П’ятниця, 20 Лютого, 2026

МВФ готує нову кредитну підтримку для України на $8,1 млрд

Важливі новини

Розкішний маєток за 40 мільйонів: деталі розслідування щодо Батирсултанових та їхніх зв’язків з постачанням деревини для фортифікацій на Харківщині

У ході антикорупційних розслідувань було виявлено розкішний маєток, що належав подружжю Батирсултанових — Хабібові та Лілії, які раніше постачали деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині. Цей маєток, оцінений у близько 40 мільйонів гривень, розташований у престижному передмісті Києва. Варто зазначити, що до початку війни подружжя мало скромні статки, і їхній бізнес не викликав особливої уваги у правоохоронних органів.

До 2022 року Лілія Батирсултанова працювала у прокуратурі Луганської області, а її чоловік Хабіб займався бізнесом і вже фігурував у кримінальних справах, пов'язаних з незаконною торгівлею деревиною. Проте після початку активних антикорупційних розслідувань у 2022 році ситуація різко змінилася. Хабіб став бенефіціаром ТОВ «Агро-Х», що стало важливим моментом для подальшого розвитку подій.

Журналісти встановили, що ціни на деревину були завищені в середньому на 63%, через що переплата з бюджету могла сягати 200 мільйонів гривень. Департамент житлово-комунального господарства Харківської ОВА уклав понад 220 договорів на постачання деревини загалом на суму близько 325 мільйонів.

Більшість фірм, задіяних у схемі, створили незадовго до тендерів, а їхні керівники пов’язані між собою. Формальним директором деяких компаній був В’ячеслав Ковалев, який також очолював «Агро-Х». Колишня директорка «Тусана» та депутатка Сєвєродонецької райради Анжеліка Волохань брала в Хабіба Батирсултанова позику у 1,5 млн грн.

За даними розслідування, на незаконно отримані кошти Лілія Батирсултанова у 2024 році придбала маєток площею 530 м² у котеджному містечку «Сонячна долина» в Обухівському районі. Офіційна вартість покупки склала лише 5,8 млн грн, хоча ринкова ціна такого об’єкта — близько 40 млн грн. Уже восени того ж року подружжя швидко перепродало будинок бізнесмену Олександру Сікорському за 6,5 млн грн — суму, яку експерти називають заниженою, вбачаючи в цьому спробу уникнути арешту активів.

Суд у Тячеві засудив учасника незаконного видобутку піску та гравію: подробиці справи

Тячівський районний суд виніс вирок Віктору Геричу, місцевому жителю, визнавши його винним у незаконному видобутку корисних копалин у складі організованої злочинної групи. Чоловіку призначено 1,5 року умовного покарання. Вирок було оголошено 18 листопада, і він став завершенням тривалого розслідування, яке виявило масштабні порушення у видобутку піску та гравію в регіоні.

Матеріали справи свідчать, що незаконну схему організував депутат Тячівської районної ради від партії «Команда Андрія Балоги» Віталій Дьордяй. Протягом 2024 року група систематично видобувала ресурси з річки Тересва у селі Бедевля. Загальний обсяг піску та гравію сягнув майже 5,7 тисяч кубометрів, а сума заподіяної шкоди становила понад 9,1 мільйона гривень.

Віктор Герич був одним із водіїв вантажівок, які вивозили добуту суміш на місце складування. Після продажу піску та гравію місцевим мешканцям і громадам для ремонту доріг, Герич отримував частку заробітку, яку визначав організатор схеми.

Під час судового засідання Герич уклав угоду з прокурором про визнання винуватості. Суддя Віталій Чопик визнав його винним за ч.1 ст. 240 ККУ та призначив покарання у вигляді 5 років ув’язнення, замінивши його на 1,5 року умовного терміну.

Розгляд справи організатора групи, депутата Віталія Дьордяя, триває. Йому дозволено брати участь у засіданнях дистанційно через відеоконференцію.

Повний розклад матчів збірної України з футболу на 2025 рік

Збірна України з футболу у 2025 році має великий виклик: команда боротиметься не тільки за вихід у елітний дивізіон Ліги націй, але й за кваліфікацію на Чемпіонат світу 2026 року. У 2025-му українці зіграють вісім офіційних матчів, серед яких важливі поєдинки проти Бельгії та команд з групи D відбору на ЧС-2026. Календар матчів збірної України […]

The post Повний розклад матчів збірної України з футболу на 2025 рік first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Готуючись до викликів: прогноз імовірних цілей Російської атаки дронами та ракетами в Україні за аналізом ISW

Міністр оборони Російської Федерації, Сергій Шойгу, проголосив про наміри Росії посилити удари на Україну з метою подальшого руйнування матеріально-технічного забезпечення українських військ. У своїй заяві Шойгу підкреслив намір збільшити використання безпілотників та ракет у найближчі тижні для максимального завдання шкоди українській інфраструктурі та оборонно-промисловій базі до моменту отримання допомоги від Сполучених Штатів. Це випливає з доповіді Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики роблять припущення, що акцент Сергія Шойгу на ударах по українській логістиці може свідчити про можливу зміну цілей російських військ з метою поранення української транспортної інфраструктури, логістики та військових складських об'єктів. Російські війська вже нанесли сильні удари по об'єктах української транспортної інфраструктури в Дніпропетровській області 19 квітня, і можуть планувати повторити та розширити ці удари в найближчі тижні з метою перекриття українських зв'язкових ліній.

