Мільйони на депозиті: у МО викрили схему з оборонними контрактами

У поданій декларації голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького привернули увагу активи, задекларовані на його дружину Аліну Біленьку. Документ містить інформацію про коштовні речі та транспортні засоби, які формально перебувають у її власності й вирізняються значною вартістю та кількістю.

Зокрема, у декларації зазначено ювелірні прикраси — дві каблучки з діамантами, бренд яких не вказаний. Вартість цих виробів у документі не деталізується, однак сама наявність коштовностей такого рівня викликає підвищений інтерес з боку громадськості та аналітиків, які відстежують відповідність стилю життя задекларованим доходам посадовців та членів їхніх родин.

Сам голова обласної ради володіє автомобілем Jeep Wrangler 2013 року випуску, який він придбав у 2023 році за 500 тисяч гривень.

Фінансова частина декларації також викликає увагу. За минулий рік Олександр Біленький отримав 1,2 мільйона гривень доходу на посаді голови облради. Водночас його дружина задекларувала близько 100 тисяч гривень доходу.

Окремо вказані значні грошові активи. Олександр Біленький зазначив, що зберігає у неназваної фізичної особи 425 тисяч доларів США та 7,5 мільйона гривень. Паралельно з цим у декларації фігурує банківська позика, яку голова облради оформив минулого року на суму 480 тисяч гривень.

Задекларований перелік коштовностей, автотранспорту та значних грошових активів привертає увагу до майнового стану родини керівника Полтавської обласної ради та співвідношення між офіційними доходами й обсягами задекларованих активів.

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.

У неділю, 7 грудня, в Івано-Франківську стався інцидент, що сколихнув місцеву громаду. На вулиці Василя Стуса жінка раптово напала на двох перехожих із ножем. Постраждали 47-річна місцева мешканка та 11-річний хлопець, обох госпіталізували для надання медичної допомоги.

За даними поліції Івано-Франківської області, подія розгорнулася близько 14:00 у житловому масиві. Слідчі встановили, що жінка діяла раптово та без будь-яких конфліктів із потерпілими. У правоохоронних органах зазначили, що напад супроводжувався демонстративною неповагою до суспільного порядку, а дії затриманої мали відкрито агресивний характер.

Постраждалих доставили до лікарні, дитина досі перебуває під медичним наглядом. Нападницю, 41-річну раніше не судиму франківчанку, затримали на місці події. Вона відмовилася давати будь-які свідчення.

Жінці оголосили підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство), яка передбачає покарання від трьох до семи років ув’язнення.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Ціль ворога на Куп’янському напрямку повністю зрозуміла – захопити лівий берег річки Оскіл. Окупанти, попри свої втрати, продовжують рухатися до цієї мети. В останні дні вони не мали жодних територіальних здобутків,” – зазначив він в ефірі Еспресо.

За словами Маляревича, російські окупанти готують нові спроби великих штурмів. “А поки що діють невеликі ворожі групи, які намагаються пройти зліва чи справа піхотою, десь одним БМП. Все це ми спостерігаємо, ведемо розвідку та відпрацьовуємо по тому, що бачимо,” – підкреслив він.

Важливим аспектом для українських підрозділів є знищення російських засобів електронної боротьби. “РЕБи росіян невпинно знищуються, а не тільки придушуються, бо це запорука успіху дій українських підрозділів,” – додав захисник.

Нещодавно російські загарбники здійснили потужний штурм у Куп’янському районі Харківської області за підтримки десятків одиниць бронетехніки, але зазнали серйозних втрат. Командир батальйону “Ахілес” 92-ї ОШБр Юрій Федоренко повідомив, що понад 30 одиниць техніки супротивника залишилися назавжди на полі бою. Він підкреслив, що загалом під час ударно-штурмових дій супротивник використав більш ніж 50 одиниць бронетехніки.

Ситуація на Куп’янському напрямку залишається напруженою, але завдяки зусиллям українських військових, ворог зазнає серйозних втрат та не може досягти своїх цілей.