Вівторок, 2 Червня, 2026

Національний банк України запровадив штрафи на суму 1,5 мільярда гривень: фінансовий сектор готується до нових регуляторних вимог

Важливі новини

Кінолог назвав три породи, які краще не заводити, якщо у вас є діти

Вибір собаки для родини — відповідальне рішення, особливо якщо у вас є маленькі діти. Не всі породи однаково добре адаптуються до сімейного життя: деякі з них вимагають особливого підходу, високого рівня активності чи навіть не мають терпимості до дитячих витівок. Британський кінолог Вілл Атертон попереджає про три породи, яких краще уникати в родинах з дітьми. […]

Розкрито нові подробиці мобілізаційного законопроєкту: що очікується від Міноборони?

Після проведення відповідних парламентських процедур, вказаного законопроекту №10449 буде внесено до Верховної Ради України для розгляду та прийняття. В разі ухвалення цього закону обов'язкова базова військова служба буде запроваджена для громадян з 18 років, замість раніше існуючої строкової системи. Однак мобілізація з 18 років не буде реалізовуватись, що було чітко визначено Міністерством оборони України.

Згідно з оновленнями в законопроєкті, від 2025 року базова служба для молоді віком від 18 років буде впроваджена в умовах миру на період 5 місяців та у воєнний час — на 3 місяці. У вищих навчальних закладах також буде введено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї. Громадяни з 18 років також матимуть можливість обрати час проходження базової військової служби.

Поправки до законопроєкту також передбачають, що всі громадяни України віком від 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, тобто до 25 років. Мобілізаційний вік буде встановлено від 25 до 60 років.

Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту 11 березня. Серед ключових питань є регулювання нагляду за людьми з інвалідністю І, ІІ та ІІІ групи. Після першого читання народні депутати подали понад 4 тисячі поправок до проєкту закону №10449.

• Законопроект №10449 передбачає введення обов'язкової базової військової служби для громадян України з 18 років замість строкової системи.

• Мобілізація з 18 років не буде здійснюватись, що було чітко уточнено Міністерством оборони України.

• Відповідно до змін, запропонованих в законопроєкті, базова служба буде введена з 2025 року для молоді віком від 18 років, з різною тривалістю в залежності від обставин.

• У вищих навчальних закладах також буде впроваджено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї.

• Громадяни з 18 років матимуть можливість обирати час проходження базової військової служби.

• Всі громадяни України віком від 18 років отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, встановленого від 25 до 60 років.

• Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту, внесених 11 березня, при цьому було подано понад 4 тисячі поправок.

В Україні викрили агентку білоруських спецслужб під прикриттям журналістки

В українських правоохоронних органах повідомили про затримання 35-річної громадянки Білорусі, яка діяла на користь КДБ Республіки Білорусь. Жінка працювала під виглядом журналістки, намагаючись отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки та збирати секретну інформацію. За даними слідства, її діяльність координувалася з території Білорусі, а завдання включали не лише розвідку, а й спроби вербування осіб, які мали доступ до військових та стратегічних даних України.

Під час перевірки правоохоронці встановили, що затримана протягом кількох місяців регулярно контактувала з представниками українських установ, використовуючи свій журналістський статус для легального доступу до об’єктів і осіб, що становлять інтерес для білоруських спецслужб. Співробітники СБУ та інших органів безпеки зафіксували численні випадки збору конфіденційної інформації, яка могла бути використана для планування диверсійної діяльності або поширення пропаганди проти України.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Масштабне розширення обласної лікарні в Харкові: проєкт “Ковчег” із підземним укриттям

Наприкінці 2025 року однією з найрезонансніших державних закупівель стала реалізація проєкту з розширення Обласної клінічної лікарні у Харкові, який передбачає будівництво великого підземного укриття. Загальна кошторисна вартість робіт становить 2,45 млрд гривень, що робить цей тендер одним із найдорожчих у сфері медичної інфраструктури за останні роки.

Майбутній об’єкт отримав назву «Ковчег» і, згідно з проєктною документацією, має бути завершений лише у 2029 році. Такий тривалий термін викликає суспільний резонанс, адже лікарня розташована орієнтовно за 30 кілометрів від лінії фронту та неодноразово опинялася під загрозою через обстріли дронами, артилерією та ракетними ударами. Медичний заклад продовжує працювати в умовах підвищеного ризику, надаючи допомогу пацієнтам і пораненим.

Окрему увагу привертає кошторис робіт. У документації зазначені ціни на будівельні матеріали, які суттєво перевищують ринкові. Зокрема, бетон класу В25 закладено по 6 164 грн за кубічний метр, тоді як місцеві виробники пропонують його за цінами від 3 710 до 4 572 грн/м³. Така різниця може формувати потенційну маржу в десятки мільйонів гривень лише на одному виді матеріалу.

Конкуренція на тендері була формальною. Єдиним суперником переможця виступило ТДВ «Житлобуд-2», яке подало дорожчу пропозицію і не знижувало ціну під час аукціону. Це створює враження імітації конкурентної боротьби при проведенні закупівлі.

