П’ятниця, 6 Червня, 2025

МОЗ хоче зменшити ціни на ліки, які давно не призначають

Важливі новини

Сирський: аналіз особистості нового головнокомандувача Збройних Сил України

У результаті рішення президента Володимира Зеленського, 58-річний генерал-полковник Олександр Сирський став новим головнокомандувачем Збройних Сил України, замінюючи на посаді 50-річного Валерія Залужного, який був звільнений. Ця кадрова зміна відбулася після тривалих політичних скандалів, що тривали протягом трьох місяців. Призначення Сирського на цю посаду викликало загальний інтерес у громадськості, оскільки воно стало результатом напруження між Офісом президента та колишнім головнокомандувачем Залужним, яке перетворилося на публічну дискусію. Напруження між сторонами почалося у листопаді 2023 року, коли Залужний опублікував статтю у виданні The Economist, що викликало критику з боку Офісу президента. Цей конфлікт наростав, і в кінці січня президент Зеленський звільнив Залужного. Це рішення підтверджувалося звістками про зустріч Зеленського з Залужним та міністром оборони, під час якої було оголошено про звільнення.

Після поширення цієї інформації в ЗМІ, прес-секретар Офісу Президента Сергій Нікіфоров був змушений публічно відзвітувати, що “президент не звільняв Залужного”. Тим не менш, досі залишається невідомим, чому Володимир Зеленський відклав підписання та оприлюднення указу про звільнення головнокомандувача ЗСУ. Одна з версій вказує на протистояння західних партнерів проти цього кадрового рішення, в той час як інші джерела стверджують, що обидва претенденти на посаду головнокомандувача – Олександр Сирський і Кирило Буданов – відмовились від прийняття посади. Незважаючи на ці труднощі, указ про звільнення Залужного все ж був підписаний, а на його місце призначено досвідченого генерала Олександра Сирського, якого вважали фаворитом голови Офісу Президента.

Олександр Сирський є видатним військовим діячем з вражаючим досвідом служби. Він народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Владимирської області Росії. Після завершення військової академії він розпочав службу в українській Нацгвардії, пізніше перейшовши в Збройні Сили України. Сирський має вражаючий палітру досягнень: він успішно закінчив Академію Збройних сил, отримав освіту в Національному університеті оборони та очолював різні військові підрозділи. Взимку 2015 року він відіграв ключову роль у проведенні Антитерористичної операції (АТО) під час боїв за Дебальцеве, за що був нагороджений орденом Богдана Хмельницького. Пізніше він очолював Об’єднаний оперативний штаб та керував Сухопутними військами. Сирський також відзначився як організатор та стратег, здатний приймати рішення на місці та впроваджувати ефективні тактичні стратегії.

Під час контрнаступу на Харківщині восени 2022 року Олександр Сирський виявився одним з керівників операції. Він володіє вражаючим військовим стратегічним мисленням, готовим до будь-яких несподіваних ситуацій, навіть тих, що вважаються малоймовірними. Тим не менш, деякі офіцери висловлювали негативні відгуки про Сирського, критикуючи його ставлення до збереження життя солдатів та втручання в керування підрозділами на рівні роти. Водночас йому приписували добрі стосунки з Офісом Президента та можливість призначення на посаду головнокомандувача Збройних Сил України ще весною 2022 року.

Повідомляється, що між Олександром Сирським і Валерієм Залужним виникали розбіжності щодо стратегії, пов’язаної з містом Бахмут. Чи раніше вийти з міста взимку 2023 року, чи наступати на місто вже влітку і восени 2023 року паралельно з контрнаступом на півдні — це були основні питання спірів. У 2023 році Сирський керував східним угрупуванням військ, яке активно брало участь у бойових діях на найнапруженіших ділянках фронту. Влітку 2023 року американські стратеги рекомендували Залужному сконцентруватися на прориві на південному напрямку, але українська армія продовжувала наступальні операції за Бахмутом, де виступав Сирський.

