На Закарпатті четверо людей, серед яких двоє дітей, отруїлися чадним газом

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Це випливає із заяви Сухопутних військ ЗСУ.

«Почастішали випадки розповсюдження викривленої та неперевіреної інформації, спрямованої на підбурювання та розхитування суспільно-політичної обстановки всередині країни, нагнітання соціальних настроїв серед населення та, як наслідок, зрив мобілізації», – йдеться в заяві.

Поширення такої інформації, йдеться в заяві, є кримінально караним діянням за статтею 114-1 «Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань».

«Спекулятивні дії в інформаційному просторі, які полягають у прямих звинуваченнях нібито не законних діях представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, перевірятимуть правоохоронні органи», – заявили в Сухопутних силах.

Там уточнили, що це стосується «громадян України, медіа всіх форм власності та належності, інтернет-блогерів».

«Укренерго» — ключова ланка енергетичної безпеки України, на плечах якої лежить стабільність національної енергосистеми та розвиток інфраструктури передачі електроенергії. Проте останні роки стали для компанії періодом серйозних випробувань — низка кримінальних проваджень, гучні публічні скандали та численні фінансові претензії поставили під сумнів прозорість її діяльності. Серед найгостріших звинувачень — проведення сумнівних тендерів із фіктивними переможцями, укладання контрактів із пов’язаними структурами, завищення вартості підрядів і завдання державі збитків, що, за оцінками слідства, сягають понад 380 мільйонів гривень.

Період, коли управління офісом проєктів очолив Володимир Кудрицький, став переломним для підприємства. Йому доручили розробку довгострокової стратегії та визначення інвестиційної політики компанії. Саме тоді «Укренерго» опинилося на роздоріжжі між реформами, що мали забезпечити ефективність та відкритість, і старими практиками, які тягнули за собою конфлікти інтересів, внутрішні суперечності та недовіру з боку суспільства.

У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Російські війська активно просуваються до міста Покровська на Донбасі. Цей наступ став можливим у зв’язку з тим, що Україна, як і раніше, стикається з нестачею солдатів, а політична нестабільність у Сполучених Штатах породжує теорії про те, що Київ незабаром буде змушений вести переговори про здачу територій.

Чергові поставки американської зброї в травні допомогли Україні відбити російський наступ на Харківську область. Це зруйнувало надії Москви оточити друге за величиною місто України. Після цього російське командування переключило свою увагу на Донецьку область, яка, можливо, є головним пріоритетом Путіна.

Александр, 30-річний командир батальйону 47-ї бригади, що воює під Очеретиним, каже, що українським військам доводиться нелегко, і що мета Путіна стає дедалі більш досяжною для Росії.

«Це розумна стратегія: ви намагаєтеся сконцентрувати сили противника на одному напрямку, а потім відволікаєте їх на іншому», – сказав Олександр, який відомий під позивним “Геній”.

Він пояснив: «Їхня перша мета – знищити нас. Друга – відтіснити нас назад, щоб вони [російська армія] могли отримати більше важелів впливу на мирних переговорах і домогтися від нас більших поступок. Вони майже досягли точки, з якої зможуть захопити Донецьку область».

Армія Путіна наразі наступає у трьох напрямках: з Часового Яру, розташованого на захід від міста Бахмут, яке було захоплене Росією навесні 2023 року; невеликого промислового міста Торецьк; і селища Очеретине, яке було захоплене Росією навесні 2023 року. У травні російські війська просунулися на північний захід від Авдіївки, яку вони взяли в лютому.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як розповів виданню командир артилерії 82-ї повітряно-штурмової бригади майор Іван Бакрєв, росіяни мають “величезну” перевагу майже в усьому – у людях, артилерії, машинах – і переключаються з механізованих на піхотні атаки з потужним ефектом.

Невдачі почалися, коли Україна поміняла елітні підрозділи на менш загартовані наприкінці вересня; це було помилкою, вважає майор. “Усі підрозділи в Курську перейшли до оборони”, – каже він.

Водночас українці тримаються, хоча умови стають дедалі похмурішими.

“Дощ, сльота, сніг, холод, бруд, жуки, черв’яки, щури і плануючі бомби”, – каже Руслан Мокрицький із 95-ї десантно-штурмової бригади. За його словами, росіяни можуть скинути до 40 таких бомб на одну позицію протягом кількох годин:

“У Курську смерть завжди поруч; вона практично тримає вас за руку”.

Водночас Мокрицький зазначає, що Україна поки що знайшла способи реагувати на нові виклики – навіть на російські хімічні атаки.

“Якби над нами з’явилася Зірка Смерті, ми б знайшли вихід”, – каже він.

При цьому солдати вважають, що контрнаступ на Курщині того вартий.

“Коли я ступив на Курщину, я зрозумів, що вони відчували, коли увійшли в Україну”, – каже Мокрицький. “Нехай вони помруть і згниють на своїй землі, і чим їх більше, тим краще”.