На Черкащині зниклого 4-річного хлопчика знайшли мертвим у річці

У зв’язку із втратою деяких позицій на напрямку Часового Яру на Донеччині у 67-й окремій механізованій бригаді "Добровольчий український корпус" розпочалися перевірки та переведення командирів і військових до інших підрозділів. Ситуація викликає серйозні обговорення, як серед військових, так і серед громадськості. За інформацією, опублікованою на сторінці у Facebook 67-ї ОМБР ДУК, вище командування ЗСУ розпочало процес переведення всіх командирів і бійців ДУК ПС в інші військові частини. Однак мотиви таких дій залишаються невідомими. У між тим, спроби зупинити цей процес та встановити причини не дали результатів. Деякі особи вважають, що розпорошення бійців ДУК ПС по різних підрозділах Збройних сил може загрожувати існуванню самого корпусу. У зв’язку з цим у бригаді активно працюють комісії, які складають списки бійців, що активно захищали Україну з перших днів існування частини. На даний час, проводяться службові розслідування з приводу командирів підрозділів, і не виключено, що будуть відкриті кримінальні провадження за надуманими звинуваченнями у невиконанні бойових приписів. Командири та бійці готові відстоювати свою честь та гідність у законний спосіб, однак вони виконують всі накази командування. Залишається незрозумілим, чому прийнято рішення про ослаблення боєздатного підрозділу, який є ключовим у відповіді на агресію. ЗМІ повідомляють, з посиланням на джерела в командуванні напрямку, що військове керівництво цікавилося причинами "просідання" бригади під Часовим Яром. Встановлено, що керівництво бригади більше довірило тим, хто вже був у складі, аніж новобранцям, що приєдналися пізніше. Це викликало нестабільність і, в кінцевому підсумку, втрати на фронті. Повідомляється, що корінь проблеми полягає в складнощах переформатування колишнього добровольчого підрозділу в регулярну бригаду Збройних сил. Нагадаємо, що "Добровольчий український корпус" (ДУК) був сформований у 2014 році "Правим сектором" під час війни на Донбасі. Цей корпус протягом тривалого часу не входив до складу офіційних силових структур України, що породжувало питання щодо його статусу.

Загалом, зазначена стаття свідчить про серйозні зміни в структурі та керівництві "Добровольного українського корпусу" у зв'язку з втратами на фронті та намаганнями влади переорганізувати цей підрозділ. Перевірки та переведення командирів та військових у інші підрозділи свідчать про напружену ситуацію в рядках самого корпусу та спробу влади змінити його структуру. На фоні цього виникають різні гіпотези щодо мотивів таких дій, від намірів ослабити корпус до зусиль забезпечити його ефективне функціонування у складі Збройних сил України. Водночас, з'являються питання щодо дисципліни в самому корпусі та ставлення керівництва до різних груп військових. Крім того, акцентується проблематика переформатування добровольчих підрозділів у регулярні частини ЗСУ, що може вимагати додаткових заходів з координації та адаптації.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з даними поліції Волинської області, 36-річний житель Київської області, керуючи мотоциклом Harley Davidson, виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з автомобілем Ford Fusion, яким керував 30-річний мешканець Володимира. Внаслідок сильного зіткнення мотоцикл загорівся, а його водій — Павло Чайка — загинув на місці події.

Водночас 30-річна пасажирка легковика отримала травми, проте не потребувала госпіталізації. Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Наразі триває слідство для встановлення всіх обставин інциденту.

Церемонія прощання з Павлом Чайкою відбудеться 2 жовтня в його рідному місті Рожище. Для місцевої громади це велика втрата, адже Павло був не тільки почесним громадянином Рожищ, а й справжнім символом відданості Україні.

Павло Чайка, позивний «Сігл», народився у місті Рожище, Волинської області. У 15 років вступив до Волинського обласного військового ліцею, після чого продовжив навчання на юридичному факультеті Волинського національного університету імені Лесі Українки. Його військова кар’єра розпочалася у 2007 році, коли він відслужив строкову службу в десантних військах і підписав контракт.

Павло Чайка пройшов через найважчі битви російсько-української війни, включаючи оборону Донецького аеропорту та бої за Дебальцеве. Він служив у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, де командував взводом. За свою особисту мужність і героїзм Павло був неодноразово відзначений орденами «За мужність». Він отримав три ступені цього ордена за участь у боях у Слов’янську, Зеленопіллі, Мар’їнці та двох ротаціях у Донецькому аеропорту.

У 2016 році Павлу Чайці було присвоєно звання Народного героя України — найвище громадське визнання за самовідданість і відвагу.

Телеканал "1+1" недавно повідомив про напад Російської Федерації на супутникове мовлення України, який призвів до припинення трансляції телебачення через супутник. Ця атака спрямована на транспондер Astra 4A 11766 H, на якому мовлять 39 телеканалів, серед яких і власні та партнерські канали медіагрупи 1+1, такі як 1+1 Україна, 1+1 Марафон, 2+2, ТЕТ, ПЛЮСПЛЮС, Бігуді, KVARTAL TV та інші. Згідно з офіційним повідомленням, трансляцію наразі тимчасово припинено до усунення проблеми.

