Модель Олександра Кучеренко вперше заговорила після розлучення з Комаровим

Українські військові стикаються з критичною нестачею піхоти, що підірвала бойовий дух на передовій. В останні дні військові на місцях попереджають про небезпечну динаміку, яка загрожує Києву у зв'язку зі зниженням кількості бійців через два роки бойових дій з Росією. В інтерв'ю для The Washington Post військовослужбовці на передовій підкреслюють, що дефіцит особового складу нині став найгострішою проблемою, особливо в умовах активізації Росії та її атак на українські позиції.

Відсутність достатньої кількості піхоти українських військ стає серйозною загрозою для ефективного протистояння на передовій. Військовослужбовці, виступаючи в інтерв'ю, підкреслюють, що ця проблема стала особливо гострою в контексті збільшення наступальних дій Росії та посилення її атак. Українська армія має вирішити це питання, щоб зберегти бойовий дух та змогу ефективно захищати свої позиції на фронті.

Нещодавнє звільнення голови правління НЕК «Укренерго» Віталія Зайченка, яке ухвалила Наглядова рада компанії, стало важливим сигналом для державного енергетичного сектору. Офіційною причиною цього кроку названо процедурні порушення під час його попередніх призначень, а також втрата довіри до нього через «певні події останніх тижнів». Це рішення не тільки вказує на конкретні порушення на рівні управлінських практик, але й свідчить про глибші, системні проблеми, що накопичились у «Укренерго» та в енергетичній сфері в цілому.

Окрім процедурних недоліків, які стали підставою для відставки Зайченка, слід звернути увагу на серйозні питання, що виникли у ході виконання стратегічно важливих проектів компанії. Зокрема, у 2023 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало низку контрактів на будівництво захисних споруд для трансформаторних підстанцій «Укренерго», однак ці угоди були укладені поза системою Prozorro, без належного техніко-економічного обґрунтування та врахування вимог законодавства щодо прозорості та конкуренції. Така практика ставить під сумнів ефективність використання державних коштів і свідчить про наявність серйозних управлінських та контрольних недоліків.

Фінансові показники вражають. За договорами один об’єкт коштував від 200 до понад 500 млн грн, тоді як аналогічні споруди «Укренерго» будували за 69–89 млн грн. Загалом 46 об’єктів за цією схемою обійшлися державі у 19,3 млрд грн. Для порівняння, 80 аналогічних об’єктів, збудованих без маніпуляцій, коштували лише 7,2 млрд грн.

Найгірше, що підрядники пов’язані між собою та з чиновниками агентства, мають спільних бенефіціарів і завжди виграють закриті тендери. Реальні розслідування наразі не проводяться, а схему продовжують прикривати високопосадовці.

Ситуація свідчить про системну проблему в енергетичній сфері України, де замість прозорих процедур державні кошти витрачаються непрозоро, а відповідальні посадовці залишаються безкарними. Потребується термінова перевірка всіх контрактів та притягнення винних до відповідальності.

Нільсен, як досвідчений аналітик та капітан флоту, пропонує свій погляд на розвиток подій, спираючись на військову експертизу та розуміння геополітичної ситуації. Його аналіз привертає увагу до кількох ключових аспектів, які можуть вплинути на подальший перебіг подій.

Динаміка війни: наступ і оборона

Військові дії характеризуються чергуванням наступальних та оборонних фаз. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми спостерігали зміну ініціативи між сторонами. Перші шість місяців війни Росія вела наступальні дії, згодом Україна перейшла в контрнаступ, що тривав близько року. Проте, починаючи з осені минулого року, Росія знову перейшла до наступу, використовуючи значні ресурси. Попри це, досягнення російських військ залишаються обмеженими, що дає підстави вважати, що їхній наступ поступово наближається до точки кульмінації.

На війні оборона дозволяє сторонам накопичувати ресурси та енергію, які потім використовуються для наступу. Цей цикл врешті-решт приводить до кульмінації, коли наступальні можливості вичерпуються. Саме тоді ворожа сторона має можливість розпочати контрнаступ, користуючись виснаженням супротивника.

Україна наразі перебуває в обороні, накопичуючи сили та ресурси для майбутнього контрнаступу. Отримуючи військову допомогу від західних партнерів та провівши нову хвилю мобілізації, Україна створює значну силу, готову до використання у відповідний момент.

Політичні та військові розрахунки

Одним з ключових факторів, що впливатиме на час проведення українського контрнаступу, є ситуація на політичній арені, зокрема результати президентських виборів у США. Якщо Джо Байдена переоберуть, військова підтримка з боку США, ймовірно, продовжиться. Водночас перемога Дональда Трампа може призвести до змін у політиці щодо військової допомоги Україні. Таким чином, українське керівництво повинно враховувати цю невизначеність у своїх стратегічних планах.

Які є ризики

Україні варто обирати між двома підходами: розпочати контрнаступ одразу після кульмінації російського наступу або залишатися в обороні для подальшого накопичення ресурсів. Швидкий контрнаступ може мати політичні переваги, піднімаючи моральний дух та зламуючи наратив про непереможність Росії. Водночас існує ризик, що підготовка бригад може бути незавершеною, а політична ситуація у США може вплинути на поставки озброєнь.

Україні потрібно враховувати обидві стратегії, спираючись на аналіз ситуації на фронті та політичні чинники. Нільсен вважає, що вирішальним фактором у визначенні часу контрнаступу стануть результати американських виборів. До цього часу українські сили ймовірно продовжать оборонні дії, готуючись до можливих локальних контратак, щоб не втрачати можливостей та підтримувати військову активність.

В кінцевому рахунку, стратегія України має бути гнучкою та адаптивною, готовою до змін як на полі бою, так і в міжнародній політиці.