Субота, 16 Травня, 2026

Трамп після переговорів із Сі Цзіньпіном висловився про Тайвань, вказуючи на ризики війни

Важливі новини

В Україні стрімко зросла кількість випадків кору — понад тисяча за півроку

За перші шість місяців 2025 року в Україні зафіксовано 1196 випадків кору — це в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив заступник генерального директора Центру громадського здоров’я Олексій Даниленко в ефірі «Суспільного». Кір — дуже заразне захворювання: одна хвора людина може інфікувати велику кількість людей. Захворюваність на кір носить […]

Україна випробовує новий комплекс ППО «повітря–повітря» від компанії MaXon, – Михайло Федоров

Віцепрем’єр-міністр з інновацій та технологій Михайло Федоров повідомив про створення в Україні нового комплексу протиповітряної оборони типу «повітря–повітря». Його розробляє українська компанія MaXon, яка входить до оборонного кластера Brave1. За словами Федорова, система здатна ефективно перехоплювати ворожі дрони та прикривати значні території завдяки власній системі наведення та швидкісним перехоплювачам. Уже зараз комплекс проходить бойові випробування […]

У Луцьку внаслідок атаки безпілотників зруйновано термінал “Нової пошти”

1 квітня вранці місто Луцьк стало ареною нового нападу...

Хлібна галузь України на межі кризи

Зараз українська хлібна галузь перебуває в надзвичайно складній ситуації. Проблеми з електропостачанням та браком кваліфікованих працівників негативно позначаються на всій ланцюгові виробництва. Безперечно, хліб являє собою продукт №1 для українців, але зростання його вартості може стати серйозним випробуванням для багатьох громадян.

Несправності в електромережах зумовлюють нерівномірне живлення обладнання, що призводить до збоїв у виробництві хлібопродуктів. Крім того, брак кваліфікованих працівників у галузі ускладнює ситуацію: багато підприємств змушені працювати на межі своїх можливостей через недостатню кількість робочої сили.

Найбільшою загрозою для галузі є криза платежів. Недостатнє фінансування виробництва може призвести до обмеження випуску продукції або навіть припинення роботи певних підприємств. Це, в свою чергу, призведе до дефіциту на ринку та подальшого зростання цін на хліб.

Урядові та галузевим організаціям необхідно негайно реагувати на цю ситуацію та приймати ефективні заходи для забезпечення стабільності у хлібній галузі. Це може включати вдосконалення інфраструктури електромереж, залучення додаткових фахівців та надання фінансової підтримки підприємствам. Тільки шляхом спільних зусиль усіх зацікавлених сторін можна забезпечити стабільність у хлібній галузі та запобігти подальшому зростанню цін на продукти.

Проблеми в українській енергетиці торкнулися і хлібної галузі, де ситуація з постачанням електрики сьогодні критична. Це врешті-решт позначиться і на кінцевій ціні для споживача, оскільки вартість хліба може зрости на третину. Про це заявив президент Всеукраїнської асоціації пекарів, директор ТОВ «Київ Хліб» Юрій Дученко.

Він нагадує, що більшість підприємств хлібної галузі сьогодні належать до переліку об’єктів критичної інфраструктури, а отже, їм не повинні відключати електроенергію. Однак у реальності картина абсолютно протилежна. Через це ті підприємства, які мають можливість, переходять на електрогенератори, що позначається на стабільності роботи та подальшій ціні готового продукту.

«Хлібна галузь споживає не так багато електроенергії, проте аварійні відключення, відключення поза графіком, призводять до виробництва бракованої продукції, виходу з ладу обладнання. Не всі заводи можуть працювати на генераторах. А ті, що мають, мають бути попереджені, щоб планово переключити виробництво на аварійну роботу на 2-3 години, не більше. Ситуація вже призвела до дефіциту потужностей, адже є заводи, які не можуть відновити обладнання через блекаути”, – наголосив експерт.

Він зазначив, що графіки відключення електроенергії для хлібозаводів також не підходять, оскільки впливають на технологічний цикл. Так, якщо світла немає 2 години, графік випікання хліба зміщується на 8 годин.

Щодо ціноутворення, то в собівартості хліба простої рецептури електрика становить 50 копійок, а при виробництві цього ж хліба на генераторі – 1,5 грн.

Друга проблема, з якою зіткнулася галузь, – бронювання працівників. Через брак людей деякі заводи змушені змінювати графік роботи, а також коригувати обсяги та асортимент виробництва в бік скорочення. Крім того, зараз критично важливі працівники, яким складно знайти заміну.

Але й на цьому перелік викликів, з якими зіткнулися хлібопекарі, не обмежується. Гостро стоїть проблема з відсутністю зерна другого та третього класу.

