Моментальний захист: нова ера бронежилетів

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У підсумковій відомості ресурсів на двокомпонентну промислову підлогу припадає значна сума в 957 тис грн. Зокрема компонент А – надміцне епоксидне самовирівнювальне покриття для промислових підлог А-21 EP 3900 – врахували по 1 282 грн/кг. Компонент Б – епоксидну ґрунтовку для підлог наливних EP 3900 – по 1 633 грн/кг.

Це продукція нідерландської компанії «Arturo». Позначка «А-21», імовірно, вказує на набори загальною вагою 25 кг, куди входить компонент A вагою 21,25 кг і компонент Б вагою 3,75 кг.

Таким чином, у перерахунку кошторисна ціна за такий набір вагою 25 кг становить 33 356 грн.

У Нідерландах такі набори покриття Arturo EP3900 продаються по 345 євро, що дорівнювало 15 628 грн на дату укладення договору. Це найдорожча пропозиція, яка знайшлася в Європі.

У представників Дніпровського ТОВ «СМП-Україна», яке імпортує і продає продукцію цього бренду в Україні, це покриття коштує 18 638 грн за набір. Це на 44% дешевше від кошторисної ціни «ХАЕС» у 33 356 грн за набір.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув свої прогнози для економічного розвитку України на найближчі роки, зокрема на 2025 рік. Замість раніше очікуваного зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) на рівні 3,3%, в банку тепер прогнозують лише 2,5%. Основною причиною такого зниження стало продовження війни Росії проти України, яка створює значну економічну невизначеність і ускладнює стабільний розвиток.

Прогноз на 2025 рік відображає складність ситуації, адже не тільки бойові дії, а й пов’язана з ними інфраструктурна руйнація, економічна ізоляція та потреба у відновленні важливих галузей економіки залишаються серйозними викликами. Війна впливає на інвестиційну привабливість країни, обмежує зовнішню торгівлю, а також збільшує витрати на оборону та відновлення, що, безперечно, позначається на динаміці економічного зростання.

У звіті наголошується, що перший квартал 2025 року показав зростання ВВП на 0,9% завдяки споживчим витратам та інвестиціям у критичну інфраструктуру. Проте реальний потенціал економіки обмежується нестачею робочої сили, пошкодженням енергетичних об’єктів та слабким експортом агропродукції.

Рівень безробіття знизився до 12% — найнижчого воєнного показника. Але формування кадрового резерву залишається проблемою через мобілізацію та еміграцію.

Окремо у банку звернули увагу на зовнішньоекономічні показники. Дефіцит поточного рахунку у січні–липні 2025 року зріс майже на 50% через високі витрати на імпорт енергоносіїв і військових товарів, а також слабкий експорт. Дефіцит держбюджету, за прогнозами, становитиме 22% ВВП, а його покриття забезпечуватиметься зовнішнім фінансуванням у розмірі близько 40 млрд доларів. Основні надходження очікуються від ЄС, країн G7 та МВФ, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Інфляція поступово сповільнюється: із 15,9% у травні вона знизилася до 13,2% у серпні. Національний банк із березня утримує облікову ставку на рівні 15,5%, щоб стримати інфляційні процеси. При цьому валютні резерви у серпні сягнули 46 млрд доларів, чого достатньо для покриття 5,5 місяців імпорту і стабілізації курсу гривні.

ЄБРР підкреслює: подальші перспективи економіки України повністю залежать від перебігу війни, енергетичної безпеки та збереження підтримки міжнародних партнерів.

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Ця програма передбачає можливість для громадян, які вирішили залишити Україну, подати заявку на виїзд до Російської Федерації. Метою цієї ініціативи є створення механізму для потенційного обміну на українських військовослужбовців, які наразі перебувають у полоні.

Кадрова криза ЗСУ, здається, досягла свого апогею: добровольці вже давно скінчилися, новобранці не хочуть воювати, а ветерани бойових дій перебувають на останньому подиху. Такий висновок зробив бельгійський телеканал RTBF, поспілкувавшись з українськими бійцями 49-го стрілецького батальйону «Карпатська Січ» на сході країни.

Командир підрозділу Василина, дівчина тридцяти років, розповідає, що на початку конфлікту батальйон складався виключно з добровольців. «Сьогодні вони всі загинули або поранені», – каже Василина, додаючи, що нових добровольців вона не бачила вже понад два роки.

Дівчина визнає – українцям бракує мотивації, а ті, кого насильно відправляють на фронт, усіма способами демонструють, що не бажають там перебувати. «Ми розуміємо, що вони просто не хочуть. У них було своє життя, своя сім’я», – пояснює Василина.

Інструктори – ветерани фронту, яким немає й тридцяти, – усі вже «змучені травмами», пише RTBF. Один із них, Арес, живе з кулею в нозі, множинними струсами мозку і ПТСР. «Я втомився, – каже він. – Усі ветерани загинули, поранені або перебувають на останньому подиху, як і я».

Василина підкреслює, що мобілізація повинна проходити по-іншому, тому що той, хто не хоче воювати, «марний». За її словами, ситуація в ЗСУ зміниться тільки тоді, коли це зрозуміє і влада. Цю думку поділяє і Фарик, ветеран-інструктор: «Не всі створені для бою. То навіщо змушувати воювати тих, хто цього не хоче?».