Мобілізація в Україні: зміни для чоловіків старше 50 років

Учора, 25 травня, відбувся черговий обстріл міста Харкова з боку російської армії. Цього разу мішенню агресора став будівельний гіпермаркет "Епіцентр", який отримав серйозні матеріальні збитки внаслідок прямого попадання снаряду. Територія навколо гіпермаркету перетворилася на поля бою, а місцеві мешканці були змушені шукати притулок у найближчих укриттях. Напад на мирне населення та інфраструктуру є грубим порушенням міжнародного права та підтвердженням загрози, яку становить російська агресія для безпеки і стабільності не лише для України, а й для всього регіону.

За попередніми даними, загинули принаймні 12 людей, повідомив глава Харківської обласної військово-цивільної адміністрації Олег Синєгубов. Ще 43 особи отримали поранення, з них двоє перебувають у важкому стані, а одну особу доставлено в опікову реанімацію. Також була прооперована 13-річна дитина.

Серед загиблих є працівники гіпермаркету. За інформацією представників “Епіцентру”, у момент обстрілу в будівлі перебувало близько 200 відвідувачів.

Наразі 16 людей вважаються зниклими безвісти. На місці події було розгорнуто штаб для ліквідації наслідків обстрілу, а також працює мобільна лабораторія для ідентифікації залишків ДНК.

Снаряд вразив приміщення, де зберігалися лакофарбові вироби, і викликав негайний вогонь, повідомив начальник поліції Харківщини Володимир Тимошко.

Мешканка Харкова, Анна Гін, свідчила про жахливу картину внутрішнього пекла, що розгорілось в “Епіцентрі”. Вона спостерігала з вікна свого будинку величезну пожежу.

“Це було справжнє пекло… Субота, там було багато людей… Горить п’ятнадцять тисяч квадратних метрів… Над містом пливе густий чорний дим… Фотографії поки що не можна оприлюднювати. Але вірте на слово, я все бачу з вікна”, – пише Анна Гін на своїй сторінці у Facebook.

Російські війська використовували авіаційні снаряди УМПБ Д-30 для обстрілу “Епіцентру”, повідомив речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко.

Ще один удар у суботу ввечері спустився на Центральний парк Харкова.

Постраждали 25 людей. Пошкоджено 7 багатоповерхівок, лікарню, магазин, будівлю науково-дослідного інституту, та автомобілі.

Голова Офісу президента Андрій Єрмак рішуче відреагував на інцидент, що стався у Дніпрі за участю народного депутата Миколи Тищенка та колишнього військового. Єрмак засудив поведінку Тищенка, назвавши її ганебною та такою, що не відповідає високим стандартам, яких мають дотримуватися представники влади.

Єрмак наголосив на важливості відповідального ставлення до своїх обов'язків усіх державних службовців, особливо в умовах війни, коли кожен вчинок має значення для суспільства та держави. Голова Офісу президента підкреслив, що поведінка, яка принижує гідність людей, особливо тих, хто захищав країну, є неприпустимою.

Цей інцидент викликав широкий резонанс у суспільстві, викликавши обурення серед громадян і представників різних політичних сил. Багато хто висловив підтримку ексвійськовому, вказуючи на важливість поваги та шанобливого ставлення до всіх, хто служив і захищав Україну.

Єрмак закликав до проведення об'єктивного розслідування інциденту та наголосив на необхідності прийняття відповідних заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. Він зазначив, що представники влади повинні служити прикладом для громадян, демонструючи високу культуру поведінки та повагу до кожної людини.

Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що влада не повинна бути відірвана від народу, а навпаки, повинна підтримувати й захищати його інтереси. Повага до громадян, зокрема до тих, хто захищає країну, є основою довіри та підтримки державних інституцій.

Андрій Єрмак також наголосив на важливості збереження єдності та солідарності у суспільстві, особливо у складний для країни час. Він закликав усіх представників влади пам'ятати про свої обов'язки перед народом і діяти виключно в інтересах країни та її громадян.

