Субота, 13 Червня, 2026

Можливе підвищення цін на електроенергію для бізнесу в Україні

Важливі новини

Фінансовий статус та відставка Ганни Лиско: нові деталі і контексти

Ганна Лиско, яка нещодавно прийняла рішення покинути свою посаду у Громадській раді доброчесності, стала фігурою, що привернула увагу не лише своєю кар'єрою, але й фінансовими аспектами. У своїй декларації, яку вона подала перед відставкою, Лиско вказала на наявність 80 тисяч доларів, значні банківські заощадження, а також інвестиції в нерухомість. Зокрема, вона придбала нову квартиру у Львові, що також стало частиною публічної уваги щодо її матеріального становища.

Ганна Лиско є відомою адвокаткою та співзасновницею юридичного об’єднання «Лі Партнерс». Її активність охоплює різні напрямки, серед яких варто виокремити членство у правлінні громадської організації «Львівський центр медіації». Водночас Громадська рада доброчесності, до складу якої Лиско входила, виконує важливу роль у оцінці діяльності суддів щодо етичних стандартів. І хоча звільнення з посади не є рідкісним явищем у такій інституції, особистий фінансовий профіль Лиско додає новий вимір до публічної дискусії навколо її діяльності та відставки.

Попри високі стандарти «доброчесності», Лиско володіє трьома об’єктами нерухомості у Львові та ще одним — у процесі будівництва. Її активи включають садовий будинок площею 88 м², земельну ділянку на 705 м², квартиру на 70 м² у спільній власності з родичами та нову квартиру в новобудові, придбану цього літа за 895 тисяч гривень.

Крім того, у травні 2025 року вона продала нерухомість, отримавши 2,24 мільйона гривень. В автопарку Лиско — Nissan Rogue 2017 року вартістю понад 600 тисяч гривень.

У декларації також зазначено дериватив у інвестиційному фонді «Дінант», придбаний за 1,75 млн грн. Основним джерелом доходу Лиско за 2025 рік став продаж нерухомості — понад 2,2 млн грн. Загальний дохід за рік склав 2,66 млн грн, з яких незначну частку становили дивіденди від адвокатського бізнесу та підприємницькі прибутки.

На рахунках адвокатки — понад 70 тисяч доларів і 100 тисяч гривень у «Кредобанку». Готівкою вона задекларувала ще 10 тисяч доларів, а її мати — стільки ж.

На тлі таких фінансових показників рішення про звільнення виглядає не стільки кар’єрним, скільки стратегічним — можливо, перед новим етапом у власному бізнесі.

Придбання активів у Карпатах: що відомо про бізнесмена Ігоря Хмельова

Бізнесмен Ігор Хмельов, ім’я якого в медіапросторі згадується у зв’язку з Тимуром Міндічем — особою, яку правоохоронні органи підозрюють у створенні злочинної організації, упродовж 2023–2024 років здійснив масштабні інвестиції в Карпатському регіоні. За відкритими даними та повідомленнями журналістів, ідеться про придбання 11 об’єктів, розташованих у гірській місцевості.

Увага до цих угод зумовлена не лише їх кількістю, а й загальним контекстом: Карпати останніми роками стали одним із найбільш привабливих напрямів для вкладення коштів у нерухомість і туристичну інфраструктуру. Земля та об’єкти в цьому регіоні стабільно зростають у ціні, а попит з боку інвесторів пояснюється розвитком внутрішнього туризму, рекреаційних проєктів і курортної забудови.

За ринковими оцінками, вартість землі в цій локації стартує від 300 тисяч доларів за гектар. Таким чином, загальна ціна придбаних активів може обчислюватися десятками мільйонів гривень. Водночас офіційна фінансова звітність «Евентус Менеджмент» свідчить, що компанія протягом останніх років декларувала збиткову діяльність, що викликає запитання щодо джерел фінансування таких інвестицій.

У 2014–2016 роках керівником «Евентус Менеджмент» був Тимур Міндіч. Надалі Хмельов і Міндіч зберегли тісні ділові зв’язки, маючи спільні бізнес-проєкти. У матеріалах, відомих як «плівки Міндіча», Хмельов, за інформацією народних депутатів, фігурує під псевдонімом «Шмель».

Крім того, Хмельов співпрацював із народним депутатом Ігорем Палицею, який є співвласником курорту «Буковель». Це додатково посилює увагу до земельних активів бізнесмена, з огляду на їх розташування у безпосередній близькості до ключної туристичної інфраструктури регіону.

Наприкінці 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Івано-Франківської області оголосила тендер на розробку проєктної документації нової автомобільної дороги у селах Бистриця, Поляниця та Яблуниця вартістю понад 6,5 млрд гривень. Запроєктована траса мала проходити поруч із земельними ділянками Хмельова. Після суспільного резонансу тендер було скасовано.

Кримінальне провадження, в межах якого НАБУ оголосило підозру Тимуру Міндічу, було відкрито 21 серпня 2025 року. Слідство вважає, що він створив і очолив злочинну організацію, займався відмиванням коштів у великих розмірах та впливав на членів уряду з метою ухвалення вигідних рішень.

