На Івано-Франківщині затримали поліцейського-зрадника, який продавав державні таємниці

Поки Міністерство охорони здоров’я звітує про впровадження реформ, розширення програм скринінгу та підвищення доступності медичних послуг, у професійному середовищі дедалі активніше обговорюється інше питання — наскільки відкритими та конкурентними залишаються державні закупівлі лікарських засобів. Особливу увагу привертає діяльність великих фармацевтичних виробників, які співпрацюють із державою, зокрема в оборонному секторі, де обсяги контрактів вимірюються сотнями мільйонів гривень.

Одним із ключових гравців ринку є АТ «Фармак» — компанія, що входить до числа найбільших виробників лікарських засобів в Україні та активно взаємодіє з державними замовниками. За підсумками 2024 року підприємство задекларувало 1,62 млрд грн чистого прибутку. Водночас, за наявною інформацією, понад 844 млн грн із цієї суми забезпечили контракти з державними структурами, серед яких — госпіталі Міністерства оборони та підрозділи МВС. Така структура доходів закономірно викликає підвищений інтерес до механізмів формування цін, умов тендерів і рівня конкуренції під час відбору постачальників.

Аналіз окремих закупівель свідчить про різницю між цінами для державних установ і роздрібним ринком. Зокрема, ін’єкційний препарат «Тріомбраст» закуповувався державним військовим клінічним госпіталем по 597 грн за упаковку, тоді як у роздрібних мережах його ціна стартувала від 423 грн. Подібна ситуація зафіксована щодо крему «Ліпстер», таблеток «Аторвакор» та препарату «Аладин-Фармак», де вартість для армії, за даними контрактів, перевищувала середньоринкові показники у півтора–три рази.

Ключову роль у ланцюгу постачання відіграють великі дистриб’ютори — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Їхню узгоджену поведінку в попередні роки досліджував Антимонопольний комітет. Експерти ринку вказують на механізм так званих «актів зменшення вартості» між виробником і посередником. Така модель дозволяє формально декларувати зниження ціни, водночас залишаючи значну частину націнки — від 25 до 70% — у структурі дистриб’ютора.

Додаткову увагу привертає корпоративна структура компанії. Власність через кіпрську Farmak Group Limited та наявність афілійованих підприємств у Центральній Азії створюють можливості для оптимізації податкового навантаження та перерозподілу фінансових потоків між юрисдикціями. Саме ці аспекти, за словами фахівців з фінансового моніторингу, потребують ретельного аудиту.

Водночас у відкритих джерелах фігурує інформація про низку кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю компанії та її контрактами. Попри це, виробничі потужності продовжують розширюватися, зокрема у Києві та Шостці.

Ситуація на фармринку демонструє системну проблему: в умовах війни державні закупівлі стають одним із ключових джерел доходу для великих виробників і дистриб’юторів. Питання полягає не лише в окремих контрактах, а в механізмах ціноутворення, які формують навантаження на бюджет.

Експерти наголошують: без повної прозорості ланцюгів постачання, аудиту контрактів і публічного контролю державні витрати на медицину ризикують перетворитися на інструмент перерозподілу коштів на користь обмеженого кола гравців.

У відомому селі Рудня на Київщині активно обговорюється пропозиція переукласти угоди оренди з компанією, що пов'язана з проросійським аграрієм Місаком Хідіряном, ще на наступні 7 років. Це викликало серйозні занепокоєння серед місцевих мешканців, які підозрюють, що за цим стоять інтереси, несприятливі для України. Саме тому журналісти редакції СтопКору вирішили докладно дослідити цю ситуацію. Село Рудня знаходиться у складі Великодимерської селищної громади Броварського району Київської області. Населення села налічує близько 1910 осіб, а загальна площа земель у межах колишньої Руднянської сільської ради складає майже 3 тисячі гектарів. Зазначене село

Цікавою деталлю є те, що на етапі свого становлення в початкових років 2010-х "Пирятинський делікатес" мав серед своїх керівників Артака Хідіряна, який, ймовірно, є сином Місака Хідіряна. Історичним засновником компанії є громадянка Російської Федерації Тамара Хідірян, а її бізнес-партнером і співзасновником виступав Дживан Мамоян, відомий своїми спірними діями. Згідно з розслідуванням журналістів СтопКор, у січні 2023 року в Києві Служба безпеки України затримала власника великого агрохолдингу, який забезпечував постачання харчових продуктів для окупаційних сил на лівому березі Херсонської області. За інформацією українського видання Forbes, затриманим виявився засновник ТОВ "Моріс Каховка" Дживан Мамоян. Зазначено, що агрокомпанія, контрольована Мамояном, була одним з провідних фінансових донорів південного регіону для російського "Фонду підтримки учасників СВО", створеного у 2023 році. Крім того, Мамоян є співзасновником "Пирятинського делікатесу" разом з Тамарою Хідірян. Він також має два ФОП у Києві, які займаються роздрібною торгівлею на лотках і ринках.

Інші аспекти стосуються Місака Хідіряна, якому приписують можливу проросійську позицію. За даними інформаційно-аналітичних платформ, в українських реєстрах він зазначений як громадянин Вірменії, хоча деякі ЗМІ вказують на можливість наявності у нього інших паспортів, зокрема угорського, країни, голова уряду якої, Віктор Орбан, відомий своїми симпатіями до РФ. Звинувачення в адресу Місака Хідіряна та його родини не обминули інформаційні канали. Наприклад, у червні 2023 року він відправився у закордонне турне, заявивши про своє бажання отримати "паспорт однієї з країн Євросоюзу". Крім цього, згадувалась його можлива причетність до одного з найпотужніших конвертаційних центрів України, через який кошти надходили до ОРДЛО. Інформація про його рідного брата, Самвела Хідіряна, також була розголошена. Вказувалося, що він довгий час мешкав у Москві та мав російське громадянство.

Представники A.G.R. Group та родини Хідірян відмовилися від коментарів, однак журналісти залишають запити на відповідь для висвітлення їхньої публічної позиції.

Чи можливо, що ті, хто намагалися захопити землі Київщини силою зброї, тепер стримуються відкритого застосування сили, намагаючись тихо "присвоїти" їх через підконтрольні бізнес-структури? Представники активної громадськості села Рудня переконані, що такий сценарій можливий. І аналіз, проведений журналістами СтопКору, підтверджує: їхні обурення мають певні підстави, які варто ретельно перевірити компетентним органам.

• Процес "анексії" земель на Київщині може здійснюватися не лише за допомогою військової сили, але й шляхом тихих підтримок та впливу через підконтрольні бізнес-структури.

• Обурення та побоювання місцевої громадськості села Рудня стосовно цієї ситуації мають певні підстави, які потребують ретельної перевірки та уваги компетентних органів.

• Результати аналітичного дослідження, проведеного журналістами СтопКору, підтверджують необхідність подальшого вивчення та реагування на цю проблему для забезпечення захисту прав місцевих громад та земельних ресурсів.