Неділя, 19 Квітня, 2026

Мільйонні заощадження і поїздки на Мальдіви: чим живе посадовиця ДМС Чернігівщини

Важливі новини

Україна вклала понад 50 млрд гривень у бетонне обгородження енергетичних споруд: стратегічний крок для надійності та безпеки

У 2023 році українські урядовці стояли перед складним вибором, вирішуючи між пошуком та придбанням засобів протиповітряної оборони (ППО) для захисту енергетики країни та можливістю розгляду диверсифікації енергетичних джерел через закупівлю газових електростанцій. Після ухвалення рішення витратили щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд. Ця стратегія, обрана Олександром Кубраковим та Мустафою Найємом, вважалася оптимальною на той момент, хоча і вимагала значних фінансових зусиль. На жаль, пізніше країна стикнулася з втратами від ударів російських сил. Компанії-оператори, такі як "Укргідроенерго", група "ДТЕК" та "Центренерго", заявили про серйозні втрати у виробництві електроенергії та руйнування інфраструктури. На засідання Верховної Ради, призначене для обговорення питань захисту критичної інфраструктури, головні відповідальні особи, Олександр Кубраков та Мустафа Найєм, не з’явилися, що спричинило обурення серед громадськості та політиків. Такі втрати підкреслюють важливість не лише вибору стратегії захисту, але й ефективного впровадження та координації заходів для забезпечення національної безпеки.

У результаті прийнятого рішення з витратою щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд в Україні, країна стикнулася зі значними втратами в енергетичному секторі під час ударів російських сил. Це ставить під сумнів ефективність обраної стратегії захисту та підкреслює необхідність більш комплексного підходу до забезпечення національної безпеки. Важливою висновком є не лише потреба у виборі оптимальних заходів захисту, але й необхідність ефективного впровадження та координації дій між відповідальними структурами для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

Простий тест, що покаже стан вашого мозку і тіла

Те, як швидко ми ходимо, може сказати більше про наше здоров’я, ніж здається на перший погляд. Дослідження показують, що повільна хода пов’язана зі зменшенням об’єму мозку, зниженням когнітивних функцій та підвищеним ризиком захворювань, включаючи серцеві напади й навіть передчасну смерть. Виявляється, що звичайна прогулянка до магазину чи автобусної зупинки може бути тестом на фізичну вразливість, […]

Трансгендерна донька Ілона Маска незадоволена перемогою Трампа і покидає США

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Вів’єн Дженна Вілсон, трансгендерна донька відомого підприємця Ілона Маска, оголосила про своє рішення покинути Сполучені Штати після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах.

Про це вона своє повідомила у соціальній мережі Threads.

Вів’єн зазначила, що давно розмірковувала про переїзд, але результат виборів остаточно підштовхнув її до цього кроку.

«Я не бачу свого майбутнього в Сполучених Штатах. Навіть якщо Трамп пробуде на посаді лише чотири роки, люди, які добровільно проголосували за це, нікуди не зникнуть найближчим часом», — заявила Вів’єн, висловивши занепокоєння атмосферою в країні та можливими наслідками для ЛГБТ-спільноти.

Ілон Маск, відомий своєю підтримкою Трампа, активно брав участь у його виборчій кампанії: виступав на мітингах, пожертвував близько $75 мільйонів і провів вечір після голосування в резиденції Трампа. Маск і Вів’єн мають складні стосунки, що особливо загострилися після трансгендерного переходу Вів’єн у 2022 році. Маск називав це рішення результатом «вірусу толерантності» й стверджував, що його ввели в оману, змусивши підписати дозвіл на операцію зі зміни статі.

Публічна критика батька з боку Вів’єн підтримана співачкою Граймс, колишньою партнеркою Маска.

88-річний дідусь подарив посадовцю Державної податкової служби більше 20 мільонів гривень

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні порушення у деклараціях та фінансових операціях заступника начальника управління Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у місті Києві. За даними НАЗК, він був виявлений у незаконному збагаченні на суму понад 20 мільйонів гривень та недекларуванні понад 5 мільйонів гривень.

Це виявлення спричинило значні обурення серед громадськості та експертного середовища, оскільки корупція в таких вищих посадах підриває довіру до державних установ і підірває економічний розвиток країни. Представники НАЗК наголосили на важливості проведення об'єктивного розслідування цього випадку та призначення належного покарання для винних осіб.

Заступник начальника управління Головного управління ДПС у Києві вже заявив про свою готовність співпрацювати з правоохоронними органами і представниками НАЗК для повного встановлення обставин інциденту. Він також відкидає усі звинувачення щодо свого причетності до незаконних фінансових операцій та намагається з'ясувати всі деталі інциденту.

Суспільство очікує на реакцію державних органів та відповідальних інституцій з приводу цього скандального випадку. Експерти підкреслюють важливість прозорості та відповідальності в боротьбі з корупцією, яка залишається однією з найбільших загроз для стабільного розвитку України.

НАЗК продовжує свою роботу з моніторингу та аналізу декларацій посадових осіб, спрямовану на виявлення порушень та запобігання корупційним ризикам у державних структурах. Важливо, щоб кожен випадок корупції був ретельно розслідований і покараний відповідно до закону, щоб забезпечити прозорість і довіру до державних інституцій.

Зазначається, що ці факти встановлені за результатами повної перевірки декларації за 2021 рік, коли податківець обіймав посаду начальника Управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

У своїй декларації посадовець вказав, що разом з дружиною у звітному періоді користувався квартирою та двома паркомісцями у Печерському районі столиці, вартість яких йому не відома.

Водночас перевірка встановила, що ці об’єкти у 2021 році були набуті тестем і тещею посадовця за понад 16 млн грн, тоді як їхній сукупний дохід із підтверджених джерел з 1998 року становив трохи більше 1,7 млн грн. Договори від імені тещі укладала дружина посадовця на підставі довіреності.

