“Ми не з Росії”: Володимир Дантес різко засудив батьків, які розмовляють з дітьми російською

Ця справа привернула значну увагу громадськості та ЗМІ, оскільки вона стосується критично важливого питання забезпечення військовослужбовців якісним спорядженням, особливо в умовах підвищеної напруги та необхідності постійної бойової готовності.

Про це повідомив прокурор в залі одного з судових засідань щодо перегляду запобіжного заходу підозрюваним. Імена та кількість вказаних фігурантів збоку МОУ сторона обвинувачення не озвучила.

Але було зрозуміло, що мова не про одну людину, а про групу осіб, які, вірогідно, діяли як організоване угруповання в самому міністерстві. Водночас відомо, що вже понад 7 місяців у так звані «справі Гринкевича» не було жодних інших фігурантів, окрім, власне самого Гринкевича та представників постачальників МОУ.

З самого початку велись розмови, що реалізація такої оборудки на мільярди гривень неможлива без погодження з керівництвом Міністерства.

Адже, якщо Гринкевичі продавали неякісну форму, то в Міністерстві оборони хтось мав закривати на це очі та оплачувати її. ДБР, своєю чергою, заявляє про збитки щонайменше у мільярд гривень.

Раніше стало відомо про те, що МОУ намагалося визнати себе у провадженні проти Гринкевича потерпілою стороною. Однак чи сталося це до цього часу та коли саме, достеменно невідомо.

22 лютого ДБР інформувало, що потерпілі у «справі Гринкевичів» відсутні. Згодом, 14 березня у ДБР вказали, що статус потерпілої сторони МОУ нібито отримало – 17 січня. Та за таких обставин невідомо, чому у лютому Бюро стверджувало зворотне.

Постачання форми компанією Романа Гринкевича за замовлення Міноборони відбувалося як до, так вже і після призначення міністром Рустема Умєрова. Крім того, вже нова його команда укладала з іншими компаніями, афільованими до родини Гринкевичів, договори на забезпечення потреб армії.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

«Ми не можемо віддати наші території. Конституція України забороняє нам це робити. Де-факто ці території зараз контролюються росіянами. У нас немає сил, щоб повернути їх. Ми можемо розраховувати тільки на дипломатичний тиск з боку міжнародної спільноти, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів», – заявив президент в інтерв’ю Le Parisien.

На запитання про готовність сісти за стіл переговорів із Путіним він не став виключати такої можливості. Але сказав, що спочатку потрібно розробити «мирний план».

«Важливо не те, хто перед вами. Важливо, в якому стані ви ведете переговори. Я не думаю, що ми перебуваємо в слабкому становищі, але й не в сильному теж. Ми в НАТО? Ми не знаємо. Чи будемо ми частиною Євросоюзу? Так, у майбутньому, але коли? Сісти за стіл переговорів із Путіним у таких умовах означало б дати йому право вирішувати все в нашій частині світу. Спочатку нам потрібно розробити модель, план дій або мирний план, називайте як хочете. Тоді ми зможемо представити його Путіну або, в ширшому сенсі, росіянам», – заявив Зеленський.

Напередодні Зеленський заявив Трампу, що не хоче «поспішати» із закінченням війни.

Вчитель сухопутних військ Львівської академії був офіційно звинувачений у фізичному наругуванні та приниженні курсантів. Інформацію про це оприлюднило Державне бюро розслідувань через свій прес-центр.

Підозру отримав начальник навчального курсу одного з факультетів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. За встановленими даними, протягом понад року він фізично покарав та принижував курсантів у спробі “виховати” їх у дисципліні та порядку. Це сталося як на території академії у Львові, так і в казармах одного з сіл області.

Методи “виховання” виявилися лише в березні 2024 року під час реєстрації кримінального провадження. Слідство документувало випадки фізичних нападів на чотирьох курсантів, яких начальник курсу бив по голові та іншим частинам тіла. Він використовував не лише свої руки, але й зброю та ремінь. Навіть невеликі порушення або помилки в журналі викликали його гнів. Один із курсантів був змушений їсти цигарки перед іншими через запізнення на шикування через куріння.

Досудове розслідування продовжується, і наразі встановлюються додаткові епізоди протиправної діяльності. Недавно фігуранта справи перевели на іншу посаду в одній із військових частин на Львівщині. Йому було повідомлено про підозру у застосуванні військовою службовою особою насильства стосовно підлеглого, що сталося в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 426-1 КК України). Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. За клопотанням ДБР суд обрав підозрюваному запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 908,4 тис. гривень.

Нагадаємо, що посадовця Військового коледжу сержантського складу Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного у Львові викрили на отриманні хабара за переправлення ухилянта за державний кордон.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За словами Умєрова, Україна прагне відходити від практики примусової мобілізації, яку в народі називають “бусифікацією”, коли чоловіків затримують на вулицях та змушують вступати до лав ЗСУ.

«Наш пріоритет — захист країни, але ми також прагнемо зберігати людяність у мобілізаційних процесах», — підкреслив міністр.

Для цього міністерство вже запровадило низку нововведень:

Умєров підкреслив, що міністерство готує пропозиції для обговорення у Кабінеті Міністрів щодо реформи мобілізаційної системи. Основна мета цих змін — зробити процес мобілізації більш прозорим та добровільним.

«Військова служба має бути вибором, а не примусом», — зазначив міністр.

Нещодавно народна депутатка Юлія Яцик, член тимчасової слідчої комісії із захисту прав військовослужбовців, запропонувала розформувати ТЦК (територіальні центри комплектування). За її словами, поточний персонал ТЦК можна було б використати для формування понад десяти бригад.

Яцик підкреслила, що наявна система часто стає джерелом конфліктів із населенням, і реформа мобілізації, яку пропонує Міноборони, є кроком до зменшення суспільного напруження.