй команді, Дантес почав нервувати, що не залишилося непоміченим глядачами.

У відповідь на це, ведуча жартівливо зазначила, що її відволікла цікава постать у студії — шоумен Даніель Салем. І ось тоді сталося несподіване: Дантес, зацікавлений у загостренні ситуації, кинув репліку: «А ти тримайся, ти ж уже заміжня!» Це було сказано в гумористичному тоні, але виглядало так, ніби під цим жартом ховається більше, ніж просто легка гра слів. Що саме ховав цей жарт — невідомо, однак його не можна не помітити в контексті того, як часто глядачі зауважують певні натяки між ведучими шоу.

Хоча раніше Нікітюк розповідала про заручини зі своїм коханим — військовим Дмитром Бабчуком — і у пари в червні 2025 року народився син, офіційного підтвердження факту весілля від самої ведучої не надходило. Тож репліка Дантеса може бути як жартом у студії, так і випадковим підтвердженням чуток — остаточної ясності наразі немає.

Поки що жодних офіційних коментарів від самої Лесі Нікітюк або від Володимира Дантеса щодо цього епізоду та можливого одруження публічно не було.

США та Росія провели таємні переговори в Швейцарії

Протягом останніх кількох місяців представники США та Росії таємно проводили серію неофіційних зустрічей у Швейцарії, обговорюючи можливості припинення війни в Україні. Остання з цих зустрічей відбулася минулого тижня, повідомляє Reuters, посилаючись на інформовані джерела. Ці переговори, які описуються як “додатковий канал” для дипломатичних обговорень, почалися відразу після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у листопаді […]

The post США та Росія провели таємні переговори в Швейцарії first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Суперечливі звинувачення проти керівника Держфінмоніторингу та зростання суспільної недовіри

Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін опинився в епіцентрі гострої суспільної уваги після ухвалення низки звинувачень, що стосуються можливих порушень у сфері протидії відмиванню коштів та контролю над фінансовими потоками. Поширена в соцмережах інформація журналістських розслідувачів і незалежних експертів підкреслила низку факторів, що можуть свідчити про бездіяльність або вибірковий підхід у роботі відомства, яке має забезпечувати прозорість фінансової системи держави та протидіяти незаконним операціям.

Окрему увагу викликали дані про ймовірну причетність Проніна до корупційних схем, що, за словами аналітиків, могли виникати через слабкий нагляд за підконтрольними структурами та ухиляння від належної перевірки сумнівних транзакцій. Коментатори наголошують, що будь-які провали чи затримки у реагуванні Держфінмоніторингу створюють потенційні вікна можливостей для діяльності фінансових посередників, які намагаються «відмити» кошти, походження яких викликає запитання.

FATF, міжнародна група з протидії відмиванню грошей, минулого року попереджала про загрози, пов’язані з російськими схемами обходу санкцій, фінансуванням військових програм та тіньовими транзакціями.

Україна традиційно є активним учасником процесу протидії російським фінансовим потокам і була ініціатором відсторонення РФ від FATF.

Втім, під час пленарного засідання у жовтні 2024 року питання російських схем фактично не було винесене на обговорення.

Філіп Пронін був присутній на зустрічі особисто, однак результати української участі виявилися «нульовими», стверджують автори публікацій. На їхню думку, Україна не наполягла на включенні до порядку денного тем, які напряму стосуються фінансування російської воєнної машини.

У центрі уваги опинилися й сімейні зв’язки голови Держфінмоніторингу.

За даними розслідувачів, дружина Проніна у 2024 році стала співвласницею компанії «Тесоро Менеджмент». Її директорка — Анна Сологуб, яка роками входила до ревізійної комісії підприємства «Рівнеазот», що належить структурі Group DF Дмитра Фірташа.

При цьому в деклараціях Проніна відсутня будь-яка згадка про бізнес-активи його дружини, що також викликає запитання.