Під час повної перевірки посадовець пояснив, що квартира та машиномісця куплені тестем і тещею за кошти, подаровані 88-річним дідусем. Йдеться про понад 20 млн грн.

Крім того, згаданий дідусь нібито подарував дружині посадовця ще й 5 млн грн, які були у декларації готівкою $175 тис.

Як зазначає НАЗК, джерелами походження понад 25 млн грн дідусь назвав заощадження від доходів, отриманих від заробітної плати, продажу нерухомого і рухомого майна, колекції старовинних монет, ікон та дорогоцінних металів. При цьому жодних документів, які би підтверджували факт продажу майна та отримання доходів, він не надав.

“Пояснення посадовця та його родичів щодо джерел походження коштів були піддані обгрунтованому сумніву та не враховані під час перевірки”, – йдеться у повідомленні.

За результатами перевірки НАЗК склало обґрунтовані висновки за ст. 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 ККУ (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) та скерувало їх до Державного бюро розслідувань.

Готовий будинок для переселенців стоїть порожнім через бюрократію на Закарпатті

У селищі Дубриничі на Закарпатті знайдено будинок, повністю готовий до заселення внутрішньо переміщеними особами, який залишився поза увагою офіційних реєстрів місцевої влади. За наявною інформацією, десятки обладнаних кімнат стоять пустими, хоча потреба у тимчасовому житлі для переселенців залишається надзвичайно високою.

Ситуацію привернув до уваги Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, зазначивши, що бюрократичні перепони та відсутність своєчасного внесення об’єктів до державних реєстрів часто призводять до марнування ресурсів, призначених для допомоги людям, які змушені були покинути свої домівки через війну. Він наголосив на необхідності оперативного втручання та забезпечення прозорості в процесі реєстрації житлових об’єктів для переселенців.

За його словами, під час перевірки було встановлено, що будівля у Дубриничах повністю готова до проживання: приміщення облаштовані меблями та всім необхідним для розміщення людей. Водночас місцева громада подала до Закарпатської обласної військової адміністрації звіт про нібито «неготовність» об’єкта. У результаті будинок не потрапив до офіційного переліку місць тимчасового проживання для ВПО.

Фактично це заблокувало можливість заселення людей, які потребують житла.

«Готові кімнати нині стоять пустими, поки люди лишаються без даху над головою», — наголосив Лубінець.

Представник Омбудсмана в регіоні Андрій Крючков підтвердив, що приміщення відповідає вимогам для проживання. Будинок був підготовлений за підтримки Товариства Червоного Хреста України, однак зараз не використовується за призначенням.

Це вже не перший подібний випадок у Дубриничах. Раніше тут виявили ще одну будівлю, розраховану приблизно на 100 осіб, яку замість розміщення переселенців передали в комерційну оренду.

В Офісі Омбудсмана підкреслюють, що такі ситуації не лише погіршують становище ВПО, а й підривають довіру до органів влади та міжнародних партнерів, які фінансують облаштування житла для постраждалих від війни.

Дмитро Лубінець назвав ситуацію «кричущою несправедливістю» та припустив, що йдеться або про системний саботаж, або про грубу недбалість з боку місцевої влади. Він уже направив акти реагування до Закарпатської ОВА та Дубриницької сільської ради з вимогою терміново внести об’єкт до офіційних реєстрів і забезпечити заселення людей.

В.о. начальника управління Державної міграційної служби в Чернігівській області Юлія Кран у своїй декларації за 2024 рік не вказала користування двома квартирами у Києві, які оформлені на її матір Миненурію Кран — безробітну пенсіонерку без задекларованих джерел доходу.

Попри те, що офіційно Кран зареєстрована в Софіївській Борщагівці на Київщині, фактично вона проживає в Чернігові. Однак журналістські розслідування у 2024 році виявили, що чиновниця активно користується житлом у Києві, зокрема:

  • квартирою у ЖК «Софія» (вул. Боголюбова, 24), площею 69 кв. м, оформленою на матір у 2019 році. Вартість такого житла становить близько 70 тис. доларів;

  • квартирою на бульварі Чоколівському, 11, площею до 50 кв. м, придбаною у 2018 році.

У декларації Кран зазначена лише оренда квартири в Чернігові (52 кв. м у ЖК «Шевченківський») у власниці Тетяни Лейнової. Вартість оренди з комунальними послугами складає близько 20 тис. грн на місяць — більше половини її офіційної зарплати в ДМС (близько 37 тис. грн щомісяця).

Ще один підозрілий актив — автомобіль BMW X1 2013 року випуску, зареєстрований на ту ж матір Кран. Чиновниця вказала право користування цим авто, однак вартість покупки такого автомобіля могла сягати до 30 тис. доларів — без підтверджених доходів у власниці.

Кран також задекларувала заощадження у розмірі 880 тис. грн готівкою. При цьому її офіційний дохід за 2024 рік склав 700 тис. грн, а за 2019–2023 роки — 1,33 млн грн. З урахуванням рівня витрат та стилю життя, такі накопичення виглядають невиправданими.

Водночас у 2021–2023 роках Юлія Кран здійснила низку дорогих подорожей, зокрема до Мальдівів, Ісландії, Фінляндії, Польщі, Казахстану та країн Балтії. Поїздка лише на Мальдіви могла коштувати до 15 тис. доларів — це річна зарплата чиновниці у 2019 році.

Фінансові і майнові невідповідності, а також приховане користування нерухомістю, оформленою на близьких родичів без доходів, можуть свідчити про намагання уникнути декларування реальних активів. Це питання вже викликає суспільний резонанс і потребує уваги з боку НАЗК та правоохоронних органів.

Останні новини