Оперативно-стратегічне угрупування “Хортиця”, під керівництвом Олександра Сирського, взяло на себе оборону ділянок фронту біля Куп'янська і Лиману. Російські війська проводили активні атаки, а українські сили утримували оборону. Основною метою Росії було відштовхування Збройних сил України зі східного берега річок Оскіл і Чорний Жеребець, з метою зменшення загрози наступу на окуповані міста Сватове і Кремінна на Луганщині. Крім того, армія Російської Федерації, ймовірно, намагалася захопити вже відвоювані міста Куп'янськ і Лиман, які мають важливе стратегічне значення як великі залізничні вузли і ключові точки оборони в районі.

Протягом півроку російські війська здійснили лише невелике просування на відтинку дороги Куп'янськ — Сватове на ділянці цього фронту. Проте їхні втрати в техніці та особовому складі були значними. Незважаючи на це, за словами генерала Олександра Сирського, ситуація на цьому напрямку залишається складною. Це пояснюється тим, що крім напрямку біля Куп'янська, російські війська в кінці минулого року розпочали наступ біля Сіверська і Часового Яру на Донеччині. Проте всі їхні спроби були неуспішними, як заявив новий головнокомандувач Збройних сил України.

У результаті важкої боротьби та напружених зусиль українських Збройних Сил на різних напрямках фронту, відбулися лише обмежені успіхи російської армії на ділянці дороги Куп'янськ — Сватове. Російські втрати у техніці та особовому складі значно зменшили їхню здатність до просування. Незважаючи на це, ситуація залишається складною, оскільки ворожі війська активно діють на різних напрямках фронту, намагаючись виявити слабкі місця в обороні України. Варто відзначити, що українські Збройні Сили виявилися відповідними в цій ситуації, здатними ефективно протистояти ворожим атакам та зберігати стратегічні позиції.

Сава Стратилат, День деніму і шумове забруднення: що відзначають 24 квітня

Сьогодні у світі та в Україні відзначають одразу кілька важливих дат. Це Міжнародний день солідарності молоді, День секретаря, День деніму, а також церковне вшанування мученика Сави Стратилата. До Нового року залишається 251 день. Церковне свято 24 квітня У церковному календарі 24 квітня — день пам’яті мученика Сави Стратилата, знаного також як Сава Римський. Він був […]

Росія захопила Побєду і відкрила шлях до Вугледару: що далі?

У ніч на 22 лютого Армія Російської Федерації окупувала село Побєда, що знаходиться на південний захід від Мар’їнки в Донецькій області. Цю інформацію підтвердив DeepState, а також урядове відомство Росії. Українське військово-політичне керівництво не виходило з коментарями щодо цих подій. Російські "військові блогери" наголошують, що хоча Побєда є невеликим селищем, воно має важливе тактичне значення, оскільки знаходиться на головній трасі до Вугледару на півдні Донецької області. Росія також намагається прорватись до Вугледару з іншого напрямку, через Новомихайлівку. Попри запеклі атаки російської армії та її невелике продвиження, сили оборони змогли стабілізувати фронт кілька тижнів тому. Генеральний штаб України повідомив про 14 атак на Мар’їнському напрямку, що стало другою за інтенсивністю обстрілів ділянкою фронту після Авдіївської. Крім того, армія Росії трохи продвинулась у Георгіївці, селі на північний захід від Мар’їнки, у напрямку до Курахового в Донецькій області, де розташована велика теплова електростанція, що зацікавлює агресора.

У результаті окупації села Побєда з боку російських військ відбулося збільшення напруженості на Мар’їнському напрямку в Донецькій області. Російська армія продовжує активні дії в цьому регіоні, намагаючись просунутися до стратегічно важливого міста Вугледара. Важливою метою їхнього наступу є контроль над ключовими об'єктами, такими як теплова електростанція у Кураховому. Українські військові змушені зосередити свої зусилля на відстоюванні цих позицій та відступі не допустити.

Адвокат Роберт Амстердам зібрав відвертий звіт: докази нападів на УПЦ та її служителів

У своєму відеозверненні адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, розповів про зібраний звіт, який налічує понад 250 сторінок, і в якому містяться докази нападів на УПЦ, її храми та священиків. Він виступив з закликом до уряду України припинити розгляд законопроекту 8371, який спрямований на заборону діяльності УПЦ. Амстердам наголосив, що цей законопроект є проявом мови ненависті та призвів до уникнення подальшого розділення українського суспільства.

