На Хмельниччині викрили угруповання, що збувало амфетамін і канабіс по всій Україні

Київська міська прокуратура заявила, що бюджет столиці зазнав збитків на суму понад мільярд гривень через неналежне виконання своїх обов’язків посадовцями Київської міської державної адміністрації (КМДА). За інформацією, наданою пресслужбою прокуратури, влада свідомо затримує повернення цих коштів, що викликає занепокоєння щодо прозорості та ефективності управління столичними фінансами.

Протягом 2025 року прокуратура передала до суду 109 обвинувальних актів, що стосуються порушень, скоєних посадовими особами КМДА та керівниками комунальних підприємств міста. У цих кримінальних справах загальна сума встановлених збитків перевищує один мільярд гривень, що свідчить про серйозну шкоду для міського бюджету. Зокрема, порушення стосуються як нецільового використання бюджетних коштів, так і бездіяльності у вирішенні питань, що стосуються фінансування інфраструктурних проектів і забезпечення належного функціонування комунальних служб.

Лише від початку року про підозру повідомлено 81 посадовцю структур КМДА та комунальних підприємств. Йдеться про епізоди, де сума шкоди становить понад 280 мільйонів гривень. Серед типових схем слідчі називають закупівлі за завищеними цінами, оплату робіт і послуг, які фактично не виконувалися, а також перерахування коштів за товари, які місто ніколи не отримувало. Окремо вказується оплата за «непроведені ремонти», «не висаджені квіти» та інші роботи, які існують лише на папері, але були оплачені з міського бюджету.

У прокуратурі підкреслюють, що головне завдання слідства — не тільки притягнути посадовців до кримінальної відповідальності, а й повернути гроші до бюджету Києва. За логікою правоохоронців, кошти, витрачені на фіктивні послуги, мають бути компенсовані місту.

Однак, за словами прокурорів, цей процес фактично блокується позицією самої міської влади. Зокрема, у низці кримінальних проваджень КМДА відмовляється визнавати себе потерпілою стороною. Це або затягує процедуру відшкодування, або взагалі робить її неможливою, оскільки без статусу потерпілого місто не може офіційно вимагати повернення збитків.

Правоохоронці навели показовий приклад: комунальне підприємство «Спецжитлофонд», отримавши від підрядника відшкодування збитків у межах кримінального провадження, не перерахувало ці кошти до міського бюджету, а повернуло їх підряднику. У прокуратурі називають це ілюстрацією того, як бюджет втрачає можливість реального повернення грошей навіть після встановлення збитків.

У Київській міській прокуратурі заявляють, що змінили свій підхід до супроводу таких справ. За їхніми словами, оновлені процесуальні механізми вже дають перші результати. Деталі обіцяють оприлюднити найближчим часом.

Важливо, що це не поодинокі закиди. У 2024 році прокуратура вже публічно звітувала про системні зловживання у сферах закупівель, благоустрою, ремонту укриттів, будівництва транспортної інфраструктури та утримання зелених насаджень. Тоді йшлося про сотні мільйонів гривень збитків і десятки обвинувачених посадовців КМДА та комунальних підприємств.

Позиція прокуратури зараз фактично зводиться до тези: викрадені гроші можна повернути місту, але для цього сама міська адміністрація має визнати себе потерпілою стороною й вимагати компенсації, а не захищати репутаційно підпорядковані підприємства.

Водночас у КМДА публічної реакції на ці заяви наразі не оприлюднили.

Київський районний суд Одеси ухвалив рішення про закриття кримінального провадження проти Сергія Лепетинського, уродженця Євпаторії, який був залучений до схеми фальсифікації документів для реєстрації кількох фіктивних компаній. Відомо, що одну з цих компаній використовували для незаконного продажу несправних іржавих тепловозів через порт "Південний". Як зазначає видання 368.media, причиною закриття справи стало закінчення строків давності, оскільки з моменту скоєння злочину минуло понад шість років.

Цей випадок став предметом широкого обговорення в медіа, оскільки пов’язаний із серйозними порушеннями, які могли призвести до значних економічних збитків для країни. Проте, згідно з українським законодавством, після закінчення строку давності кримінальні провадження не можуть бути продовжені, незалежно від тяжкості злочину. Таким чином, справу проти Лепетинського було закрито без вироку суду, що викликало подив і занепокоєння серед громадськості.

За матеріалами слідства, у березні 2019 року Лепетинський за гроші погодився стати номінальним засновником і директором понад 30 юридичних осіб, серед яких ТОВ «А 2020», ТОВ «АР-ТОРГ», ТОВ «БОРІСКОЛ», ТОВ «ДД-ТРЕЙД», ТОВ «УКРПРОЕКТСЕРВІС-2017» та інші. Він видав довіреність на повне розпорядження своїми частками іншій особі, передав копії паспорта та ІПН, при цьому не мав наміру вести бізнес.

Прокуратура кваліфікувала дії Лепетинського як пособництво у внесенні завідомо неправдивих відомостей до держреєстру (ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК). Проте підозрюваний не ухилявся від слідства і не скоював нових злочинів. Прокурорка Наталія Дульська подала клопотання про закриття справи, яке суд задовольнив.

Лепетинський та його захисник підтримали клопотання, тож кримінальну відповідальність з нього знято.