Мобілізації вчителів не буде: уряд пояснив, хто має право на відстрочку

Дмитро Фірташ ініціював масштабний юридичний наступ, спрямований на повернення контролю над газорозподільними компаніями АТ «Львівгаз» та АТ «Закарпатгаз». У 2023 році ці активи перейшли під управління структур НАК «Нафтогаз України», що стало частиною ширшої трансформації ринку облгазів в умовах воєнного стану та перегляду ролі приватного капіталу в енергетичній сфері.

Йдеться про підприємства, які раніше входили до неформальної газорозподільної групи бізнесмена. Втрата контролю над ними означала не лише фінансові наслідки, а й суттєве послаблення його впливу на регіональні енергетичні процеси. Саме тому нова стратегія захисту будується не лише на господарських спорах, а й на публічному та антикорупційному треку.

Спочатку НАБУ відмовилося реєструвати провадження. Однак Вищий антикорупційний суд зобов’язав детективів розпочати досудове розслідування. Це рішення відкриває можливість юридичного перегляду обставин передачі облгазів державі та фактично переводить політичне рішення про деолігархізацію енергетичного сектору у площину кримінально-правової оцінки.

Паралельно в інформаційному просторі знову спливають деталі функціонування газового бізнесу, пов’язаного з Фірташем. У центрі фінансових потоків, за даними розслідувань минулих років, фігурував АТ «Банк Альянс». Через структури ТОВ «Регіональна газова компанія» та ТОВ «ЙЕ Енергія» здійснювалися операції, які правоохоронні органи раніше кваліфікували як ризикові.

Суть схеми, яку описували слідчі органи, полягала у попередній оплаті газу облгазами за обсяги, що фактично існували лише на папері. Зокрема, у 2021 році державі було завдано збитків на понад 4 мільярди гривень через фіктивні розрахунки, пов’язані з діяльністю «Вінницягазу», «Львівгазу» та «Дніпропетровськгазу». Додатково бюджет недоотримав близько 1,5 мільярда гривень через маніпуляції з протоколами розбіжностей, які блокували оплату за користування державними мережами.

Навіть після арешту активів групи менеджмент, пов’язаний із Фірташем, за твердженнями критиків, зберігав вплив на частину процесів у галузі. У публічному просторі неодноразово звучали припущення про лояльність окремих посадовців правоохоронних органів та органів прокуратури до газових структур.

Наразі розслідування, ініційоване за рішенням ВАКС, має встановити, чи були підстави для звинувачень у штучному знеціненні активів та чи відповідала процедура їх передачі законодавству. Чи стане це інструментом повернення контролю над облгазами, або ж підтвердить правомірність дій держави, залежатиме від результатів слідства та позиції суду.

Сергій Тюрін, новообраний голова Хмельницької облдержадміністрації, відзначив важливість співпраці між регіонами, оголошуючи про спільне будівництво фортифікаційних споруд на території Донеччини. Це стратегічне партнерство між Хмельниччиною та областями Івано-Франківською, Чернівецькою, Черкаською та Полтавською не лише підсилює обороноздатність регіону, а й сприяє зміцненню дружби та взаєморозуміння між народами. Цей інноваційний підхід до забезпечення безпеки відображає високий рівень відповідальності перед національними інтересами та добробутом громадян. Активізація спільних зусиль у будівництві фортифікаційних споруд є важливим кроком у напрямку забезпечення стабільності та безпеки не лише на регіональному, але й на національному рівні.

“Скільки туди завезено робітників та техніки з області, сказати не можу зі зрозумілих причин”, – зауважив Тюрін.

Він підкреслив, що будівельні роботи проводяться швидко та якісно, відповідно до проєктної документації, і розпочалися вже у 2024 році. Тюрін також наголосив, що робітники перебувають на безпечній відстані від лінії бойових дій, тому для їхнього життя немає загрози.

За словами голови облдержадміністрації, на Хмельниччині функціонує понад 3 тисячі укриттів, включаючи навчальні заклади. Також, протягом війни введено в експлуатацію 2 тисячі додаткових укриттів.

Тюрін підкреслив, що в Хмельниччині діє робоча група, яка контролює ефективне використання бюджетних коштів. Пройшов аналіз близько 300 закупівель, і виявлено порушення у 32 з них на суму 138 мільйонів гривень.

“Інвестиції у будівництво шкільних укриттів є виправданими, оскільки навчальні заклади є місцями масового скупчення людей, які потребують належного рівня захисту. Крім того, ракети та «Шахеди» не завжди керуються великими містами, і ці небезпеки можуть стати для сіл”, – додав він.

Тимчасова слідча комісія щодо фортифікацій та закупівлі дронів була створена Верховною Радою. Очолив комісію нардеп від “Слуги народу” Микола Задорожній.