Мобілізації вчителів не буде: уряд пояснив, хто має право на відстрочку

Ці будинки, які зараз об'єкт ремонту для прокурора Офісу Генерального прокурора Андрія Андрєєва, належать йому та його родині. Але що цікаво — як саме сім'я прокурора здійснила придбання цієї нерухомості, особливо враховуючи, що будинки розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу в Кончі-Заспі, навпроти містобудівної документації. І ще цікавше, хто саме з його колег надав йому допомогу в цьому плані, а також чи продовжує вони допомагати йому і надалі.

Наразі у київській поліції розгорнуто кримінальне провадження, спрямоване на розкриття обставин захоплення та забудови території дитячого оздоровчого комплексу елітними дачними котеджами. Цей комплекс розташований за адресою Столичне шосе, № 149, у Голосіївському районі, відомому як Конча-Заспа. Кваліфікація правопорушення відповідає ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу, що стосується шахрайства в особливо великих розмірах, що вважається особливо тяжким злочином.

У ході розслідування було встановлено, що щодо першочергового власника дитячого оздоровчого комплексу, ЗАТ "Київгума", порушено справу про банкрутство. Призначений управитель, пан Кудляк, оперативно почав незаконно відчужувати земельні ділянки та недобудовані об'єкти на цій території, яка нині перетворилася на елітне котеджне містечко. Цей процес прикривався заступником начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України та представниками органів, що борються з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора, Андрієвим Андрієм Васильовичем. Винагородою за цю допомогу були два будинки, однак, насправді, вони були придбані за значно заниженою ціною, а не за 1,5 мільйона доларів кожен.

Поліція намагалася взяти під контроль цю ситуацію, навіть наклавши судовий арешт на ділянки землі, але процесуальні керівники прокуратури вирішили не допускати до передачі майна в арешт. Натомість сам прокурор Андрієв разом з дружиною вирішив робити ремонт у будинках, які були затримані судом. Він виражує подяку своїм друзям з Київської місцевої прокуратури за їх допомогу.

Хочеться, звісно, побажати щасливого нового життя прокурору та його друзям, проте, з огляду на проведення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) перевірки щодо можливого незаконного збагачення, а також на проведення Державного бюро розслідувань (ДБР) щодо фактів недекларування та незаконного збагачення, можливо, найближчим часом прокурору доведеться стикнутися зі справжньою проблемою – не запрошенням на новосілля, а, можливо, і підозрою.

У висновку можна зазначити наступне:

• Стаття викликає серйозні обурення та занепокоєння щодо можливих випадків корупції серед високопосадових осіб, зокрема прокурорів.

• Ця ситуація підтверджує необхідність посилення контролю за діяльністю прокурорського корпусу та інших органів влади для запобігання корупції та зловживань владою.

• Розслідування провідних правоохоронних органів, таких як поліція, НАБУ та ДБР, є важливим етапом у забезпеченні ретельного розгляду цієї справи та притягнення винних до відповідальності.

• Необхідно забезпечити прозорість та об'єктивність розслідування, щоб забезпечити довіру громадськості до правосуддя та забезпечити справедливість.

• Інституційна реформа та вдосконалення механізмів контролю за діяльністю владних структур є необхідними для зміцнення правової держави та боротьби з корупцією.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Пайфер зазначив, що Ющенко активно підтримував отримання Плану дій щодо членства в НАТО і був налаштований на поглиблення співпраці з Альянсом. Однак, тодішній прем’єр Янукович виступав проти цього кроку, що стало ключовою причиною відмови від подальших переговорів. На той момент, за словами Пайфера, Росія не проявляла такого активного опору, як це сталося у 2008 році під час Бухарестського саміту НАТО, де Україні знову було відмовлено у членстві.

Ранні кроки України до НАТО

Після проголошення незалежності Україна одразу взяла курс на зближення з НАТО. У 1992 році перший президент Леонід Кравчук відвідав штаб-квартиру НАТО у Брюсселі, а у 1994 році Україна першою серед пострадянських держав підписала угоду в рамках ініціативи “Партнерство заради миру”. Проте політичні розбіжності і зміна пріоритетів української влади стали перешкодою для швидшого інтеграційного процесу.

Сучасні перспективи вступу України до Альянсу

На тлі війни з Росією Україна відновила процес зближення з НАТО, подавши заявку на вступ 30 вересня 2022 року. На зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте президент Володимир Зеленський висловив надію, що Україна стане 33-м членом Альянсу. Водночас, за інформацією Politico, сім країн-членів НАТО висловили побоювання щодо вступу України, зокрема через ризики ескалації конфлікту з Росією.

Як зазначає FT, можливим компромісом може стати підхід, подібний до “західнонімецької моделі”. Такий варіант дозволив би Україні стати частиною НАТО, незважаючи на тимчасову окупацію частини її територій Росією.