«Не розумію, як ми будемо працювати до нового врожаю. Нам терміново потрібно говорити з усіма учасниками процесу, під егідою профільного міністерства підписувати меморандум з аграріями та експортерами, адже борошномели сьогодні вже не можуть знайти зерна, щоб сформувати помольні партії. Саме борошно піднялося також у ціні на 25-30%”, – каже Дученко.

Вишенька на торті – криза платежів за вже поставлену хлібобулочну продукцію в торгівлю і ЗСУ.

«Брак обігових коштів не дає змоги підприємствам своєчасно платити за сировину, енергоносії, зарплату. А ще потрібно придбати генератори, пальне. Уже мовчу про розвиток і модернізацію галузі, на що взагалі немає коштів”, – акцентує експерт.

Таким чином, резюмує Дученко, уже зараз є всі передумови до того, що хліб спершу подорожчає на 10%, а в наступні кілька місяців його ціна зросте ще на 20%.

За що затримали заступника з «Лісів України»: автопарк, квартири і фіктивне розлучення

Державне бюро розслідувань затримало колишнього заступника начальника Центрального лісового офісу державного підприємства «Ліси України» за підозрою в незаконному збагаченні та приховуванні активів на понад 38 мільйонів гривень. Звичайна посада заступника керівника філії ДП, а насправді — розкішний автопарк, квартири в кількох містах, готівка в доларах і євро та фіктивне розлучення, щоб приховати майно. Таку картину […]

Під час свого візиту до Пекіна, де відбулися переговори з китайським лідером Сі Цзіньпіном, президент США Дональд Трамп зробив важливу заяву щодо Тайваню. Він висловився проти офіційного проголошення незалежності острова та підкреслив, що метою Вашингтона є уникнення конфлікту із Китаєм. Це відбулося на тлі зростаючих напружень навколо Тайваню, який Китай вважає частиною своєї території.

Цей дводенний саміт став першою поїздкою Трампа до Китаю за майже дев'ять років. Під час зустрічі обговорювались не лише торговельні проблеми, а й ситуація на Близькому Сході, глобальна безпека та, зокрема, питання Тайваню, яке залишається критичним аспектом у відносинах США і КНР.

Після завершення переговорів Трамп заявив, що Америка не планує війну з Китаєм і не заохочує Тайвань до оголошення незалежності. "Я не хочу, щоб хтось проголошував незалежність", — зазначив він. Проте він підтвердив незмінність політики США щодо підтримки Тайваню, зокрема у наданні засобів самооборони відповідно до американського законодавства.

Трамп також наголосив на небажанні вступати у військовий конфлікт із Китаєм, зазначивши, що для цього доведеться подолати 9500 миль. "Я хочу, щоб Китай заспокоївся", — сказав президент США.

Згідно з інформацією китайських державних медіа, Сі Цзіньпін під час обговорення питання Тайваню висловив жорстку позицію, зауваживши, що "неправильний підхід" до цього питання може призвести до серйозних наслідків. Сі назвав Тайвань найважливішим аспектом у китайсько-американських відносинах і попередив, що будь-які спроби підтримки незалежності можуть призвести до конфлікту двох держав.

Тайвань вже давно є чутливим геополітичним питанням. Пекін вважає острів невід'ємною частиною Китаю і неодноразово стверджував про готовність до застосування сили для "возз'єднання", якщо Тайбей оголосить про свою незалежність. Владі Тайваню відомо про цю позицію Китаю, і президент острова Лай Цінде нещодавно зазначав, що Тайвань уже існує як незалежна держава і не потребує формального проголошення незалежності.

Більшість жителів Тайваню підтримують статус-кво, бажаючи уникнути як оголошення незалежності, так і об'єднання з Китаєм. Однією з важливих тем обговорення під час зустрічі стали американські військові постачання Тайваню. Наприкінці 2025 року адміністрація Трампа затвердила пакет військової допомоги на 11 мільярдів доларів, включаючи сучасні ракетні системи, що викликало негативну реакцію з боку Пекіна.

Після свого візиту Трамп зазначив, що поки не прийняв остаточного рішення щодо угоди про постачання зброї, але підтвердив, що це питання обговорювалося з китайським лідером. Тайвань сприйняв слова Трампа стримано, закликаючи уважно слідкувати за позицією Вашингтона. Заступник міністра закордонних справ Тайваню Чень Міньчі вказав на важливість постачання зброї для регіональної безпеки, назвавши це наріжним каменем стабільності.

Заяви Трампа викликали активні дискусії серед міжнародних експертів. Деякі аналітики вважають, що президент США прагне уникнути ескалації конфлікту з Китаєм в умовах складної міжнародної ситуації, тоді як інші побоюються, що його слова можуть бути сприйняті Пекіном як готовність до поступок з тайванського питання.

Західні медіа також зазначають, що під час саміту у Пекіні змінилися глобальні пріоритети США: якщо раніше основна увага приділялася війні між Росією та Україною, зараз дедалі більше акценту ставиться на протистоянні Китаю та безпеці в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Останні новини