За версією правоохоронців, протягом 2025 року Міндіч контролював ключові державні закупівлі в енергетичній сфері через особисті контакти з міністрами та високопосадовцями. Для координації схем він залучив співорганізатором бізнесмена Олександра Цукермана. На цьому тлі придбання дорогих земель у Карпатах бізнес-партнерами Міндіча привертає особливу увагу слідства та громадськості.

Драматичний 26-й тур УПЛ: перемога “Шахтаря” та результати інших матчів

У 26-му турі Української Прем’єр-ліги, який завершився зустріччю між...

На Банковій розробили інформаційну стратегію проти Залужного – джерела

Наші джерела повідомляють, що Офіс Президента нібито негативно відреагував на статтю Володимира Залужного, в якій він критикував Курську операцію та методи ведення війни, відзначені в публікації Сирського. За інформацією співрозмовників, на Банковій начебто розробили інформаційну стратегію, метою якої має стати дискредитація колишнього головнокомандувача. У згаданій стратегії, за даними джерел, головну роль планують відвести анонімним телеграм-каналам, […]

Полковник Служби судової охорони вимагав хабар за допомогу у влаштуванні на роботу

Начальника управління Служби судової охорони Львівщини Володимира Семенину викрили на хабарі у 4 тисячі доларів, який він вимагав за посередництвом у працевлаштуванні до поліції. Про це повідомляють правоохоронці. За інформацією слідства, Семенин пообіцяв знайомому допомогти з працевлаштуванням у правоохоронні органи. Коли зрозумів, що це неможливо, запропонував замість цього влаштувати людину до Служби судової охорони (ССО). […]

В Україні розглядається ініціатива щодо підвищення граничних цін на електроенергію для підприємств, що може істотно вплинути на промисловий сектор, витрати виробництв і кінцеву ціну продукції для споживачів. Цю інформацію поширюють ЗМІ з посиланням на обговорення в Національній комісії, що здійснює державне регулювання в енергетичній та комунальній сферах (НКРЕКП).

На засіданні, що відбулося 7 квітня 2026 року, комісія розглянула проект постанови про коригування граничних цін на ринку електроенергії. В рамках пропозиції планується збільшення цінових обмежень для непобутових споживачів з 15 000 до 17 000 грн за МВт·год. У НКРЕКП пояснили, що даний крок є необхідним для забезпечення стабільності енергосистеми та покриття дефіциту електроенергії в години пікового споживання.

Регулятор вказує, що наявні цінові обмеження ускладнюють балансування ринку та створюють ризики для надійності енергосистеми, особливо під час зростання попиту та обмежених генеруючих потужностей.

Однак бізнес-спільнота та деякі експерти застерігають про можливі негативні наслідки цього рішення. Промислові підприємства акцентують увагу на тому, що витрати на електроенергію є одним із основних елементів собівартості, особливо у енергоємних галузях, таких як металургія, хімічна промисловість і машинобудування. Якщо ціни зростуть, прогнозується, що це може призвести до збільшення витрат, зниження конкурентоспроможності українських товарів на зовнішніх ринках, а також до можливих скорочень виробництва і оптимізації персоналу.

Експерти також звертають увагу на те, що підвищення граничних цін може вплинути на споживчий ринок, оскільки зростання витрат у промисловості може бути перенесене на ціни товарів і послуг. Деякі економічні аналітики вважають, що такі зміни можуть посилити роль трейдерів на ринку електроенергії, адже різниця в цінах між дешевшою генерацією та дорожчим імпортом може призводити до додаткового прибутку для посередників.

Водночас інші фахівці нагадують, що система прайс-кепів була впроваджена у 2019 році як інструмент для захисту споживачів та наближення українського енергоринку до європейських стандартів. Однак, за їхніми словами, з моменту її впровадження не вдалося повністю вирішити структурні проблеми, зокрема, дефіцит електроенергії та нерівномірність навантаження.

Фахівці вказують, що підвищення цін не є системним рішенням. Для стабілізації ринку необхідні комплексні заходи, такі як модернізація енергетичної інфраструктури, розвиток нових генеруючих потужностей і підвищення енергоефективності в промисловості.

Серед можливих альтернатив також розглядається запровадження спеціальних зобов'язань на ринку газу для виробництва електроенергії, що могло б допомогти стабілізувати ціни за рахунок фіксованих витрат на ресурс. Експерти пропонують також проаналізувати причини простоїв енергоблоків, графіки їх ремонту та загальну ефективність функціонування енергосистеми. Обговорюється і можливість впровадження прогресивної тарифної системи для різних категорій споживачів в залежності від обсягів споживання.

На даний момент проект постанови перебуває на етапі обговорення, і остаточне рішення про зміну граничних цін на електроенергію для бізнесу ще не ухвалене. Дискусії між регулятором, бізнесом та експертами продовжуються.

Останні новини