Середа, 2 Вересня, 2026

НАБУ перевіряє земельні схеми Київради пов’язані з Денисом Комарницьким

Важливі новини

Затримка фінансування ЄС ставить під загрозу зимову підготовку України

Президент України Володимир Зеленський висловив стурбованість, що країна може...

Пенсії у 2026 році: обов’язкова ідентифікація для отримувачів за кордоном та на окупованих територіях

Пенсіонери, які тимчасово перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, повинні пройти фізичну ідентифікацію у 2025 році, щоб безперешкодно отримувати призначені пенсійні виплати у 2026-му. Кінцевий термін підтвердження особи — 31 грудня 2025 року. У Пенсійному фонді України наголошують, що ця процедура є обов’язковою вимогою законодавства і спрямована на захист прав отримувачів та запобігання зловживанням.

У разі, якщо фізична ідентифікація не відбулася у встановлені строки або в передбачених законом випадках, виплату пенсії можуть призупинити. Така підстава чітко визначена нормативними актами: відсутність підтвердження особи розцінюється як невиконання умов для подальшого нарахування коштів. Це стосується як тих, хто перебуває за кордоном тривалий час, так і осіб, які мешкають на тимчасово окупованих територіях.

Фізичну ідентифікацію можна пройти кількома способами. Перший варіант — особисто звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації або до установи банку. Другий варіант — пройти підтвердження особи через відеоконференцзв’язок із пред’явленням документів, що посвідчують особу. Запис на таку процедуру доступний через електронні сервіси фонду або контакт-центр.

Ще один спосіб — пройти ідентифікацію через Дія.Підпис, авторизувавшись в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Для пенсіонерів, які тимчасово проживають за кордоном, передбачений варіант через закордонні дипломатичні установи України. У посольстві або консульстві можна отримати документ про підтвердження перебування особи в живих. Його потрібно передати до територіального органу Пенсійного фонду разом із заявою про продовження виплат. Це можна зробити поштовим відправленням або в електронному вигляді — із додаванням сканкопій і накладенням кваліфікованого електронного підпису.

У Пенсійному фонді закликають не відкладати процедуру, оскільки непройдена ідентифікація до кінця 2025 року може призвести до припинення виплат у 2026-му.

Можливість ударів України по Білорусі у разі загрози безпеці

В Україні обговорюють варіанти реагування на потенційні загрози з...

Закупівля автобусів “Енергоатомом” під час енергетичної нестабільності: цифри, контекст і наслідки

На тлі тривалих перебоїв з електропостачанням та напруженої ситуації в енергетичному секторі державна компанія Енергоатом уклала контракт на закупівлю міських автобусів на загальну суму 51,625 млн гривень. Договір було підписано 2 лютого 2026 року, і він передбачає придбання п’яти одиниць транспорту. Вартість одного автобуса становить 12,39 млн грн, що викликає суспільний інтерес з огляду на порівняння з попередніми закупівлями.

Ще у 2024 році структурні підрозділи компанії закуповували аналогічну техніку приблизно по 10,78 млн грн за одиницю. Таким чином, різниця у вартості перевищує 1,6 млн грн на кожному автобусі. Якщо екстраполювати цю різницю на весь обсяг закупівлі, загальна сума перевитрат порівняно з попередніми цінами може сягати понад 8 млн грн. Така динаміка цін потребує детального аналізу причин подорожчання.

Закупівля відбулася за процедурою з одним учасником. У тендері брало участь лише ТОВ «ТД Еталон Авто», що фактично виключило конкуренцію та можливість зниження ціни під час торгів. Відсутність альтернативних пропозицій не дозволила перевірити, чи відповідає заявлена вартість ринковим показникам.

У доступній тендерній документації не наведено детального економічного обґрунтування зростання ціни порівняно з попередніми роками. Також звертає на себе увагу зміна строків поставки: первісний термін виконання договору було продовжено майже на рік — до листопада 2026 року.

Енергоатом є стовідсотково державною компанією, а єдиним її акціонером виступає Кабінет Міністрів України. Стратегічні фінансові рішення в енергетичній сфері координуються Міністерством енергетики. Договір від імені компанії підписав тимчасово виконуючий обов’язки голови правління.