Додаткову увагу експертів привернули й інші компанії, які пов’язують із родиною та найближчим оточенням Фірташа, включно з фірмами в Україні та нерухомістю у Франції, що належать дочці олігарха.

Окремо Проніну закидають можливу причетність до розкрадань бюджетних коштів у період, коли він очолював Полтавську ОВА.

Зокрема йдеться про будівництво фортифікаційних споруд, на яких, за даними журналістських розслідувань, було втрачено понад 200 мільйонів гривень.

Ключовим учасником робіт було ТОВ «Енкі Констракшн», яке отримало 16 контрактів на суму близько 372 мільйонів гривень. Експерти вказують на завищені кошториси, фіктивні поставки та підконтрольність компанії окремим посадовцям часів Проніна.

Посадовець у цих провадженнях фігурує не як підозрюваний, але прізвище згадується у зв’язку з організацією робіт, керівництвом і відповідальністю за виконання бюджетних програм.

Окремі експерти також заявляють, що під керівництвом Проніна Держфінмоніторинг нібито неналежно реагує на схеми обготівковування коштів, роботу нелегальних платіжних сервісів, онлайн-казино та інші майданчики, що можуть бути використані для обходу санкцій чи фінансування проросійських структур.

У службі ці звинувачення публічно не коментували.

Після появи інформації у відкритих джерелах лунають заклики до перевірки діяльності Проніна з боку урядових органів та можливого аудитування роботи Держфінмоніторингу у період його керівництва.

Довгі роки в психології існувала думка, що люди з низьким рівнем доходу є більш добрими, щедрими та співчутливими до оточуючих. Однак, нещодавнє глобальне дослідження, яке охоплює понад 2,3 млн осіб з 60 країн світу, показало, що це припущення не відповідає реальності. Вчені, що працювали над дослідженням, встановили, що насправді люди з нижчим доходом виявляють меншу доброту та щедрість по відношенню до інших.

За словами дослідників, у соціальних ситуаціях, де ресурси обмежені, людям важче виявляти доброту або співчуття до інших. Коли у людини є обмежений доступ до фінансових чи інших ресурсів, її інтереси часто зосереджуються на власному виживанні. Це може знижувати здатність думати про потреби інших людей, що є основою для прояву доброти та щедрості.

Вчені з Нідерландів, Китаю та Німеччини аналізували дані з 471 незалежного дослідження, що охоплювали період з 1968 року. Усього було проаналізовано понад 2,3 млн осіб — дітей, підлітків і дорослих — з різних країн, таких як Китай, США, Німеччина, Іспанія, Італія, Канада, Швеція та Австралія.

Дослідження фокусувалося на впливі соціального класу (дохід та освіта) на “просоціальну” поведінку, тобто на дії, що спрямовані на допомогу іншим, такі як пожертви, волонтерство чи піклування про тварин. І хоча результати показали, що люди з вищим доходом мають трохи вищий рівень емпатії та доброти до інших, ця різниця була статистично значущою, але не надзвичайно великою.

Це спростовує традиційну думку, що менш заможні люди автоматично є більш добрими або готовими до самопожертви. Проте, дослідники зазначають, що не можна прямо порівнювати різні країни та соціокультурні контексти, оскільки в кожному суспільстві соціальні фактори можуть по-різному впливати на поведінку.

Це дослідження наголошує на тому, що соціальні та економічні умови значно впливають на поведінку людини. Зокрема, високий рівень добробуту та освіченості може сприяти вищому рівню емпатії, що підтверджується результатами дослідження. Вищі доходи дають людині більше можливостей для соціальних контактів, участі в благодійних ініціативах та допомоги іншим, що може бути однією з причин підвищеної доброти.

Результати цього дослідження показують, що соціальні стереотипи щодо доброти та щедрості людей з низьким доходом не завжди є правильними. Виявляється, що поведінка людини залежить не тільки від її матеріального становища, але й від багатьох інших факторів, таких як виховання, культурні норми та рівень освіти. Отже, не можна робити загальні висновки на основі рівня доходу однієї особи або групи.

Останні новини