Субота, 17 Січня, 2026

МОЗ хоче зменшити ціни на ліки, які давно не призначають

Важливі новини

Нові призначення в “Київпастрансі”: хто насправді стоїть за змінами?

Командні зміни в київських комунальних підприємствах, зокрема в стратегічно важливому «Київпастрансі», продовжують викликати широкий резонанс. Після відставки колишнього керівника Дмитра Левченка, який був замішаний у низці корупційних скандалів, нові призначення знову стали об'єктом пильної уваги. Одним з найбільш загадкових, але водночас і важливих фігур у цих процесах є Сергій Білий — новопризначений заступник генерального директора підприємства та керівник автостанції «Видубичі».

Журналісти проєкту «В тіні каштана» вирішили детально розібратися в особистості Білого, його кар’єрі та зв'язках, що неминуче призвело до відкриття нових аспектів його біографії. Хоча Білий не є публічною особою в традиційному сенсі, його роль у системі комунального транспорту Києва далеко не обмежується суто технічними або адміністративними функціями.

Дружина – Олена – проживає в Україні, активна в Instagram, де публікує фото з Одеси, Києва та європейських подорожей родини. За останні два роки сім’я відвідала Швейцарію, Італію, Швецію, Польщу та Лондон.

Попри посаду у комунальному секторі, Сергій Білий не декларує дорогого майна. Натомість усе оформлено на його дружину:

квартира у Дніпрі (70 м²)

квартира у Києві (85 м²), придбана у 2013 році за понад 500 тис. грн, що тоді дорівнювало лише 75 тис. доларів

три автомобілі: Hyundai Sonata (2015), Toyota Avensis (2012) та Infiniti Q50 (2018)

За декларацією, дружина за рік заробила лише 77 тис. грн (приблизно 6,5 тис. грн на місяць), але саме вона придбала авто на суму понад мільйон гривень під час повномасштабної війни.

Олена Біла офіційно працює в ТОВ «Рєалтрейд», що входить до корпорації S.Group колишнього народного депутата Сергія Рибалки. Ця група фігурує у справі про ухилення від сплати податків на 145 млн грн та спроби заволодіння коштами АТБ-Маркет. Сам Білий і Рибалка — земляки та колишні політичні соратники з Радикальної партії Олега Ляшка.

Після призначення в «Київпастранс» Білий подав дві декларації з різницею у 8 днів — і саме ці документи привернули увагу НАЗК.

У першій було вказано 140 тис. доларів готівки у дружини і 200 тис. грн позики третій особі — Олександру Лук’яненку.

У другій — уже 145 тис. доларів позики від імені самого Сергія, без згадки про дружину.

Лук’яненко, як виявилось, теж працює у «Київпастрансі» — начальником служби утримання рухомого складу. Ця фінансова міні-драма з позиками і кешем залишає запитання про реальне походження коштів.

Сергій Білий — людина, яка керує одним із ключових транспортних вузлів столиці та має вплив на грошові потоки підприємства. Та замість гучних реформ — тиша, замість прозорості — заплутані декларації. Чи стане він символом оновлення «Київпастрансу», чи новим героєм корупційного скандалу — питання часу.

ЗСУ знайшли альтернативу супутниковій системі Маска для обстрілу об’єктів у Криму

У світлі недоступності Інтернету через дії Ілона Маска, Україна вирішила активно розвивати альтернативні методи забезпечення зв'язку та здійснення точних військових операцій проти російських військових об'єктів на території, що зазнає окупації, зокрема у Криму та інших регіонах. Такий крок стає нагальною необхідністю для забезпечення безпеки та суверенітету країни в умовах, коли доступ до мережі обмежується. Українські технологічні експерти активно працюють над пошуком та впровадженням ефективних рішень, спрямованих на забезпечення надійного зв'язку та здатності здійснювати оперативні військові дії в умовах викликів сучасності.

Системи супутникового зв’язку Starlink активно використовуються військовими від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Однак власник компанії Starlink – Ілон Маск, неодноразово блокував систему для українських військових унеможлививши її використання в Криму. Проте, Україна шукала альтернативи, і, ймовірно, знайшла.

Як повідомляє “Суспільне” командувач Сил безпілотних систем Вадим Сухаревський розповів, що Україна очікує на позитивний результат і наразі проводить діалог з постачальником щодо поставки альтернативних систем, які функціонально подібні до Starlink.

“Створена ціла робоча група щодо діалогу. Альтернатива є, так. Діалог йде, і, скажімо так, ми очікуємо позитивного результату”, — сказав Сухаревський, проте не вказав на назву альтернативи Starlink.

