Мільйони корупційних коштів у Київраді: нові обшуки і затримання посадовців

У контексті повномасштабної війни, коли загроза ядерного конфлікту залишається актуальною, питання захисту здоров'я набуває особливої важливості. В таких умовах потрібно бути готовим до різних викликів, зокрема й до можливих наслідків радіаційного забруднення. Дієтологи запевняють, що правильний вибір продуктів харчування може стати однією з важливих ліній захисту організму від шкідливого впливу радіації.

Як зазначають фахівці, деякі продукти здатні знизити всмоктування та накопичення в організмі небезпечних елементів, таких як цезій та стронцій, які є основними дозоутворюючими елементами в разі ядерного удару. У разі ядерного вибуху ці елементи можуть потрапити в організм через повітря, воду або їжу, викликаючи серйозні порушення в здоров’ї. Проте правильний раціон може допомогти зменшити їх негативний вплив.

Молочні продукти по-різному впливають на накопичення радіонуклідів. Найбільше їх затримує цільне молоко — до 100%. Знежирене молоко затримує 85–92%, вершки — 15–8%, знежирений сир — 10–12%. Значно менше радіоактивних елементів міститься в олії (2,5–1,5%). Топлене масло практично не містить радіонуклідів (0%). Серед овочів і зелені важливо ретельно мити їх у чистій воді — це дозволяє знизити вміст шкідливих речовин до 40%. Термічна обробка продуктів теж має велике значення. Печериці не рекомендується вживати сирими або смаженими — їх потрібно варити, адже у відвар переходить до 85% цезію. Так само м’ясо та рибу краще відварювати — до 50% радіонуклідів виходить у бульйон. В яйцях радіоактивні елементи накопичуються переважно в шкаралупі, але при варінні вони частково переходять у білок, тому безпечніше готувати омлети.

Окрему увагу слід приділяти продуктам, які здатні зв’язувати радіонукліди у травній системі. Це блокатори надходження — рослинні полімери, такі як клітковина, целюлоза, пектин, лігнін, альгінати. Найефективнішими серед них є: нерозчинна клітковина (пшеничні та житні висівки); пектини (печені яблука, варений буряк, шкірка лимона та апельсина, смородина, жито, ячмінь, нешліфований рис); фітати (горох, квасоля); альгінати (морська капуста, агар-агар).

Дотримання таких простих рекомендацій допоможе зменшити негативний вплив радіаційного забруднення на організм у надзвичайних ситуаціях.

Фонд державного майна України оголосив про п’яту спробу приватизувати Одеський припортовий завод (ОПЗ), призначивши аукціон на 25 листопада. Стартова ціна державного пакета акцій у розмірі 99,5667% становить близько 4,5 мільярда гривень. Попередні етапи приватизації неодноразово зривав юридичний та політичний супровід, а основне хімічне виробництво на підприємстві фактично призупинене з 2021 року. В останні роки завод виконував переважно логістичну функцію, слугуючи портовим хабом для перевалки зерна та частково забезпечуючи потреби в кисні та азоті.

Уряд пояснює ініціативу залучення приватного інвестора необхідністю відновлення виробничого потенціалу ОПЗ та модернізації його інфраструктури. Держава підкреслює, що ефективне управління заводом здатне забезпечити не лише стабільні податкові надходження, а й суттєвий внесок у розвиток хімічної промисловості та аграрного сектору, враховуючи роль підприємства у перевалці зерна.

У відкритих джерелах з’явилась інформація про зацікавленість у активі агрохолдингу Kernel, пов’язаного з бізнесменом Андрієм Веревським. За даними видання LB.UA та інших джерел, Kernel нібито вже вніс гарантійний внесок для участі в торгах. У соцмережах та дописах у публічних групах лунають твердження, що участь компанії буде формальною й що Kernel фактично залишиться єдиним учасником аукціону, що унеможливить реальну конкуренцію. Такі повідомлення також містять закиди про можливе «контрольоване» повернення активу попереднім власникам та про те, що обов’язкова екологічна експертиза нібито не проводилася. Утім ці заяви походять із непідтверджених у публічному просторі джерел і на даний момент не мають підтвердження в офіційних документах.

У мережі також обговорюють питання статусу активу «Вента ЛТД» — компанії, яка, за окремими повідомленнями, раніше була виведена з-під контролю російських бенефіціарів через управління арештованими активами (АРМА), а нещодавно нібито повернулася під управління попередніх власників. Ці деталі вимагають перевірки в державних реєстрах і у самого АРМА, оскільки йдеться про зміну прав на активи, що може істотно вплинути на конкурентну ситуацію навколо ОПЗ.

Про інтерес Kernel до ОПЗ у публічних коментарях від імені компанії поки що офіційних заяв не надходило; представники Фонду держмайна також можуть підтвердити або спростувати факти щодо внесення гарантійних внесків і проведення експертиз. У разі надходження запитів до відповідних відомств варто очікувати офіційні роз’яснення щодо виконання передприватизаційних процедур, результатів аудиту та екологічних досліджень.

Економічна й безпекова складова питання очевидна: у разі успішного продажу і належних інвестицій новий власник отримує можливість відновити виробництво добрив, що важливо для агросектора, та наповнити бюджет. У разі ж «контрольованої» приватизації без реальної конкуренції існує ризик суспільного резонансу й юридичних спорів, які знову можуть ускладнити відновлення підприємства.