П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Міноборони змінює правила бронювання працівників ОПК: акцент на безпеку та конфіденційність

Важливі новини

Через “Фінтех Бенд” з monobank вивели 2,5 млрд доходу і зменшили податки

У 2023 році Універсал банк, який є операційною основою популярного monobank, ухилився від сплати близько 750 мільйонів гривень податків. Такі висновки випливають з аналізу фінансових показників компаній, дотичних до фінтех-продукту. Після запровадження 50% ставки податку на прибуток для банків (замість 20%, як для звичайних компаній), Універсал банк суттєво скоротив свій оподатковуваний дохід, вивівши щонайменше 2,5 […]

Джерела повідомляють про процесуальні дії НАБУ щодо співробітників СБУ

За інформацією наших джерел, наразі проходять процесуальні дії з боку антикорупційних органів у відношенні топових співробітників Служби безпеки України. Нагадаємо, раніше ТГ канал Bankova Mail опублікував пост, де звернув увагу на медійну атаку Дмитра Корчинського на Департамент кібербезпеки СБУ, який традиційно орієнтований на першого заступника голови СБУ Олександра Поклада. Водночас, за інформацією Bankova Mail, Дмитро […]

У Міноборони викрили фіктивний ремонт бронетехніки на понад 5 мільйонів гривень

В Україні викрили чергову масштабну корупційну схему у сфері оборонних закупівель. Як повідомила Служба безпеки України, посадовець Міністерства оборони організував фальсифікацію документів про ремонт бронетехніки, через що держава втратила щонайменше 5,4 млн гривень бюджетних коштів. За даними контррозвідки СБУ, керівник групи контролю якості одного з військових представництв МОУ, що відповідав за перевірку стану бронетранспортерів після […]

Що стоїть за процесом затягування продажу яхти Медведчука з боку голови АРМА

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Та яка службова недбалість? Ну серйозно. Я в українських реаліях не вірю в такі факти, як службова недбалість. Службова недбалість – це відмазка для того, щоб не було кримінального провадження. Типу звільняйте мене адміністративно, бо типу це службова недбалість. Ну дурний я, не зміг і не вийшло, каюся – звільняйте. Адже максимально можливе покарання за службову недбалість – це звільнення за некомпетентність

За його словами, правоохоронці мають дослідити, чому яхту медведчука за два роки так і не вдалося продати.

“Я не суд, щоб виносити вердикт, але для мене очевидно і однозначно, що дії АРМА були вмотивовані. Кому вигідно (що яхту не продали – ред.) – медведчуку, чи його куму путіну, можемо дискутувати. Це хай вивчають правоохоронці. Я ж можу припустити, що це люди здійснюють такі дії, бо вони замотивовані грошима… Півроку вона давала пропозиції, ви вдумайтеся! Півровку! Ага, просто недбалість”, – вказує політолог.

АРМА нещодавно опинилося в центрі уваги через втрату яхти Royal Romance, що належала підозрюваному у держзраді екснардепу віктору медведчуку. Адже, попри арешт яхти хорватським судом і передання її Україні для реалізації, АРМА за два роки так і не змогла продати актив.

Дослідивши тему, вдалося з’ясувати, що основна затримка з продажем яхти екснардепа-зрадника виникла через те, що очільниця АРМА Олена Дума майже пів року готувала зміни до законодавства для реалізації закордонних активів. Водночас станом на момент її призначення в АРМА Офіс генпрокурора спільно з МЗС вже підготували проєкт змін, однак Дума його категорично відкинула.

У зв’язку з цим, АРМА лише 20 березня 2024 року розпочало конкурс з відбору реалізатора, який мав здійснювати продаж яхти, а через місяць таки обрала переможця. Варто зауважити, що обрання переможця відбулося за місяць до завершення максимального строку арешту цього активу, що зробило його продаж фактично неможливим.

Екснардеп Ігор Мосійчук вважає, що голова АРМА Олена Дума діяла в інтересах медведчука, затягуючи продаж його яхти. Він закликає розслідувати, чи було це умисно, чи через некомпетентність.

ЄС не здатен надати Україні артснаряди в обіцяній кількості

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

За даними дослідження журналістського консорціуму, європейські виробники можуть виготовляти значно менше снарядів, ніж заявляють офіційні представники ЄС. Наприклад, виробнича потужність ЄС оцінюється приблизно в 600 тисяч снарядів на рік, що значно менше від заявлених 1,7 мільйона снарядів на рік до кінця 2024 року.

«Я думаю, що в Європі є, можливо, лише кілька країн, які мають запаси снарядів 155-мм на 30 днів», – сказав постійний секретар Міністерства оборони Естонії Кусті Салм у коментарі Delfi Estonia.

Той факт, що ЄС не встигає за оборонними потребами України, здається очевидним і представникам самої європейської збройової промисловості.

«Досвід війни в Україні показує величезний попит на артилерійські боєприпаси. Наявні виробничі потужності в західному світі не відповідають цим обсягам», – заявив у червні один із провідних європейських виробників зброї Rheinmetall.

Ця нестача снарядів стає причиною запізнень у поставках до України, яка знаходиться в активному конфлікті з Росією. Україна звертається до ЄС для отримання підтримки, проте обіцянки щодо постачання снарядів часто не виконуються через технічні та організаційні проблеми в європейській збройовій промисловості.

«Думаю, що частина програм недовиконана не тому, що хтось не захотів, а тому, що відбуваються дискусії всередині – хто виготовляє, хто кому платить, чи виконані всі зобов’язання покласти в «спільну касу» гроші. Хтось каже – «я все віддав, компенсуйте мені», або якась одна країна все блокує», – розповів Олексій Резніков.

Незважаючи на це, Україна посилює власні зусилля щодо виробництва артилерійських снарядів калібру 155 мм, щоб забезпечити власні потреби. Наприклад, планується запуск власного серійного виробництва цих снарядів, що дозволить країні збільшити самодостатність у цій стратегічно важливій галузі.

За даними Мінстратегпрому, українські збройні компанії домовилися із двома неназваними американськими фірмами та однією європейською – це Rheinmetall – про спільне виробництво 155-мм снарядів.

Після початку повномасштабної війни Україна вперше за часи незалежності розпочала масове виробництво боєприпасів радянських калібрів і з того часу вийшла на потужність у кілька десятків тисяч снарядів на місяць.

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

Останні новини