Вівторок, 3 Березня, 2026

Мобільність українців у часи викликів: як змінилися прикордонні потоки за останні роки

Важливі новини

Україна на межі газової кризи: до зими може знадобитися імпорт на мільярди доларів

До наступної зими Україна може опинитися перед необхідністю імпортувати газ на кілька мільярдів доларів — усе через рекордно низький рівень запасів у підземних сховищах. Про це повідомляє агентство Reuters, посилаючись на експерта з енергетики та колишнього голову оператора транзиту газу Сергія Макогона. За його словами, ситуація загострилася через вимушене збільшення відбору газу з хранилищ та […]

Трамп відмовився від зустрічі із Зеленським

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Джерела повідомляють, що Дональд Трамп, який традиційно висловлює бажання уникати ескалації, сприйняв ці атаки як загрозу своїй політичній платформі. Його команда, зокрема радники, рекомендували уникати публічного контакту із Зеленським, щоб не спровокувати нову хвилю звинувачень у “неконтрольованій підтримці України”.

Ключовий радник Зеленського, Андрій Єрмак, за словами джерела, отримав від оточення Трампа певні рекомендації щодо зміни підходів у військових діях. Зокрема, пропонувалося утриматися від атак на російську територію, щоб уникнути міжнародної критики та зберегти підтримку майбутньої адміністрації США.

Однак, за наявною інформацією, Єрмак вирішив проігнорувати ці поради, обравши стратегію ескалації конфлікту. Таке рішення, ймовірно, було прийняте з метою посилити тиск на Росію та зміцнити позиції України на фронті.

Тіньові механізми митних потоків: як вибудувана роками система перетворила контролюючий орган на інструмент прихованих схем

За інформацією, що з’являлася у численних журналістських розслідуваннях та аналітичних матеріалах, навколо роботи окремих митних підрозділів сформувалася складна структура, яка фактично перетворила контроль за переміщенням товарів через кордон на окремий неформальний бізнес-напрям. Система, яку пов’язують із Сергієм Звягінцевим, описується як багаторівнева мережа впливу, що охоплювала насамперед Львівську та Закарпатську митниці, але мала сліди й на інших ділянках. Ключовою особливістю цієї мережі було налагодження сталих каналів, через які контрабандні операції оформлювалися майже так само організовано, як звичайні адміністративні послуги.

Основою схеми, за оцінками експертів, були маніпуляції з інвойсами та деклараціями. Реальна вартість товарів занижувалася у кілька разів, що дозволяло мінімізувати платежі та уникати належного контролю. Для цього використовували так звані компанії-прокладки — юридичні особи без активів і діяльності, які існували лише на папері та виконували роль буферу між постачальником і державою. Через такі структури проходили значні партії імпорту, що формально виглядали як дрібні та маловартісні.

Ключовим елементом були фірми-прокладки — юридичні особи без активів, персоналу та оборотів, створені виключно для оформлення таких вантажів. Через ці «транзитні» компанії за короткий час проходили мільйонні обсяги імпорту. Після завершення циклу фірму закривали або переводили в статус «сплячої», щоб уникнути будь-якого податкового та бухгалтерського аналізу.

Не менш важливою частиною схеми був фактичний контроль над оглядовими зонами. Машини пропускалися без реальних оглядів, інколи декларувалися як «порожні», попри очевидний вантаж. Митники різних регіонів працювали синхронно: від інспекторів, які погоджували занижені інвойси, до керівництва, яке забезпечувало прикриття для безперебійності процесу.

У результаті митні органи перетворилися на інструмент організованої злочинної діяльності, яка роками завдавала державі мільйонних збитків. Система Звягінцева існувала не як випадкові епізоди контрабанди, а як стабільно працююча вертикаль, що забезпечувала проходження будь-яких вантажів — від дрібних «сірим» імпортерам до великих комерційних партій, які не проходили належного контролю.

Попри масштабність схем, силові структури тривалий час їх ігнорували або зводили реакцію до формальних перевірок. Це дозволило мережі існувати роками, набуваючи обертів і фактично створюючи паралельну систему митного «оформлення» поза законом.

