Модель Олександра Кучеренко вперше заговорила після розлучення з Комаровим

Колишній керівник Одеського обласного ТЦК та СП Євген Борисов, який наразі перебуває під слідством у кількох кримінальних справах, отримав можливість вийти з-під варти після ухвалення рішення суду про зменшення суми застави. Спочатку встановлену суму в 450 мільйонів гривень було знижено до 44 мільйонів. Це рішення стало можливим завдяки зусиллям кількох компаній та приватних осіб, які об’єднали свої ресурси для збору необхідної суми.

Серед тих, хто допоміг у цьому процесі, опинилися відомі адвокати Віталій Сердюк та Олександр Бабіков. Обидва правники мають значний досвід роботи, зокрема в кримінальних справах, і раніше захищали інтереси екс-президента Віктора Януковича. Залучення таких фігур до справи Борисова свідчить про серйозність ситуації та можливу політичну складову справи.

Бабіков у минулому обіймав посаду заступника директора Державного бюро розслідувань, а нині захищає одеського афериста та організатора терористичного угруповання «Тамплієри» Олега Мальцева.

Факт участі адвокатів з оточення Януковича у зборі коштів на заставу для Борисова викликає суспільний резонанс і запитання щодо походження грошей та зв’язків між учасниками схеми.

Євген Борисов є одним із найвідоміших фігурантів справ про зловживання у військових комісаріатах. Його неодноразово підозрювали у корупційних оборудках та незаконному збагаченні. За даними ДБР, Борисов підробив документи, аби незаконно оформити собі статус пораненого під час війни.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Тому існують великі ризики перебоїв із постачанням хліба в магазини, особливо в регіонах.

За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів і голови компанії “Київ Хліб” Юрія Дученка, ще з весни почали розганятися ціни на борошно. У підсумку вони підвищилися вже на 50%. Якщо у квітні пекарі купували борошно по 10 гривень за кілограм, то зараз змушені платити вже по 15 гривень. Очікується, що восени цінники на борошно злетять до 16 тисяч.

Крім того, борошномелам у липні масово відключали електроенергію, тож вони були змушені працювати на генераторах, що сильно вдарило по собівартості продукції.

“Борошняна” частка в собівартості хліба простих рецептур, за оцінками Дученка, сягає 40%.

Але, крім борошна, дорожчають й інші складові (цукор, соняшникова олія, пакувальні матеріали тощо). Скажімо, за сировинною групою (крім борошна) зростання цін від початку року перевищило 20%.

Водночас хліб у червні, за даними Держстату, зріс у ціні лише на 1,1%.

“Більшість основних виробників хліба і в червні, і в липні спрацювали в мінус або, в кращому разі, в нуль”, – каже Дученко.

Державного регулювання цін на хліб в Україні вже немає. Але, як розповіли “Стране” на одному з хлібозаводів, є вимога роздрібних мереж – підвищувати цінники не більше ніж на 5% на місяць.

Тому ставити вищі цінники хлібопекарі просто не можуть.

При цьому, за розрахунками Дученка, з урахуванням збільшених витрат хліб уже найближчим часом має подорожчати на 15-20%.

“Крім борошна, є ще безліч інших чинників, які впливають на собівартість. У нас зросли витрати на персонал, оскільки багатьох чоловіків мобілізують, доводиться підвищувати зарплати. Дорожчає також логістика. Ми ж, виходить, навіть не на крок, а на кілька кроків відстаємо від реалій ринку. Тому заганяємо себе в мінуси. Так триває з місяця в місяць, і перекривати касові розриви вже просто нічим. Альтернативи такі, що вже до вересня буде нічим розраховуватися з постачальниками і платити людям зарплати”, – розповідає керівник одного з регіональних хлібозаводів.

При цьому хліб в Україні залишається локальним продуктом. Тобто, якщо в місті зупиниться хлібозавод, почнуться перебої з хлібом і в місцевому роздробі, і в сусідніх селах.

“Ситуація на сьогодні така, що питання навіть не в тому, за скільки буде хліб, а в тому, чи буде він узагалі”, – каже керівник хлібозаводу.

Він також розповів, що багато замовників, особливо державних, не розраховуються вчасно за поставлений хліб. Зокрема, за постачання для армії заборгованість може сягати 4 місяців.