Ця агресія РФ не є окремим випадком, оскільки початок березня супроводжується активним глушінням супутникового сигналу українських телеканалів. Такі дії спрямовані на створення дезорієнтації в українському суспільстві. Подібні провокації лише підкреслюють необхідність посилення заходів для захисту суверенітету та інформаційної безпеки країни.

Атака на супутникове мовлення України свідчить про зростання загрози інформаційній безпеці країни.Постійне глушіння супутникового сигналу є спробою дезорієнтувати українське суспільство та підривати його стабільність.Необхідно вжити додаткові заходи для захисту супутникових мереж та забезпечення інформаційної безпеки країни.Залучення міжнародного співтовариства до реагування на подібні атаки є важливим для забезпечення колективної безпеки та стримування агресивних дій.

Міністерство фінансів України активно працює над новим законопроектом, спрямованим на удосконалення фінансової бази країни та забезпечення потреб оборони. Однією з ключових ініціатив є збільшення військового збору та перегляд ставок податку на додану вартість (ПДВ). Відповідно до цього законопроекту, планується встановлення вищих ставок військового збору, що дозволить підвищити фінансування армії та зміцнити обороноздатність країни.

Крім того, у рамках цієї ініціативи передбачається розширення кількості суб'єктів, які зобов'язані сплачувати військовий збір. Однією з головних нововведень буде зроблення військового збору обов’язковим для фізичних осіб підприємців (ФОП). Це стане важливим кроком у забезпеченні стабільного фінансування оборони, оскільки розширення бази сплачувачів сприятиме збільшенню доходів до державного бюджету та підвищенню ефективності системи фінансування військових потреб.

Цей новий законопроект має стратегічне значення для забезпечення національної безпеки та відображає рішучий курс уряду на підтримку армії та зміцнення обороноздатності України. Впровадження запропонованих змін сприятиме підвищенню фінансової стійкості країни та забезпечить необхідні ресурси для відстоювання національних інтересів в умовах сучасних геополітичних викликів.

Голова комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев надав цю інформацію, зазначивши, що заходи спрямовані на забезпечення додаткових коштів для фінансування армії через зростання її потреб.

Заплановані зміни включають:

За словами Гетьманцева, необхідні кошти будуть спрямовані на додаткову мобілізацію та фінансування армії. Він зазначив, що потрібно близько 300 млрд грн, а на закупівлю та ремонт військової техніки – ще 400 млрд грн.

За даними Forbes, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників може приносити до бюджету 90-100 млрд грн на рік. Підвищення ставки ПДВ на один відсотковий пункт може додати приблизно 40 млрд грн додаткових річних доходів. Якщо підвищення ПДВ буде на 2 або 3 відсоткових пункти, доходи бюджету збільшаться на 70-80 млрд грн та 100-120 млрд грн відповідно.

Економічна нестабільність в Україні: Бізнес висловлює невдоволення діями влади та податковою системою

Український бізнес продовжує стикатися з труднощами через невизначені дії влади та систематичний тиск з боку силових структур. Підприємці вважають, що невдалі рішення та відсутність підтримки від держави призводять до закриття бізнесів. Навіть заяви уряду про покращення економічної ситуації не відповідають реальності, за словами представників бізнес-середовища.

Результати досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій свідчать про погіршення очікувань бізнесу на майбутнє. Зменшується кількість компаній, які мають намір розширювати свою діяльність, а зростає кількість тих, хто планує скорочення. Багато підприємств розглядають державу не як партнера, а як регулятора чи навіть перешкоду для свого розвитку.

Податковий індекс Європейської бізнес асоціації відображає недовіру українських компаній до податкової системи. Чотиридесят відсотків підприємств вважають систему оподаткування серйозним обмеженням для розвитку бізнесу. Фіскальний тиск оцінюється високо, і лише обмежена кількість підприємців не відчуває його впливу.

Економічний аналітик Анатолій Амелін з "Українського інституту майбутнього" вказує на відсутність стійкої економічної бази та росту, який є результатом інфляції. Він також зазначає відтік бізнесменів за кордон через загрози та спроби неправомірного вилучення коштів в Україні.

Сучасна економічна ситуація в Україні викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та бізнес-спільноти. Бізнес висловлює невдоволення не тільки економічними труднощами, але й діями влади та невизначеністю податкової системи. Підприємці переконані, що певні кроки уряду та тиск з боку силових структур призводять до закриття підприємств.

Результати досліджень підтверджують загострення ситуації, оскільки зменшується кількість підприємств, які планують розширення, та зростає частка тих, хто очікує скорочення. Бізнес виявляє низьку довіру до держави, розглядаючи її не як партнера, а як перешкоду або регулятора.

Податковий індекс свідчить про те, що податкова система викликає значні сумніви серед українських компаній, вбачаючи в ній обмеження для свого розвитку. Фіскальний тиск і відтік бізнесу за кордон є показниками відсутності стійкої економічної бази та негативного впливу на інвестиційний клімат.

Урядові слід уважно реагувати на висловлювання та думки бізнес-спільноти, а також активно шукати ефективні шляхи вирішення економічних проблем, щоб стимулювати розвиток бізнесу та покращити інвестиційний клімат в країні.