Про це Єрмак написав у Telegram.

“Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати”, – зазначив глава ОП.

Єрмак також зазначив, що справді давно знає Тищенка та хрестив його сина, але це було багато років тому.

“Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків. Якщо хтось забув, що кожен повинен нести за свої неадекватні дії відповідальність, незалежно від посад чи прізвищ, раджу про це згадати. Така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”, – сказав Єрмак.

Нагадаємо, що у Дніпрі 20 червня група невідомих напала на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра “Сина” Павлова, коли той гуляв із дитиною. На відео видно, що до цього причетна охорона народного депутата Миколи Тищенка, з яким Павлов посперечався. Пізніше виявилося, що 20 червня Тищенко приїхав до Дніпра з групою осіб у військовій формі та здійснив рейд по “офісах”, які здебільшого організовані криміналом та функціонують під кришуванням високопосадовців української влади.

В Україні зростає усвідомлення необхідності створення умов для керованої трудової міграції, оскільки демографічні проблеми та повоєнна відбудова вимагають термінових рішень. Різні експерти, включаючи ексміністра Дмитра Кулебу, відзначають, що в майбутньому Україна може бути змушена відкрити свої двері для працівників з таких країн, як Бангладеш, Непал, Індія, Філіппіни та В’єтнам. Водночас, президент Київської школи економіки та радник Офісу Президента Тимофій Мілованов підкреслює серйозний дефіцит кадрів і стверджує, що імпорт працівників має йти не лише "десятками тисяч", а й мільйонами осіб.

Ці зміни вже зараз стають помітними, адже потреба в робочих руках зростає внаслідок масштабних руйнувань інфраструктури та економіки, викликаних війною. Відбудова інфраструктури та промислових потужностей вимагатиме значних зусиль, а недостатня кількість кваліфікованих фахівців усіх рівнів може стати серйозною перепоною на шляху до відновлення країни. Таким чином, трудова міграція стає важливою складовою стратегії національного розвитку в післявоєнний період.

Політолог Володимир Фесенко закликає зменшити градус драматизації. Демографічна криза — факт, але дефіцит буде точковим, за регіонами й спеціальностями. Ключовий брак — інженери, висококваліфіковані технічні кадри, зварювальники та сезонні працівники в агросекторі. Імпорт фахівців слід налаштовувати адресно, під проєкти і з урахуванням кваліфікацій. Частину проблем вирішуватимуть самі компанії: як і нині на інфраструктурних об’єктах, генпідрядники заводитимуть власний персонал. Водночас очікується маятник міграції українців: після відкриття кордонів чимало людей поїдуть, але частина — повернеться, зіткнувшись із реальністю ринків праці за кордоном.

Окремий чинник — технології. За оцінкою Фесенка, протягом 5–10 років автоматизація та ШІ скоротять потребу у низці масових професій (зокрема у перевезеннях), перерозподіляючи попит із «людських рук» на «розумні» системи. Це ще більше підштовхне державу до таргетованої, а не «валової» імміграційної політики.

Соціальний вимір не менш важливий за економічний. Із ростом міграції неминуче підніматимуться антимігрантські настрої, особливо в консервативніших регіонах. Уже нині мовні тертя між місцевими та переселенцями показують, наскільки делікатно доведеться вибудовувати політику інтеграції. Рецепт — прозорі правила допуску, вимоги до мови й дотримання закону, розселення без «гетто», інвестиції в освіту і професійне навчання, а також чесна комунікація, чому країні потрібні саме ці працівники й на який термін.

Найближче десятиліття визначить комбінація трьох речей: керована імміграція під конкретні проєкти, масова перекваліфікація українців і швидка автоматизація секторів. Без перших двох складно втримати темп відбудови; без третьої — залишимося неконкурентними. Від того, як держава поєднає ці вектори, залежатимуть і економіка, і баланс української ідентичності у новій, більш відкритій Україні.