Закупівля автобусів на понад пів сотні мільйонів гривень відбувається в умовах війни та значних витрат на відновлення енергетичної інфраструктури. Експерти зазначають, що великі капітальні витрати державних підприємств у нинішній ситуації мають супроводжуватися максимальною прозорістю та конкурентними процедурами.

Сімейні статки прокурорів: непублічні інвестиції та майнові парадокси

Службовець Запорізької обласної прокуратури Олександр Бреславський, який обіймає посаду начальника відділу нагляду за дотриманням законів органами БЕБ, виявляє неабияку активність на міжнародних фінансових ринках. Згідно з наявною інформацією, він вкладає кошти у цінні папери іноземних компаній та криптовалютні активи — сегмент, що залишається поза межами державного контролю та часто використовується для збереження анонімності фінансових операцій.

Його дружина, Тетяна Бреславська, яка працює прокурором у відділі захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству, також має фінансові інструменти поза межами України. Її грошові заощадження зберігаються в одному з банків Польщі, що може свідчити про намагання убезпечити кошти в іноземній юрисдикції.

У 2020 році Олександр придбав Mitsubishi Outlander Sport (2018) за 141 тис. грн, хоча ринкова вартість авто близько півмільйона гривень. Дружина у 2023 році купила електрокар Nissan Leaf (2015) за 180 тис. грн при ринковій ціні близько 300 тис. грн. Крім того, прокурор користується кількома старими автомобілями, оформленими на його батька: Toyota Camry (2004), ВАЗ 2103 (1976) та ВАЗ 217030 (2007).

Бреславський володіє акціями 76 іноземних компаній з Франції, США, Німеччини, Великобританії, Нідерландів, Італії та Іспанії, оцінити якість активів неможливо через приховану вартість. Також він має криптопортфель з Cronos (CRO) та Tether (USDT) на 387 тис. грн.

За минулий рік прокурор отримав 1,5 млн грн зарплати, 374 тис. грн пенсії, понад 95 тис. грн дивідендів від іноземних компаній, 1,4 млн грн від продажу криптовалюти та 744 тис. грн від продажу акцій. Його дружина заробила 428 тис. грн зарплати, 6 тис. грн соцвиплат і 4 тис. грн дивідендів від польського банку. Загальні заощадження родини перевищують 2 млн грн.

У 2024 році Бреславський взяв три кредити на 57 тис. грн, а в 2023 році позичив 400 тис. грн у своєї матері, які ще не повернув. У березні поточного року він подав декларацію на посаду судді місцевого суду, змінивши вид діяльності.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводить слідчі дії у бізнесмена Дениса Комарницького, відомого лідера фракції “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді 2008-2010 років. Джерело в НАБУ підтвердило інформацію, але деталі підозри наразі не розголошуються. Співрозмовник зазначив, що обшуки проводяться не лише у Комарницького.

Пізніше пресслужба НАБУ повідомила, що операція отримала назву “Чисте місто”. В рамках цієї операції виявляється злочинна організація, причетна до земельної корупції в Київській міській раді.

Денис Комарницький став відомим після того, як у 2020 році народний депутат Гео Лерос передав журналістам Bihus.Info флешку з даними одного з робочих комп’ютерів Комарницького. З матеріалів стало відомо, що бізнесмен має тісні зв’язки з будівельним ринком Києва, зокрема з так званими “понятійками”, які стосуються функціонування сфери будівництва в столиці. За даними журналістів, Комарницький фактично був головним “смотрящим” за будівництвом та комунальним господарством в Києві останніми роками.

Компанії, пов’язані з Комарницьким, часто отримували значні підряди на будівництво та реконструкцію об’єктів за контрактами з комунальними підприємствами Києва. Одним із найбільших проектів, в якому брала участь компанія, що належала Комарницькому, був Подільський мостовий перехід у Києві. Кошторис цього об’єкта виріс з 11,2 млрд грн до 19,9 млрд грн після рішення Київради.

Окрім того, у 2020 році з’явився аудіозапис телефонної розмови між Комарницьким та заступником київського міського голови Вячеславом Непопом. У цьому запису Комарницький грубо принижує Непопа і погрожує йому.

Зараз слідство продовжується, і очікується, що в результаті операції буде розкрито більше подробиць щодо участі Дениса Комарницького в земельних і будівельних схемах у Києві.

The post НАБУ перевіряє земельні схеми Київради пов’язані з Денисом Комарницьким first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини