На майже 190 мільйонів: прокуратура відсудила землю у підприємців, що користувалися ділянкою ДСНС

Яворівський районний суд Львівської області ухвалив рішення, яке викликало жваве обговорення серед правників та громадськості: державного інспектора митниці Степана Білаша визнано винним у службовій недбалості, однак покарання до нього не застосовано через сплив строків давності. Судове провадження стосувалося інциденту, що стався ще у березні 2019 року, коли через пункт пропуску на українсько-польському кордоні було пропущено мікроавтобус Mercedes-Benz Sprinter без належного контролю. Як з’ясувалося, транспортний засіб перевозив значний обсяг незадекларованого товару.

З матеріалів справи випливає, що вказаний бус мав у вантажному відсіку понад 1,3 тонни різноманітної продукції: автозапчастини, одяг та інші товари, що підлягали декларуванню та ретельному огляду. Проте інспектор, відповідальний за проведення митних процедур, не вжив необхідних заходів контролю. Саме ця недбалість дала можливість перевізнику уникнути сплати відповідних митних платежів і створила ризики для державного бюджету.

Суддя Наталія Швед призначила митнику рік обмеження волі та позбавлення права обіймати державні посади, однак від покарання його звільнили через закінчення строку давності.

Цікаво, що Степан Білаш уже звільнявся з митниці у серпні 2021 року, але поновився через суди. Львівський окружний адміністративний суд скасував наказ про звільнення і повернув його на посаду, а також відшкодував майже 300 тис. грн зарплати за час вимушеного прогулу. Рішення підтвердили Восьмий апеляційний адміністративний суд та Верховний Суд.

Ця справа викликала широкий резонанс через поєднання контрабанди, недбалості державного службовця та тривалого судового процесу щодо поновлення на посаді.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“Я в таких питання насправді дуже обережний. Тому що буде слідство. Якщо ці факти підтвердяться, це дуже важкі статті. Я категорично проти того, щоб ми зараз за одним фото невідомого походження і за розмовами депутатів та журналістів, навіть без інших фото- відеодоказів, вирішували визнати якусь людину винною в дуже тяжких статтях, за які дуже багато років сидіти”, – заявив він.

За його словами, слідство має визначити, справжнім чи постановочним є поширене фото, де військового прив’язали до дерев’яного хреста для “покарання”.

“Якщо це правда, то в такому разі йдеться про те, що хтось із командирів не просто формально перевищив свої права та повноваження, а реально перетворився на садиста. Кожна людина на війні проходить певну “еволюцію” в бік розлюднення. Ніхто не повертається з війни точно таким, як він пішов. Всі повертаються більш жорстокими. Але хтось стає більш жорстоким на 5%, а хтось на 500%. І це дуже індивідуально. І той, хто став більш жорстоким на 500%, може перейти ті межі, після яких ця людина стає злочинцем, стає шкідливою”, – зазначив експерт.

При цьому експерт підкреслив, що такі ситуації трапляються в усіх арміях світу, особливо тих, які воюють.

“Тому що людина на війні в постійному шоці, стресі і постійно має вбивати інших людей. Передбачається, звичайно, що адекватна людина ніколи не забуває, що вбивати людей має тільки з протилежної сторони. Але в реальному житті якийсь відсоток людей завжди про це забуває”, – зауважив Дикий.

Нагадаємо, журналісти з’ясували про масштабні проблеми у 211-й понтонно-мостовій бригаді Сил підтримки ЗСУ. Зазначалося, що командири знущаються з підлеглих, вимагають гроші, застосовують насильство, прив’язують до дерев’яного хреста тощо. Також було з’ясовано, що ядро 211 понтонно-мостової бригади формувалося з людей, пов’язаних давніми службовими, дружніми або сімейними стосунками.

Народна депутатка України, заступниця голови Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у Міністерстві оборони та Збройних силах України Юлія Яцик розповіла, що у 211-й бригаді військовослужбовців, які зловживали спиртними напоями, роздягали догола та кидали до ям, щоб ті протверезіли.

Вона зазначила, що інформація про протиправні дії командирів 211-ї понтонно-мостової бригади надійшла до ТСК 10-12 жовтня. За її словами, ТСК не могла розслідувати ці факти, але був постійно закріплений представник ДБР, який приходив на засідання комісії, і ця інформація була йому відома.