Не до кінця визначеними залишаються і джерела фінансування. Спочатку частину витрат планували покривати у 2026 році коштом Національної служби здоров’я України, однак сам тендер завершили лише 31 грудня 2025 року. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко публічно згадував, що фінансування може здійснюватися з державного бюджету, за рахунок міжнародних партнерів та місцевих бюджетів, проте чіткої фінансової моделі наразі не оприлюднено.

Підрядником проєкту став консорціум «Білдінг Груп», який за останній час зосередив у своїх руках низку масштабних медичних будівництв у Харківській області. Зокрема, він отримав контракт на добудову онкологічного центру в Харкові вартістю близько 3 млрд грн, а також на реконструкцію Центральної міської лікарні в Ізюмі за 1,04 млрд грн.

Консорціум об’єднує місцеві компанії ТОВ «Індастріал Білдінг Груп» та ПП «Промтекс», керівником яких є Сергій Кубарєв. За даними публічних реєстрів, починаючи з 2016–2017 років ці компанії отримали державних контрактів на суму понад 4,2 млрд грн.

Будівництво «Ковчега» подається як стратегічний проєкт для медицини прифронтового Харкова. Водночас затягнуті строки реалізації, питання до кошторису та концентрація підрядів в одних руках викликають дедалі більше запитань щодо ефективності використання бюджетних коштів і реальної користі об’єкта в умовах війни.

У 2025 році НБУ наклав штрафи на банки та небанківські фінансові установи, сукупна сума яких склала близько 1,5 мільярда гривень через порушення норм фінансового моніторингу. Про це під час Business Wisdom Summit, організованого Delo.ua, повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, підкресливши, що регулятор має намір продовжувати посилювати контроль у даній сфері.

Штрафи, які накладаються, стосуються порушень у сфері протидії відмиванню грошей (AML) та фінансуванню тероризму. Депутатка наголосила, що ці санкції є сигналом для ринку: вимоги до прозорості фінансових операцій стають більш жорсткими, а недотримання правил більше не залишатиметься без наслідків.

Фінансовий моніторинг виступає важливим інструментом для держави, який контролює рух коштів і запобігає незаконним операціям. Зокрема, НБУ раніше застосовував санкції за неналежну ідентифікацію клієнтів, відсутність належної перевірки ризиків, несвоєчасне повідомлення про підозрілі транзакції та недостатній внутрішній контроль.

З останніх подій спостерігається тенденція до посилення регуляції. Наприклад, у березні 2026 року НБУ застосував штрафи до одного банку та п’яти фінансових компаній за виявлені недоліки в фінансовому моніторингу та валютному контролі, що свідчить про постійний нагляд за ринком.

Контекст підвищення контролю обумовлений як внутрішніми реформами, так і міжнародними зобов’язаннями України, що включає адаптацію фінансового законодавства до стандартів ЄС та рекомендацій FATF, які передбачають суворі правила для банків і фінансових установ.

Крім того, в останні роки бізнесу загалом було подано понад 14 тисяч скарг на дії державних органів влади. Зусилля Ради бізнес-омбудсмена дозволили зекономити українським підприємцям більш ніж 31,9 мільярда гривень, а понад 9 тисяч справ було закрито, підтверджуючи наявність численних конфліктів між бізнесом і регуляторами, особливо в податковій та фінансовій сферах.

Національний банк також оновив вимоги до внутрішнього аудиту фінансових установ, затвердивши нові правила наприкінці 2025 року. Вони передбачають впровадження міжнародних стандартів та зобов’язують компанії створювати ефективні системи внутрішнього контролю.

Серед нововведень для небанківських фінансових установ, таких як страхові компанії та кредитні спілки, є необхідність забезпечення незалежності внутрішнього аудиту, регулярної оцінки його ефективності та інвестицій у професійний розвиток аудиторів. Також запроваджено вимоги до документування процедур і оцінки ризиків.

Для платіжного сектору встановлені обмеження: комплаєнс-офіцери не можуть займатися іншими функціями, що зменшує ризики конфлікту інтересів. Для страхових компаній уточнено вимоги до технічних резервів та захисту даних. Перехідний період для адаптації нових комплаєнс-функцій триватиме до травня 2026 року, а повноцінний запуск внутрішнього аудиту за новими стандартами заплановано до вересня 2026 року.

Експерти ринку вважають, що посилення фінансового моніторингу є важливим кроком для стабільності фінансової системи, особливо в умовах війни та підвищених ризиків нелегального руху коштів. Водночас бізнес сподівається на підтримання балансу між контролем і сприятливими умовами для ведення справ.

Таким чином, штрафи НБУ на загальну суму 1,5 мільярда гривень за рік не тільки демонструють масштаб порушень, а й сигналізують про новий етап в регуляторній політиці, що стає більш суворою, системною та орієнтованою на міжнародні стандарти. У найближчі роки фінансові установи повинні суттєво вдосконалити внутрішній контроль, щоб відповідати новим вимогам та уникнути серйозних санкцій.

Останні новини