"Російське військове командування може сподіватися, що скоординовані заходи з перекриття обмежать здатність України розподіляти живу силу та матеріально-технічні ресурси на критично важливих ділянках фронту, та відтермінують покращення можливостей, які забезпечить українським військам прибуття американської безпекової допомоги", — відзначають аналітики.

Сам Сергій Шойгу у вівторок, 23 квітня, заявив, що російська армія підвищить інтенсивність ударів по Україні, зокрема, спрямованих на логістичні центри та бази зберігання західної зброї.

Згідно з інформацією з доповіді Інституту вивчення війни (ISW), Росія має намір посилити удари на Україну з метою руйнування її оборонної та транспортної інфраструктури. Проголошені наміри міністра оборони Росії, Сергія Шойгу, свідчать про можливість збільшення використання безпілотників та ракет для завдання максимальної шкоди українським об'єктам. Передбачається, що ці удари спрямовані на обмеження здатності України в розподілі ресурсів та призводять до затримки отримання американської допомоги. Зазначено, що Російська Федерація може планувати розширення атак на українські об'єкти в найближчі тижні з метою перекриття зв'язкових ліній та підтримки своїх стратегічних цілей.

У “справі” Романа Гринкевича готуються вручити підозри чиновникам Міноборони

Ця справа привернула значну увагу громадськості та ЗМІ, оскільки вона стосується критично важливого питання забезпечення військовослужбовців якісним спорядженням, особливо в умовах підвищеної напруги та необхідності постійної бойової готовності.

Про це повідомив прокурор в залі одного з судових засідань щодо перегляду запобіжного заходу підозрюваним. Імена та кількість вказаних фігурантів збоку МОУ сторона обвинувачення не озвучила.

Але було зрозуміло, що мова не про одну людину, а про групу осіб, які, вірогідно, діяли як організоване угруповання в самому міністерстві. Водночас відомо, що вже понад 7 місяців у так звані «справі Гринкевича» не було жодних інших фігурантів, окрім, власне самого Гринкевича та представників постачальників МОУ.

З самого початку велись розмови, що реалізація такої оборудки на мільярди гривень неможлива без погодження з керівництвом Міністерства.

Адже, якщо Гринкевичі продавали неякісну форму, то в Міністерстві оборони хтось мав закривати на це очі та оплачувати її. ДБР, своєю чергою, заявляє про збитки щонайменше у мільярд гривень.

Раніше стало відомо про те, що МОУ намагалося визнати себе у провадженні проти Гринкевича потерпілою стороною. Однак чи сталося це до цього часу та коли саме, достеменно невідомо.

22 лютого ДБР інформувало, що потерпілі у «справі Гринкевичів» відсутні. Згодом, 14 березня у ДБР вказали, що статус потерпілої сторони МОУ нібито отримало – 17 січня. Та за таких обставин невідомо, чому у лютому Бюро стверджувало зворотне.

Постачання форми компанією Романа Гринкевича за замовлення Міноборони відбувалося як до, так вже і після призначення міністром Рустема Умєрова. Крім того, вже нова його команда укладала з іншими компаніями, афільованими до родини Гринкевичів, договори на забезпечення потреб армії.

Міжнародний валютний фонд найближчим часом планує розглянути угоду щодо запуску нової кредитної програми для України загальним обсягом 8,1 мільярда доларів США. Ця фінансова допомога спрямована на підтримку макроекономічної стабільності країни та забезпечення виконання державних витрат у складних умовах воєнного конфлікту.

Очікується, що кошти дозволять покрити дефіцит державного бюджету та зміцнити фінансову стійкість держави. Представники МВФ відзначають, що програма передбачає взаємодію з урядом України щодо збереження ключових економічних реформ, що мають стратегічне значення для економічного відновлення після війни.

Нова програма має замінити чинну програму МВФ на 15,5 мільярда доларів. У фонді зазначили, що українська влада виконала попередні умови для переходу до нового етапу співпраці. Зокрема, було подано законопроєкт щодо змін до трудового законодавства та ухвалено державний бюджет.

Речниця МВФ Джулі Козак заявила, що економічне зростання України у 2025 році, ймовірно, буде нижчим за 2%. Після чотирьох років повномасштабної війни економіка перейшла до більш повільних темпів відновлення.

За її словами, російське вторгнення продовжує завдавати значної шкоди українському суспільству та економіці. Станом на січень близько 5 мільйонів українських біженців перебувають у країнах Європи, ще 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними особами.

Паралельно Світовий банк, уряд України та Європейський Союз завершують нову оцінку вартості відбудови країни. Очікується, що її оприлюднять наступного тижня. За попередніми оцінками, сума може перевищити торішній показник у 524 мільярди доларів через масштабні удари Росії по енергетичній інфраструктурі.

Керівниця МВФ Крісталіна Георгієва раніше заявляла, що нову програму планують винести на розгляд ради директорів у найближчі тижні. За її словами, після підписання попередньої домовленості у листопаді економічна ситуація в Україні погіршилася, що потребувало коригування окремих параметрів програми. Водночас базові вимоги фонду залишаються без змін.

Серед можливих рішень розглядається надання Україні додаткового року для отримання парламентської підтримки щодо ухвалення змін до податку на додану вартість, які викликають дискусії.

Попередня домовленість із МВФ містить базовий сценарій, за яким війна може завершитися вже цього року. Однак також передбачено негативний сценарій, що допускає поступове згортання бойових дій аж до 2028 року.

Остаточне рішення щодо нової програми залежатиме від результатів розгляду на засіданні ради директорів фонду.

Останні новини