МЗС Білорусі погрожує закриттям українського посольства через інцидент із дронами

Згідно з розслідуванням Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники онлайн-казино "Космолот" незаконно переклали 5,4 мільйонів євро на фіктивні компанії в Британії. Компанія "Спейсикс", яка операціонувала під брендом "Космолот" у сфері азартних ігор в Україні, використовувала дзеркальні веб-сайти та проводила незаконну діяльність навіть після отримання ліцензії від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Відправлення коштів на адреси фірм в Британії стало об'єктом уваги правоохоронців, оскільки ця діяльність мала великі правові наслідки для власників і учасників компанії "Спейсикс". Зазначено, що ці кошти були перераховані як передплата за програмне забезпечення, однак сам факт перекладу засвідчує можливе порушення законодавства.

Ураховуючи наведене вище, використання сторонніх сервісів ідентифікації гравців не є ні логічним, ні економічно обґрунтованим, що може вказувати на наявність ризиків, пов'язаних з легалізацією незаконно нажитого майна. Згідно з інформацією від Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники компанії ухилилися від сплати податків на суму 30,2 мільйони гривень. Керівником фірми "Спейсикс" є Оксана Іллічова, а власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау з EuroAtlantic Group з Великої Британії. Ці дані свідчать про можливість серйозних порушень у сфері фінансів та податкової політики, що потребує ретельного розслідування та вжиття відповідних заходів.

• Використання сторонніх сервісів ідентифікації гравців у казино "Космолот" є необґрунтованим з логічної та економічної точок зору, що може свідчити про ризики, пов'язані з легалізацією незаконно нажитого майна.

• За даними Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники компанії ухилилися від сплати податків на значну суму, що становить 30,2 мільйони гривень.

• Управління фірми "Спейсикс" здійснюється Оксаною Іллічовою, а власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау з EuroAtlantic Group з Великої Британії.

• Порушення у сфері фінансів та податкової політики вимагають негайного розслідування та вжиття відповідних заходів з боку компетентних органів.

18 травня в Україні вступив у дію новий закон про мобілізацію, який приносить ряд змін у вимогах до власників автомобілів, зареєстрованих у Транспортно-комунікаційних центрах (ТЦК). Згідно з Наказом №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", автотранспорт, належний підприємцям і громадянам, але призначений для військово-транспортних цілей, тепер перебуватиме під посиленим наглядом.

Міністерство внутрішніх справ надасть дані про такі автомобілі всім ТЦК, а керівництво підприємств зобов'язане дотримуватися часткового наряду з передачі транспортних засобів. Новий закон також встановлює обмеження для автомобілів та інших транспортних засобів, які зареєстровані в ТЦК і призначені для поповнення Збройних Сил України та інших військових формувань.

Статтею 6 цього закону передбачено заборону на:

Крім того, встановлено, що військово-транспортний обов'язок під час загальної мобілізації або в особливий період розповсюджується на різні державні та місцеві органи влади, підприємства, установи, організації та громадян, які володіють транспортними засобами. Деталі щодо обсягу автомобілів за типами та марками, які потрібно залучити в рамках мобілізації, будуть визначені місцевими органами влади на підставі інформації від ТЦК, які отримають відомості від Міністерства внутрішніх справ.

Однією з ключових інновацій Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію є введення часткового наряду. Цей документ, виданий головою місцевої ОВА, має на меті встановити завдання для керівників підприємств, установ та організацій різних форм власності, а також суб'єктів господарювання щодо передачі конкретних транспортних засобів та спеціальної техніки Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, а також у визначенні місць та термінів передачі.

Засоби виконання військово-транспортного обов'язку, а також норми залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів та техніки на період мобілізації та воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів, з урахуванням відсотку за галузями національної економіки.

Згідно з новим законодавством, щодо компенсації за втрати, зазначені у зв'язку з мобілізацією транспортних засобів, передбачено встановлення порядку відшкодування державою вартості майна та компенсації за завдану шкоду. Однак процес самої мобілізації транспорту проводиться безоплатно, з обов'язковою умовою повернення автомобіля чи іншого транспортного засобу власнику протягом 30 календарних днів після оголошення демобілізації.

Щодо права залучення транспортних засобів, дані про водний транспорт та сільськогосподарську техніку також передаються до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК) Міністерством інфраструктури, Держпродспоживслужбою та іншими відповідними органами.

Процедура залучення транспорту та його повернення відбувається на основі актів прийняття-передачі. У цих документах фіксуються відомості про власників, технічний стан, залишкова (балансова) вартість та інші необхідні деталі, які дозволяють однозначно ідентифікувати транспортні засоби. Це забезпечує прозорість та відповідність усіх процедур в рамках мобілізації та демобілізації, а також захищає права власників.

У висновках можна зазначити наступне:

• Новий закон про мобілізацію транспорту в Україні встановлює порядок компенсації за втрати, заподіяні внаслідок мобілізації, та передбачає безоплатну участь власників транспортних засобів у цьому процесі з подальшим поверненням транспорту протягом певного терміну.

• Щодо залучення транспорту, дані про нього передаються до відповідних органів, які контролюють цей процес, зокрема до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК), що дозволяє забезпечити системність та ефективність управління транспортними ресурсами під час мобілізації.

• Процедура залучення та повернення транспорту ґрунтується на актах прийняття-передачі, що забезпечує прозорість та відповідність усіх дій у цьому процесі, а також захищає інтереси власників транспортних засобів.

Загалом, новий закон спрямований на забезпечення ефективного використання транспортних ресурсів в умовах мобілізації, з урахуванням інтересів як держави, так і громадян, які є власниками цих ресурсів.

Ключові елементи військового обліку:

А тим часом, за прогнозами МВФ, на Україну за підсумками 2024 року чекає 95% держборгу до ВВП, а за підсумками 2025-го – близько 100%. Ще більше значення має вартість обслуговування держборгу до ВВП. Вона збільшиться до рівня понад 5% ВВП, що можна порівняти з довоєнними витратами на оборону.

Безпечний рівень держборгу для країни, що розвивається, яка займає в іноземній валюті, – не більше 60% ВВП. І цей індикатор закладено в Маастрихтські критерії членства в ЄС.

Економічні експерти зазначають, що Україну з таким боргом до Євросоюзу просто не візьмуть. Так, завдяки інфляції та зростанню номіналу ВВП у гривні (збільшення дефлятора) можна погасити внутрішній борг у національній валюті, але це спричинить девальвацію гривні та складнощі з погашенням валютного боргу (понад 60% у загальній структурі).

Також можна знизити інфляцію і за рахунок стабільності курсу і зростання валютного еквівалента погасити зовнішній борг у доларі та євро, але уповільнення дефлятора призведе до складнощів погашення внутрішнього держборгу в гривні, а там просто космічні ставки обслуговування (16-17% за новим боргом). Тобто, в умовах воєнного часу держборг Україні погасити неможливо.

А ось схвалене владою підвищення податків і зборів, у спробах «підлатати» бюджетну «дірку», лише позначилося на цінах і продовжить позначатися, коли Рада схвалить усі вимоги Заходу. Базові продукти і послуги, включно зі світлом і теплом, будуть тільки дорожчати, а криза заборгованості та закредитованості населення – зростати.