Можливі кадрові зміни у Міністерстві освіти: ЗМІ назвали кандидата

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

За даними розслідування, у 2015 році Пивоварський разом з Шульмейстером, який також займав посаду голови Тарифної ради Міністерства інфраструктури, видав наказ, що дозволяв приватним компаніям стягувати половину ставки корабельного збору із суден у морському порту «Південний». Цей порт є державною власністю і перебуває під управлінням ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), що означає, що право на збір коштів має виключно державне підприємство.

Замість того, щоб усі надходження від зборів йшли в бюджет АМПУ, наказ Пивоварського і Шульмейстера дозволив приватним компаніям отримувати значну частину цих коштів. Це рішення призвело до завдання державі збитків на суму понад 49,63 мільйонів доларів США, що підтверджено висновками експертиз.

Тепер колишні чиновники обвинувачуються за статтею 364 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від трьох до шести років. Крім того, вони можуть бути позбавлені права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років і зобов’язані сплатити штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальне провадження за фактами зловживань у Міністерстві інфраструктури було передано від СБУ та Нацполіції до НАБУ та САП восени 2019 року. В результаті розслідувань та неодноразових звернень до Кабінету Міністрів і інших державних органів, вдалося домогтися скасування протиправного наказу та усунення перешкод у користуванні державними частинами акваторії порту. Суми, що були неправомірно отримані приватними компаніями, наразі арештовані на їх рахунках.

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.