Нагадаємо, що 7 жовтня 2022 року українські військові повідомили про проблеми з використанням Starlink в зоні бойових дій, зокрема у Луганській, Донецькій та Харківській областях.

9 лютого, компанія Space X обмежила зв’язок Starlink, вказавши, що Україна не має використовувати систему як зброю, зокрема для керування безпілотниками. Згодом Маск пояснив такі обмеження, тим, що Space X намагається запобігти початку Третьої світової війни.

Крім того, у вересні 2023 року Маск таємно вимкнув Starlink, щоб українські сили не атакували російський флот у Криму.

Антициклон “Кселат” наближається до України: якою буде погода 24 жовтня

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

За прогнозами Діденко, 24-го жовтня в Україні буде без опадів. Втім на півночі, у центрі та на сході пориви північно-західного вітру можуть досягати 8-13 метрів за секунду.

Вночі в Україні передбачається +2+8 градусів, завтра вдень +11+16, у північній частині дещо похолоднішає. +9+12 градусів.

У Києві четвер буде сухим, сонячним, вітряним та трохи свіжішим, близько +12 градусів.

Надалі в Україні істотних змін у погоді не очікується, дощі з 28-го жовтня відміняються, розповіла синоптикиня.

Потужний тандем Одеської ОВА і його вплив на фінансові потоки півдня України

Поки одесити занурені у скандали, пов'язані з діяльністю міського голови Геннадія Труханова, на тлі цих подій формується набагато сильніший і значно більш впливовий тандем. Голова Одеської обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер та колишній керівник Дніпропетровської області, генерал Сергій Лисак, поступово замикають на собі ключові фінансові потоки південного регіону України. Йдеться не лише про бюджети на укриття та інфраструктурні підряди, але й про інші значущі фінансові схеми, зокрема пов’язані з активами, що потрапили під санкції.

Цей союз, хоч і неформальний, вже отримав репутацію одного з найвпливовіших центрів ухвалення рішень на південь від Києва, де обидва фігуранти мають не лише політичний, а й значний економічний вплив. Кіпер, як голова Одеської ОВА, перебуває в епіцентрі критики за свій стиль управління, що включає жорсткий ручний контроль над силовими структурами та використання адміністративних важелів для вирішення локальних проблем. Його діяльність часто розглядають через призму особистих зв'язків з бізнесом, що виводить на поверхню питання щодо прозорості витрат бюджетних коштів.

За словами місцевих депутатів та експертів, Кіпер фактично побудував власну «вертикаль» впливу. Вона охоплює тендерні комітети, керівників комунальних структур, частину суддівського корпусу та низку бізнес-груп, які працюють переважно на державних підрядах. У воєнний час така концентрація повноважень дала можливість розширити схеми, які раніше були локальними, до масштабу області.

Прихід Сергія Лисака в одеську політичну архітектуру експерти пояснюють просто: регіон потребував силового «наглядача», здатного забезпечити стабільність схем усередині вертикалі. У Дніпропетровській області Лисак уже здобув репутацію посадовця, який контролював обраних підрядників і фактично формував ринок оборонних та будівельних робіт.

На Одещині він з’явився як союзник Кіпера — і дуже швидко влився в місцеву систему. Джерела в обласних структурах стверджують: саме Лисак став ключовим комунікатором між Кіпером і підрядниками, які заходять на проєкти відбудови та будівництва укриттів. Його поява забезпечила «силове прикриття» схем і додала тандему впевненості у безкарності.

Одним із найбільших скандалів, який привів до появи дуету в медійному полі, стала історія з активами російського бізнесмена Ігоря Наумця. Після запровадження санкцій його майно мало перейти у власність держави. Натомість — відповідно до документів та матеріалів журналістських розслідувань — воно опинилося у структурах, пов’язаних із колишнім депутатом Сергієм Шапраном.

Схема виглядала класично: перереєстрація компаній, фіктивні договори, заниження вартості та судові рішення, що «очищали» активи. За інформацією джерел, частина цих операцій відбувалася за мовчазного сприяння структури Кіпера, а нові компанії, які отримували активи, надалі вели діяльність, пов’язану з російськими контрагентами. Це ставить під сумнів не лише законність, а й безпековий аспект таких оборудок.

Найбільш відчутним для мешканців області став напрям будівництва укриттів. Після повномасштабного вторгнення Одещина отримала сотні мільйонів гривень на ці потреби. Проте темпи роботи та якість об’єктів викликали все більше запитань.

Громади скаржаться на укриття, які коштують дорожче за приватні будинки, на проєкти з невиправдано великими бюджетами й на ситуації, коли завершення об’єктів затягується без видимих причин. У регіоні вже працюють кілька підрядників, які регулярно отримують великі контракти. Неформально їх пов’язують із оточенням Кіпера, хоча офіційних підтверджень немає.

Поява Лисака на цьому напрямі лише посилила підозри. За словами місцевих чиновників, саме він неформально курує частину оборонних і будівельних проєктів, забезпечуючи «потрібні рішення» на рівні силових структур.

Новий виток критики стався після оприлюднення інформації про спробу легалізувати імпорт мінеральних добрив через специфічну схему з мінімізацією податків. За даними медіа, саме Кіпер лобіював інтереси груп, які прагнули завести на ринок велику партію продукції з порушенням правил. Якщо схема буде реалізована, бюджет ризикує втратити мільярди гривень, а стратегічний сектор залишиться без контролю держави.

Цей епізод суттєво збільшив увагу до дуету Кіпер–Лисак. Антикорупційні організації вже заявляють, що мають намір передати матеріали до правоохоронних органів, хоча перспективи реального розслідування поки туманні.

Аналітики відзначають, що феномен дуету Кіпер–Лисак став можливим через слабку координацію між силовими та цивільними структурами, а також через відсутність системного контролю за регіональними витратами у воєнний час. Одещина отримує значні державні кошти, особливо на оборонні й інфраструктурні проєкти, а реальний механізм контролю за їх використанням практично відсутній.

У результаті сформувалася тіньова система ухвалення рішень, яка впливає на розподіл бюджетів, доступ до підрядів та управління стратегічними активами. І хоча публічно Кіпер і Лисак позиціонують себе як керівники, які працюють заради оборони регіону, фактична діяльність їхнього оточення викликає дедалі більше питань.

Харківські медзаклади купують цукор за рекордними цінами

Аналіз закупівель медичних та соціальних закладів Харкова і області показав значний розрив у цінах на цукор – від 27,66 грн до майже 45 грн за кілограм. При цьому, за даними порталу “Мінфін”, середня ринкова ціна у 2025 році в регіоні коливалася в межах 31–33 грн, а в супермаркетах продукт продавався навіть дешевше. Деякі замовники, як-от […]

Поки українці платять удвічі більше за антибіотики, Міністерство охорони здоров’я включає до списку ліків для обов’язкового здешевлення… клофелін і кодеїн. Препарати, які давно не використовують у медичній практиці або які прямо пов’язані з ризиком залежності, раптом з’явились серед «топ-100 життєво необхідних».

Згідно з постановою Кабміну, з 1 березня ціни на певні ліки мали впасти на 30%. Та експерти б’ють на сполох: до переліку потрапили “Кодепсин” (опіоїдний анальгетик) та “Клофелін” (препарат з радянського минулого, відомий як “сонна крапля”).

“Клофелін неактуальний, а кодеїн здебільшого пов’язаний із ризиком формування залежності”, – зазначив нарколог Вадим Неясов в коментарі УНН. За його словами, в цивілізованих країнах такі препарати давно обмежені в застосуванні, і точно не є пріоритетом для здешевлення.

А нарколог-психіатр Сергій Миколайович взагалі жартує: “Вігор” у списку — це, мабуть, просто ностальгія. “Цей бальзам у 2000-х пили студенти-інтерни, бо не було грошей на алкоголь. Тепер що — повертаємося до тих часів?”

МОЗ досі не надало публічного пояснення, чому саме ці препарати з’явилися у переліку. Більше того — представники міністерства на запит журналістів не змогли навіть згадати, хто формував цей список і за якими критеріями.

Наразі з відомого списку таки прибрали “Вігор” після шквалу критики, однак клофелін та кодеїн залишились. Тим часом ціни на життєво необхідні антибіотики, засоби від серцево-судинних хвороб і ліки для хронічних пацієнтів — лише зростають.

Чим пояснюється така фармацевтична політика — незрозуміло. Але експерти вважають, що мова може йти про лобіювання виробників конкретних засобів або банальну некомпетентність.

“Замість реальної підтримки пацієнтів ми отримуємо фарс. Люди чекають зниження цін на інсуліни, антибіотики, ліки для гіпертоніків, а їм пропонують дешевший “Кодепсин” і бальзам, який уже навіть не продається в аптеках”, – зазначають лікарі.

Попри постанову, реальні ціни впали лише на 25%, як свідчать аналітичні дані. А решта лікарських засобів, які не потрапили до “золотого списку”, продовжують дорожчати. МОЗ обіцяє “переглянути критерії”, але поки що “Клофелін” залишається в переліку препаратів, які, за логікою міністерства, “життєво необхідні українцям”.

Останні новини