Адвокат підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом і активно виступає проти ідеології "русского мира". Він посилив це заявою митрополита Київського Онуфрія про те, що Церква будує божий мир, а не "русский мир". Крім того, він зазначив, що УПЦ повністю підтримує державу Україна і закликає до її захисту від російського вторгнення.

Додатково, Роберт Амстердам висловив заклик до підтримки України з боку США, стверджуючи, що підтримка України має важливе значення для безпеки не лише для України, а й для всього світу. Він підкреслив необхідність не залишати український народ на прощу, зокрема після недавніх подій в Кабулі та Києві.

У вищезгаданій статті Роберт Амстердам, адвокат Української православної церкви, заявив про зібраний звіт, в якому містяться докази нападів на УПЦ, її храми та священиків. Він закликав уряд України припинити розгляд законопроекту, спрямованого на заборону УПЦ, наголосивши, що це лише прояв мови ненависті. Амстердам також зазначив, що УПЦ не має зв'язку з Московським патріархатом і активно виступає проти ідеології "русского мира", повністю підтримуючи державу Україна. Він також закликав до підтримки України з боку США, наголошуючи на важливості такої підтримки для безпеки не лише України, а й міжнародної спільноти в цілому.

Відстрочка від мобілізації: хто має право та як її отримати

В Україні триває мобілізація, однак не всі військовозобов’язані громадяни підлягають негайному призову. Законодавство передбачає ряд винятків, що дозволяють окремим категоріям осіб отримати законну відстрочку від служби. Ось що потрібно знати про процес отримання відстрочки, хто на неї має право і як її оформити. 1. Термін відстрочки: різні категорії, різний підхід Згідно з українським законодавством, тривалість […]

The post Відстрочка від мобілізації: хто має право та як її отримати first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Поки українці платять удвічі більше за антибіотики, Міністерство охорони здоров’я включає до списку ліків для обов’язкового здешевлення… клофелін і кодеїн. Препарати, які давно не використовують у медичній практиці або які прямо пов’язані з ризиком залежності, раптом з’явились серед «топ-100 життєво необхідних».

Згідно з постановою Кабміну, з 1 березня ціни на певні ліки мали впасти на 30%. Та експерти б’ють на сполох: до переліку потрапили “Кодепсин” (опіоїдний анальгетик) та “Клофелін” (препарат з радянського минулого, відомий як “сонна крапля”).

“Клофелін неактуальний, а кодеїн здебільшого пов’язаний із ризиком формування залежності”, – зазначив нарколог Вадим Неясов в коментарі УНН. За його словами, в цивілізованих країнах такі препарати давно обмежені в застосуванні, і точно не є пріоритетом для здешевлення.

А нарколог-психіатр Сергій Миколайович взагалі жартує: “Вігор” у списку — це, мабуть, просто ностальгія. “Цей бальзам у 2000-х пили студенти-інтерни, бо не було грошей на алкоголь. Тепер що — повертаємося до тих часів?”

МОЗ досі не надало публічного пояснення, чому саме ці препарати з’явилися у переліку. Більше того — представники міністерства на запит журналістів не змогли навіть згадати, хто формував цей список і за якими критеріями.

Наразі з відомого списку таки прибрали “Вігор” після шквалу критики, однак клофелін та кодеїн залишились. Тим часом ціни на життєво необхідні антибіотики, засоби від серцево-судинних хвороб і ліки для хронічних пацієнтів — лише зростають.

Чим пояснюється така фармацевтична політика — незрозуміло. Але експерти вважають, що мова може йти про лобіювання виробників конкретних засобів або банальну некомпетентність.

“Замість реальної підтримки пацієнтів ми отримуємо фарс. Люди чекають зниження цін на інсуліни, антибіотики, ліки для гіпертоніків, а їм пропонують дешевший “Кодепсин” і бальзам, який уже навіть не продається в аптеках”, – зазначають лікарі.

Попри постанову, реальні ціни впали лише на 25%, як свідчать аналітичні дані. А решта лікарських засобів, які не потрапили до “золотого списку”, продовжують дорожчати. МОЗ обіцяє “переглянути критерії”, але поки що “Клофелін” залишається в переліку препаратів, які, за логікою міністерства, “життєво необхідні українцям”.

Останні новини