Російський президент володимир путін навряд чи приїде на переговори до Стамбула, навіть якщо Україна буде готова до зустрічі. Адже така поїздка виглядала б як поступка, що суперечить бажанню Кремля утримувати контроль над ініціативою. Про це в ефірі телеканалу “Еспресо” заявив політичний аналітик Володимир Горбач. “Поїхати на зустріч із Зеленським означає для путіна втратити ініціативу. А […]Неочікуваний дипломатичний конфлікт між Францією та Сполученими Штатами виник у зв'язку з переобранням Фолькера Тюрка на посаду Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини. Після того, як Вашингтон висловився проти продовження його повноважень, французькі дипломати при ООН заявили, що Сполучені Штати втратили статус «маяка прав людини», а їхню позицію більше не сприймають серйозно.
Ця різка заява прозвучала після голосування Генеральної Асамблеї ООН, яка підтримала кандидатуру Тюрка на новий чотирирічний термін. За його переобрання проголосували 144 держави, десять були проти, а ще 13 утрималися. Таким чином, попри заперечення з боку США, Росії та Ізраїлю, Тюрк отримав значну підтримку з боку більшості країн.
Постійне представництво Франції при ООН висловилося з приводу критики Вашингтона. «США колись були маяком прав людини, але сьогодні вони ізольовані, стоять в одному ряду з Північною Кореєю, Нікарагуа, Малі та Росією. Світ їх більше не слухає», — зазначили французькі дипломати.
Подібна риторика є досить незвичною для відносин між двома країнами, які традиційно вважаються союзниками по НАТО. Хоча у минулому між Францією та США були розбіжності в міжнародній політиці, така відверта критика статусу Вашингтона як захисника прав людини сигналізує про загострення дипломатичних відносин.
Причиною напруження стало рішення Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша запропонувати Тюрка на новий термін. Своїм запереченням Вашингтон намагався відкласти голосування, стверджуючи, що процедура відбувається без належної прозорості та обговорення кандидатури.
Американська делегація вказала на те, що за останні десятиліття система ООН з прав людини втратила довіру, а діяльність Тюрка лише погіршила ситуацію. Джефф Бартос, представник США з питань управління ООН, розкритикував як кандидатуру Тюрка, так і спосіб його висунення, попередивши, що США можуть переглянути своє фінансування правозахисної системи ООН.
На противагу цьому Росія запропонувала обмежити повноваження Тюрка до кінця 2026 року, аргументуючи це можливими змінами в керівництві ООН. Однак ця пропозиція не знайшла підтримки, і голосування підтвердило повний чотирирічний мандат для Тюрка.
Крім того, Ізраїль висловив незадоволення щодо переобрання Тюрка, звинувачуючи його в упередженості стосовно дій ізраїльської армії. Тюрк, у свою чергу, критикував Ізраїль за військові дії в Газі, а також висловлював стурбованість через російське вторгнення в Україну, що зробило його фігуру одночасно популярною серед окремих країн і незручною для інших.
У світлі цих подій, голосування перетворилося на значну дипломатичну поразку Вашингтона, адже 144 держави відхилили його заперечення. Це також підкреслило поглиблення розбіжностей серед західних союзників: Франція виступає за підтримку багатосторонньої системи прав людини, тоді як США дедалі більше критикують міжнародні інституції.
Чи вплине цей конфлікт на фінансування структур ООН, поки що невідомо, але заява Франції стала одним з найбільш різких випадів проти Вашингтона з боку європейських союзників. Фолькер Тюрк, незважаючи на опозицію з боку США, Росії та Ізраїлю, продовжить свою діяльність на посаді Верховного комісара, а результати голосування підкреслюють складну роль США в глобальній системі захисту прав людини.
