Голова Деснянської райдержадміністрації Києва Максим Бахматов публічно заявив про збір коштів на фінансування особистої фізичної охорони. Причиною такого кроку стали погрози та поради громадян після демонтажу нелегальних мафів у районі та боротьби з так званою «цибулевою мафією». «Ви активно закликаєте думати мені про фізичну охорону. Особливо після активних дій проти цибулевої мафії, знесення мафів імператорів. […]Українська криза розвивається зі значним напруженням, а успішна стратегія на полі бою вимагає відтворення злагодженої формули “БПЛА + артилерія + бомби”. За аналізом кулуарів встановлено, що оптимальною тактикою є початок з масштабних авіаційних ударів, якими слідують артилерійські обстріли, а потім точкові удари безпілотників (БПЛА) по визначеним цілям. Протягом цього процесу противника тримають під наглядом за допомогою розвідувальних БПЛА. Наразі Україна стикається з низкою викликів, зокрема у сфері використання безпілотників. Індикатори ефективності використання БПЛА в країні незадовільні, і подальший розвиток цієї технології є питанням у сфері обговорень. Наступ з боку російської армії може стати серйозною загрозою для стійкості лінії фронту в Україні. Військові можливості України можуть бути недостатніми для відвертої конфронтації з російською армією, особливо там, де ворог зосереджує свої зусилля. Швидкість військових дій на передовій стрімко зростає, що може мати серйозні наслідки. Шанси на успіх України у цій ситуації залежать від стратегічних рішень Росії щодо напряму своєї агресії. Тільки мужність та стійкість українських військових, а також помилки російських командувачів, можуть змінити хід подій на користь України. Високопоставлені українські офіцери підкреслюють, що покладатися на помилки російської армії не є стратегічно вигідно. Вони критикують бездіяльність Заходу та недоліки у поставках військового обладнання, які сповільнюють підтримку оборони країни. Україні необхідні більш швидкі та ефективні заходи, такі як постачання гаубиць, ракет та доступ до сучасних винищувачів. Військові діяння російських сил продовжують пристосовуватися до нових технологій та методів військового застосування, вимагаючи від України та її партнерів постійного оновлення та адаптації стратегії.
Офіцери висловили серйозне занепокоєння щодо потреби у широкому масштабі мобілізації додаткових військових сил, проте водночас вони турбуються можливими політичними наслідками таких дій. Незважаючи на це, Україна поки що не розпочала новий великий раунд мобілізації через хвилювання влади щодо можливих політичних ризиків, які можуть виникнути внаслідок цього кроку. У вівторок президент Зеленський підписав деякі зміни до старого закону про мобілізацію, які передбачають зниження мінімального віку призову з 27 до 25 років. Українське військове командування настійно наголошує на тому, що Росія активно готується до потужного удару, можливо, навіть до серпня чи навіть раніше. “У нас не лише військова криза, але й політична. У той час, коли Україна відмовляється від масштабної мобілізації, Росія в даний час набирає ресурси і готується до розпочаття значного наступу приблизно у серпні, а можливо й раніше”, – підкреслив один з офіцерів.
У висновку можна зазначити, що стан справ на фронті та військово-політичні аспекти ситуації в Україні вимагають уважного аналізу та відповідних дій. Офіцери висловили серйозні обурення щодо можливого нестачання військових сил та необхідності мобілізації. Водночас, уряд України затримує рішення про масштабну мобілізацію через можливі політичні ризики. Ця ситуація породжує загрозу, оскільки Росія активно готується до можливого удару. Важливою стає не лише військова підготовка, а й політичні рішення та міжнародна підтримка для забезпечення безпеки України в умовах військового конфлікту.
