На Запоріжжі водій смертельно збив військовослужбовця

В Україні ставлення до антикорупційної боротьби залишається неоднозначним і суперечливим. На тлі гучних заяв політиків і міжнародних партнерів, що країна активно працює над подоланням корупції, реальні результати часто виглядають скромними, а боротьба з корупційними схемами здається неефективною. Це ставлення підживлюється багатьма факторами, серед яких – непослідовність державних інститутів, відсутність повної довіри до антикорупційних органів та вплив олігархічних груп.

З одного боку, у державі створено низку спеціалізованих антикорупційних органів, таких як НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, які мали б стати ключовими гравцями у цій боротьбі. Однак, на практиці, їх діяльність часто обмежується політичними та юридичними перепонами, що робить боротьбу з корупцією малоефективною. Окрім того, громадськість не завжди відчуває реальні зміни, що призводить до зростання скептицизму щодо справжніх намірів держави.

Цікаво, що українці демонструють високу підтримку критичної позиції суспільства щодо дій влади. Лише 8% вважають, що владу критикувати не можна взагалі — ця частка помітно знизилася з 13% у 2024 році. Натомість 90% переконані, що критика є необхідною умовою для розвитку демократії і контролю над владою.

Такі результати свідчать про те, що суспільство прагне прозорості, відповідальності та діалогу. Українці готові визнавати позитивні кроки влади, але водночас не відмовляються від права на вимогливість та контроль.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Російські війська не припиняють атакувати цивільну інфраструктуру регіону. У Богодухівському районі також зафіксовані обстріли. У селі Миронівка через обстріли сталася пожежа, яка охопила 2 гектари сухої трави. Внаслідок атаки в селі Золочів пошкоджено 16 приватних будинків і двоповерхові багатоквартирні будівлі.

Село Перовське зазнало мінометного обстрілу, в результаті якого було пошкоджено енергомережі та приватний будинок.

Тим часом на Харківському напрямку активізувалися бойові дії. За добу було зафіксовано шість бойових зіткнень із російськими військами, зокрема в районах Стариці та Вовчанська. На Куп’янському напрямку агресор здійснив 25 атак на позиції українських захисників, намагаючись прорвати оборону в районах Синьківки, Новоселівки, Глушківки, Лозової та Кругляківки.

Українські захисники продовжують відбивати атаки ворога, незважаючи на щоденні обстріли та постійні спроби прориву з боку російських військ. Атаки на цивільну інфраструктуру свідчать про те, що Росія продовжує застосовувати тактику терору проти мирного населення.

Укренерго вирішила не розголошувати відомості про оклад голови правління, Володимира Кудрицького. Замість цього, організація оприлюднила інформацію про заробітну плату всього керівництва, що складається з п'яти осіб, включаючи Кудрицького. Середньомісячний дохід одного з членів правління перевищує 2 мільйони гривень, проте точні суми можуть змінюватися в залежності від місяця. Цей крок викликає обговорення серед громадськості та залишає питання щодо прозорості в управлінні державними підприємствами.

Був запит до “Укренерго” з проханням озвучити заробітну плату Кудрицького з усіма заохоченнями (преміями тощо) та окремо вказати оклад, а також назвати зарплату голови “Укренерго” по місяцях. Проте компанія відмовилася надати цю інформацію, посилаючись на відсутність законодавчих вимог щодо розкриття зарплат індивідуально.

Замість цього в “Укренерго” повідомили загальні зарплати правління:

Середня арифметична зарплата в грудні 2023 року складала 1,5 млн грн, в січні 2024 року – 848,8 тис. грн, в лютому – 353,1 тис. грн, в березні – 499,2 тис. грн, а в квітні – 2,1 млн грн. При цьому зарплата голови правління може бути вищою, ніж у членів правління. Причина чотирикратного збільшення зарплати в квітні залишається невідомою.

Середня зарплата в “Укренерго” минулого року складала 35 372 грн.