На Волині виявлено злочинну групу, що привласнила бюджетні кошти на ремонті військових об’єктів

Голова Харківської військової адміністрації, Олег Синєгубов, на пресконференції, що відбулася 17 травня, виклав усі деталі та нюанси стосовно будівництва фортифікацій в зоні відповідальності ОВА. Він уточнив, що цей процес активно відбувається лише на третій лінії оборони, і початок будівництва може відрізнятися від 10 до 30 кілометрів від лінії кордону або зони конфлікту, залежно від конкретних обставин. Зазначено, що всі проєкти, пов’язані з цією роботою, були розроблені Міністерством оборони, включаючи будівництво бетонних укриттів, покриття ними, а також створення ходів сполучень. Спеціалісти військового інженерного корпусу були відповідальні за визначення місць розташування цих споруд.

Синєгубов заявив, що військова адміністрація, її представники та департамент відмовляються брати на себе відповідальність за будівництво фортифікаційних споруд, розглядаючи це як чисто технічне завдання з основним акцентом на дотримання термінів виконання. Він також наголосив, що будівництво фортифікацій проводилося у трьох напрямках: на півночі Харківщини – у Сумському напрямку, на північному сході – у Вовчанському напрямку, та на сході – у напрямку Куп'янська та Лимана. Він розкрив, що була чітко визначена кількість фортифікаційних споруд, включаючи взводно-опорні пункти та лінії вибухових загороджень, проте деталі стосовно першої та другої ліній оборони не розголошувалися, оскільки вони поза відповідальністю ОВА.

Голова ОВА визнав, що існують території, де роботи зі зведення укріплень були припинені через постійні обстріли з боку російських військ, неможливість передачі цих об'єктів військовим, а також низку інших технічних та стратегічних причин. Він також пояснив появу фотографій з "зубами дракона" на околиці села Липці, стверджуючи, що це лише залишки матеріалів, призначених для майбутнього встановлення, і вони не представляють собою значного військового значення.

У висновку можна зазначити, що будівництво фортифікаційних споруд на Харківщині є складним і масштабним процесом, який відбувається у зоні відповідальності ОВА. Голова військової адміністрації, Олег Синєгубов, розкрив деталі цього процесу під час пресконференції. Відзначено, що будівництво здійснюється на третій лінії оборони, а всі проекти розробляються Міністерством оборони. Окрім того, відповідальність за виконання робіт покладена на військових інженерів, які визначають місця розташування споруд. Наразі об'єкти будівництва фортифікацій зосереджені на трьох напрямках: північному, північно-східному та східному. Зазначено також, що через постійні обстріли деякі роботи були припинені. Але незважаючи на це, робота триває, а військова адміністрація збирається налаштувати ефективний контроль за виконанням завдань з будівництва фортифікацій.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Завдяки близьким стосункам із Павлом Щербанем – головою наглядової ради банку – Шурма може відбивати “атаки” НБУ на “Альянс”, а також забезпечити протекцію для банку перед правоохоронними органами, вважають журналісти.

Банк “Альянс” став широко відомий завдяки скандалу з хабарем, який від імені банку мав дати детективам НАБУ і прокурорам САП адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов у справі про завдання збитків “Укренерго”. Попри те, що формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, насправді все вирішує голова наглядової ради, 40-річний Павло Павлович Щербань.

Згідно із даними з відкритих джерел, Щербань працює в банківському секторі близько 18 років. Він працював у “Промінвестбанку”, банку “Володимирський”, “Південкомбанку” друга Віктора Януковича-молодшого по автогонкам Руслана Циплакова. Також працював у схемних банках “Апекс” та “Стандарт”, а також в Таскомбанку. З середини 2018 року Щербань був заступником голови й в.о. голови правління, а з серпня 2021 року – очолює наглядову раду банку “Альянс”. В липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати понад 25% акцій установи.

Журналісти стверджують, що Щербань є кумом Ростислава Шурми, з яким вони ймовірно, познайомилися близько десяти років тому під час структурування низки схемних угод. Це невиконання умов за гарантіями, хронічне ігнорування нормативів Нацбанку, особливо в частині рівня ризику на одного клієнта, корупційні скандали й штрафи за порушення правил фінмоніторингу – сукупно всі ці фактори уже давно повинні були накликати на банк тимчасову адміністрацію”, — йдеться в статті. Утім, банк фізично нібито захищає Шурма.

Автори відзначають, що у Шурми є бізнес-інтереси й в інших компаніях Щербаня. “По-перше, йдеться про газовидобувну компанію “Віва Експлорейшн”, якою Щербань формально володіє разом із геологом Сергієм Думенком через кіпрську фірму I. F. Exploration Company Limited. Згідно з даними профільних ЗМІ, компанія володіє ліцензією на геологічне вивчення у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу природного та конденсату на Старомізунській площі в Івано-Франківській області терміном дії до 2033 р”, – йдеться в матеріалі.

Другий цікавий актив в розпорядженні Щербаня, за яким може стояти заступник глави Офісу Президента – це нещодавно придбаний елеватор у місті Хорол на Полтавщині (ТОВ “Альянс Елеватор”). “Попри відносно невеликі розміри й потребу у реконструкції, Щербань і Шурма розглядають цей бізнес як старт для більшої інтеграції в аграрну галузь, оскільки попит на зберігання зерна та іншої продукції сільського господарства щороку лише зростає”, – вважають журналісти.

Також цілий кластер компаній, куди інвестував Щербань, повʼязані з ІТ-бізнесом.

“Щербань, очевидно, збирається створювати багатопрофільну ІТ-команду, яка зможе обслуговувати різні сфери. Переважно фірми спеціалізуються на банківських продуктах, проте надають послуги й торговим мережам”, – сказано в тексті. Інтерес Шурми до цифровізації багатьох процесів в економіці відомий, додають автори. Але також відоме його постійне бажання “підсидіти” віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова. “І тому група Щербаня – це непоганий старт для створення власного діджитального війська”, – говориться в тексті.

“Вся ця різносторонність у бізнес-інтересах ніяк не лягає у функціонал голови наглядової ради банку, який штормить уже не перший місяць. Тож тут або “Альянс” для Щербаня не є пріоритетом (що не виглядає, як правда), або ж інвестиції у всі ці строкаті бізнеси – це чистий венчур (портфельні вкладення, коли інвестор не впливає на ухвалення рішень, а отримує пропорційний своїй частці пасивний дохід), за яким, можливо, стоїть навіть і не сам Щербань”, – резюмують медійники.