Прогноз погоди в Україні на суботу, 24 січня: помірні морози та опади

У суботу, 24 січня, погода в Україні буде відзначатися помірними морозами та різноманітними опадами. Температура повітря в більшості регіонів країни залишатиметься в межах помірних значень. В той час як на південь і захід країни прийдуть відносно тепліші маси повітря, в окремих областях стовпчики термометрів можуть піднятися вище нуля.

Проте, на північному сході країни варто очікувати більш низькі температури, що можуть опуститися до -8…-10 градусів. В цьому регіоні ймовірно буде холодніше, ніж в інших областях, через що прохолодна погода триватиме протягом всього дня.

На заході України температура розподілиться нерівномірно. У Волинській, Рівненській та Хмельницькій областях очікується -3…-7 градусів і невеликий сніг. В інших західних регіонах повітря прогріється до -1…+1 градуса, можливі опади у вигляді мокрого снігу та дощу.

На півночі країни субота буде холодною і похмурою. Температура протягом дня коливатиметься в межах -5…-10 градусів. Місцями прогнозують невеликий сніг.

Подібна погодна ситуація складеться і на сході України. Тут також буде хмарно, температура становитиме -5…-10 градусів, місцями очікується слабкий сніг.

У центральних областях прогнозують -3…-7 градусів. Протягом доби можливі періодичні снігопади невеликої інтенсивності.

На півдні України буде найтепліше. Температура повітря коливатиметься від -1 до +1 градуса. Опади тут випадатимуть переважно у вигляді мокрого снігу, подекуди з дощем.

Київ в очікуванні головної новорічної ялинки

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Чи буде в цьому році встановлена новорічна ялинка? Це рішення буде прийматися радою оборони Києва наприкінці листопада з урахуванням закону про особливості воєнного стану, з урахуванням безпекової ситуації та рекомендацій відповідних органів. У випадку якщо це рішення буде прийнято, то традиційним місцем для встановлення новорічної ялинки є Софійська площа”, – розповіла Муха.

Вона зазначила, що як і минулого та позаминулого року бюджетні кошти на встановлення ялинки витрачатися не будуть.

Окрім того, за її словами, масові заходи, новорічно-різдвяні в умовах воєнного стану Київ не проводить.

Минулого року головну ялинку відкрили 6 грудня на Софійській площі.

Вона була прикрашена іграшками у формі серця синього та золотого кольорів. Також сама ялинка була з білими вкрапленнями.

Попри масштабні потрясіння останніх років — пандемію COVID-19 та повномасштабну війну — українці зберігають високу мобільність і активність у подорожах за межі країни. За інформацією Державної прикордонної служби, у період із 2020 по дев’ять місяців 2025 року зафіксовано 104,97 мільйона перетинів державного кордону на виїзд із України. Цей показник свідчить про те, що, навіть в умовах обмежень, небезпеки та економічної нестабільності, українці продовжують активно переміщатися — як із трудових, так і з гуманітарних чи особистих причин.

Водночас за цей самий період в’їзд іноземців до України становив 16,91 мільйона випадків. Хоча ці цифри помітно нижчі за довоєнні рівні, вони демонструють поступове відновлення інтересу до України з боку іноземних громадян — як бізнесу, так і гуманітарних організацій чи дипломатичних місій.

Потік іноземців до України різко просів у 2022 році, але згодом почав відновлюватися. У 2020-му в’їздів іноземців було 3,39 млн, у 2021-му — 4,27 млн; у 2022-му показник впав до 2,31 млн, у 2023-му зріс до 2,45 млн, у 2024-му — до 2,55 млн, а за дев’ять місяців 2025-го — 1,94 млн. Це свідчить про поступове повернення ділової, гуманітарної та туристичної активності.

На запит щодо більш деталізованої статистики — зокрема про кількість виїздів чоловіків 15–25 років у 2022–2025 роках, а також про число іноземців, які перебували в Україні три місяці і більше, — у ДПСУ пояснили, що служба веде офіційний облік саме фактів перетину кордону. Показники, не передбачені формами державної звітності, у її базах не зберігаються. У відомстві підкреслюють: обсяг перетинів безпосередньо залежить від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні.

Статистика демонструє: навіть у надскладні роки українці залишалися мобільними, а в’їзд іноземців після воєнного провалу поступово відновлюється. Детальніші портрети міграційних потоків вимагатимуть інтеграції даних інших держреєстрів — поза можливостями звичайної прикордонної статистики.

Останні новини