ДБР розпочало розслідування кримінального провадження щодо виявлення фактів зловживання посадовцями вказаної бригади. Зокрема, можливих нестатутних заходів впливу та насильства до підлеглих. Фахівці бюро досліджуватимуть матеріали, зібрані у ході службових перевірок бригади Головною інспекцією Міністерства оборони України. Також вивчатимуть повідомлення у медіа та соціальних мережах щодо знущань з бійців.

У Києві викрито масштабну схему незаконної передачі земельних ділянок комунальної власності у користування підконтрольним компаніям, що спричинило значні фінансові втрати для місцевого бюджету. За даними слідства, у цій схемі задіяні представники міської влади, а також бізнес-група, пов'язана з родиною Карпенків. Зокрема, у рамках кримінального провадження №52025000000000427, яке веде Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), фігурує Анатолій Карпенко, співзасновник ПрАТ «Полюс» та давній соратник мера Києва Віталія Кличка.

Згідно з матеріалами слідства, саме через структури, пов'язані з Карпенком, земельні ділянки у столиці отримувалися без проведення відкритих аукціонів та за заниженими орендними ставками, що дозволяло отримувати значні прибутки за рахунок неправомірних схем. Це також породжувало суттєву конкуренцію для інших потенційних орендарів та порушувало принципи прозорості й законності у використанні комунальних ресурсів.

Слідчі встановили, що земельні ділянки, які мали використовуватися для розвитку адміністративної інфраструктури, фактично перетворювалися на стихійні ринки. Один із прикладів – територія ринку «Троєщина-Фермер», де оренда пролонговувалася без конкуренції, а контроль із боку комунальних інспекцій був відсутній. Це призвело до хаосу – стихійної торгівлі, транспортних проблем, порушення санітарних норм і незручностей для місцевих жителів.

За версією слідства, схема працювала завдяки «мовчазній згоді» посадовців КМДА, які ігнорували очевидні порушення. Наразі перевіряється можливість створення організованої групи, яка свідомо обходила законодавчі процедури з метою незаконного збагачення.

Розслідування триває, а суспільство очікує відповідей, адже історія із земельними махінаціями знову підняла питання про прозорість управління комунальною власністю у столиці.

У Мілані було виявлено тіло 54-річного українського фінансиста Олександра Адаріча — відомого банкіра, який у різні роки очолював правління «Укрсиббанку» та був власником «Фідобанку». Трагічну знахідку зробили біля одного з готелів у центральній частині міста. Італійські правоохоронці одразу звернули увагу на низку обставин, які викликали сумніви щодо версії нещасного випадку.

За інформацією провідних італійських видань La Repubblica, La Stampa та Corriere della Sera, слідство не виключає, що тіло могли викинути з вікна вже після смерті. Попередні висновки експертів вказують на можливу невідповідність характеру травм типовим ушкодженням, які виникають унаслідок падіння з висоти. Саме це стало підставою для розширеного розслідування та залучення судово-медичних фахівців.

Консьєржка будинку розповіла, що на балконі після падіння бачили чоловіка, який швидко спустився у двір та зник. У квартирі поліція виявила документи на різні імена, що належали одній людині, включно з румунським варіантом імені банкіра. Це може бути пов’язано з міжнародною діяльністю Адаріча через холдингові компанії в Люксембурзі та інших юрисдикціях.

Олександр Адаріч народився 12 жовтня 1971 року у Павлограді. Він працював у банківській сфері з 2002 року, очолював «Укрсиббанк», придбав і об’єднав «СЕБ Банк» та «Ерсте Банк» у «Фідобанк», контролював «Євробанк» та «Фідокомбанк». У 2016 році «Фідобанк» та «Євробанк» були визнані неплатоспроможними, а ДФС України підозрювала власників у привласненні активів на 1,6 млрд грн.

Банкір мав тісні зв’язки із родиною експрезидента Віктора Януковича і фігурував у численних фінансових скандалах, зокрема щодо зникнення понад 400 млн грн із банківських рахунків та проблем із управлінням Одеським портом. Останнім часом Адаріч працював у люксембурзькій девелоперській компанії Alfaro Real Estate.

Розслідування триває, поліція перевіряє всіх можливих свідків та підозрюваних, пов’язаних із загадковою смертю українського банкіра.