На Полтавщині викрили корупційну схему з фіктивною інвалідністю для ухилення від мобілізації

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам, у своєму відеозверненні, повідомив, що після дослідження зібрав звіт обсягом понад 250 сторінок, у якому виклав докази нападів на УПЦ, її священиків та церкви. Він висловив глибоку обуреність щодо законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, вважаючи його проявом мови ненависті. Амстердам закликав владу України припинити розділяти націю і не допускати конфліктів між громадянами.

Також він підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом і відкидає ідеологію "русского мира". Адвокат наголосив на тому, що церква повністю підтримує державу Україна і закликає до її захисту від російської агресії.

Заклик до підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки також прозвучав у виступі Роберта Амстердама. Він підкреслив критичну важливість підтримки України для Америки та висловив занепокоєння стосовно міжнародного сприйняття США після подій у Кабулі та Києві.

У висновку, варто підкреслити, що звіт Роберта Амстердама про напади на Українську православну церкву та її представників є дуже важливим документом, який відображає серйозність ситуації з порушенням релігійних свобод та безпеки вірян. Адвокат правильно відмітив, що законопроект 8371 є неприпустимим проявом мови ненависті і має потенційно негативні наслідки для соціальної гармонії та свободи віросповідання в Україні.

Також важливо підкреслити, що Українська православна церква є незалежною від Московського патріархату та активно підтримує державу Україну в контексті російської агресії. Заклик до підтримки України з боку США свідчить про важливість міжнародної підтримки та розуміння ситуації в регіоні.

Уряд України має врахувати заяву адвоката та ретельно розглянути звіт із доказами нападів на УПЦ, приймаючи відповідні заходи для захисту релігійних свобод та безпеки громадян.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У статті йдеться, що причиною для падіння індексу стали український удар ракетами ATACMS по російській території і страх перед відповіддю Москви.

«Інвестори в усьому світі нервують, тому що Путін заявив, що якщо ситуація загостриться, він може відреагувати подальшою ескалацією», – сказала головний інвестор американської компанії з управління активами Bokeh Capital Partners Кім Форрест.

Нагадаємо, у Кремлі заявили, що можуть дати ядерну відповідь на удари далекобійними ракетами по РФ.

Протягом багатьох років українці проводжають старий рік 31 грудня та зустрічають новий 1 січня, сприймаючи цей порядок як єдино можливий. Втім, історія зберегла пам’ять про іншу дату настання нового року, яка сьогодні відзначається як Старий Новий рік. Це свято, хоч і має переважно світський характер, тісно переплелося з народними обрядами та християнськими традиціями, зберігаючи відтінки минулого в сучасному житті українців.

Старий Новий рік виник після календарної реформи 1918 року, коли Україна перейшла з юліанського календаря на григоріанський. Різниця між двома системами становить 13 днів, тому «перше січня» за старим стилем припадає на 14 січня за новим. Завдяки цьому традиція святкування другого нового року збереглася у народі і дійшла до наших днів як символ зв’язку поколінь та історичної пам’яті.

Для українців 14 січня має не лише світське, а й релігійне значення. За староцерковним календарем цього дня вшановують святого Василя Великого. Тому більшість звичаїв і вірувань, пов’язаних зі Старим Новим роком, мають християнське коріння.

Напередодні, у вечір Маланки, який називали Щедрим, уся родина збиралася за святковим столом. Вважалося, що зустрічати рік потрібно в чистому одязі та з добрим настроєм, аби наступний рік був щасливим і заможним. Стіл накривали щедро: подавали м’ясні страви, а завершувала трапезу щедра кутя.

Уранці 14 січня, у день Василя, молодь ходила по домівках із посіванням. Юнаки брали зерно, заходили до хат і бажали господарям достатку, здоров’я та добробуту. Вважалося, що чим щедріше посівальників обдарують, тим успішнішим буде рік. Також цього дня було заведено відвідувати хрещених, родичів і сусідів, засіваючи зерном поріг та коридор оселі.

Віруючі українці на Старий Новий рік відвідують церковну службу. Оскільки святий Василь вважається покровителем свинарства, традиційними є страви зі свинини, які символізують достаток і ситість.

Існували й заборони. Наші предки вірили: як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. Тому 14 січня не можна сваритися, лихословити, згадувати старі образи чи бажати зла іншим. Також не радили давати гроші в борг або залишати гаманець порожнім — вважалося, що це може принести фінансові труднощі впродовж року.

Попри зміну календарів і сучасний ритм життя, Старий Новий рік залишається для багатьох українців особливим днем — тихою, теплою нагодою ще раз зібратися з родиною і символічно побажати одне одному щастя та достатку.