П’ятниця, 17 Липня, 2026

Національний банк України запровадив штрафи на суму 1,5 мільярда гривень: фінансовий сектор готується до нових регуляторних вимог

Важливі новини

Скандал у Чехії: компанія перепродавала Україні дрони з надвисокою націнкою

У Чехії вибухнув гучний скандал навколо компанії Reactive Drone, яка протягом двох років перепродавала китайські дрони для потреб української армії з колосальною націнкою — у двадцять разів вище собівартості. Розслідування, проведене Radiožurnal та висвітлене виданням iRozhlas, показало, що компанія закупила обладнання приблизно на 36 мільйонів крон, тоді як продажі до України становили 692 мільйони крон, що еквівалентно близько 28 мільйонам доларів.

За даними журналістів, причини такого надзавищення цін у документах не пояснені, а представники слідчих органів називають ситуацію «складною для розуміння» та підкреслюють відсутність очевидного економічного обґрунтування. Крім того, у розслідуванні зазначено, що внутрішні договори та фінансові документи компанії містять суперечливі дані щодо вартості закупівлі та транспортування дронів, що викликає додаткові запитання щодо прозорості операцій.

Попри величезні прибутки, Reactive Drone фактично не платила податків у Чехії. Більшість отриманих коштів — 638 мільйонів крон — компанія переказала на китайські банківські рахунки. За оцінкою поліції, держава недоотримала щонайменше 130 мільйонів крон, і ця сума може зрости.

Правоохоронці вже заморозили близько 384 мільйонів крон на рахунках Reactive Drone. У поліції заявили, що, з огляду на масштаби вилучених коштів, збитки бюджету будуть компенсовані у повному обсязі.

Водночас журналісти з’ясували, що офіційна штаб-квартира компанії розташована у звичайному житловому будинку в Празі. Жоден із сусідів не знає ані представників Reactive Drone, ані самої назви фірми.

Директор компанії вже перебуває під вартою, його спільниця — бухгалтер — проходить слідство у статусі підозрюваної, але залишається на волі. Розслідування триває, а мотиви встановлення нечуваної націнки на техніку для української армії поки лишаються відкритими.

В Гостомелі не залишилося жодного працюючого дитячого садочка

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На зустрічі були присутні різні представники місцевої влади, які повідомили, що роботи з відновлення садочка знаходяться на етапі коригування проекту і продовжуються. Проте, на жаль, садочок «Веселка» не зустріне дітей і в 2024 році.

Це викликало занепокоєння серед батьків, адже жоден дошкільний навчальний заклад у Гостомелі не функціонує з моменту деокупації міста. Гостомель був одним з найбільш постраждалих населених пунктів Київщини під час російської агресії у 2022 році. Відтоді батьки постійно звертаються до влади з проханнями про відновлення інфраструктури, зокрема дитячих садочків.

Зібрання батьків стало важливою подією, яка відобразила бездіяльність Гостомельської військової адміністрації, що призвела до зупинки ремонтних робіт. Наближається початок нового навчального року, але перспективи відновлення дошкільних закладів у Гостомелі виглядають невизначеними.

Ця ситуація ставить під питання можливість нормального функціонування освітньої інфраструктури у постраждалому регіоні та потребує термінового вирішення з боку відповідальних органів.

Угода КЕВ Житомира з приватною компанією привернула увагу до витрат на енергозабезпечення

Квартирно-експлуатаційний відділ Житомира уклав договір із товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор енергії» на постачання енергетичних ресурсів для потреб підпорядкованих об’єктів. Угода стала предметом обговорення через її вартість, умови та значення для забезпечення стабільної роботи інфраструктури, що перебуває на балансі відомства.

Контракт передбачає надання послуг у сфері енергозабезпечення, необхідних для функціонування адміністративних, житлових та службових приміщень. Такі договори мають стратегічне значення, адже безперебійне постачання енергії напряму впливає на умови проживання, роботу установ і загальний рівень безпеки, особливо в умовах підвищеного навантаження на інфраструктуру.

За погодженими обсягами постачання та встановленою маржею очікуваний прибуток компанії-постачальника за цим контрактом може сягати близько 10 мільйонів гривень. Водночас аналіз аналогічних закупівель у Житомирській області свідчить, що для інших замовників застосовувалися значно нижчі маржі.

Так, в Овруцькому водоканалі надбавка постачальника становила 19 копійок за кіловат-годину. Житомирська опорна лікарня в селі Троянів уклала договір із від’ємною маржею — мінус 2 копійки за кіловат-годину.

Компанія «Оператор енергії» вже фігурувала у кримінальних провадженнях, пов’язаних із завищенням цін на електроенергію для військових структур. У вересні 2021 року правоохоронні органи викрили завищення вартості електроенергії під час постачання Одеському квартирно-експлуатаційному управлінню. Тоді підозри були оголошені як керівнику КЕУ, так і директору компанії.

Директором ТОВ «Оператор енергії» є Дмитро Богданов. Після оголошення підозр керівництво компанії не змінювалося. Засновниками підприємства є Артур Хачатрян та Айк Погосян.

Артур Хачатрян до початку повномасштабної війни був депутатом Одеської районної ради від забороненої нині партії ОПЗЖ. Він також є племінником депутата Одеської обласної ради Князя Хачатряна — власника дорожньо-будівельної компанії «Березівкаагрошляхбуд».

Князя Хачатряна в регіоні пов’язують із багаторічним впливом на розподіл підрядів у дорожній галузі. Його компанія регулярно отримує великі замовлення на ремонт доріг та укриттів в Одеській області, у тому числі без проведення повноцінних тендерних процедур.

Укладення контракту на постачання електроенергії для потреб Міністерства оборони з фіксованою та відносно високою маржею викликає питання щодо економічної доцільності умов угоди, зважаючи на попередній досвід роботи постачальника з військовими замовниками.

Тимур Міндіч та розслідування щодо міжнародної допомоги Україні

У міжвідомчій доповіді Конгресу США бізнесмен Тимур Міндіч згадується як колишній партнер президента Володимира Зеленського у комерційних проектах. Документ містить інформацію про його можливу причетність до розкрадання коштів, які надходили в Україну як міжнародна допомога.

Звіт Конгресу детально описує низку фінансових операцій, у яких, за даними розслідувачів, міг фігурувати Міндіч. Окремо підкреслюється, що увага слідчих зосереджена на механізмах перерахування коштів та потенційних схемах їх використання.

У документі зазначено, що серед фігурантів розслідування у справі державної компанії «Енергоатом» фігурують Тимур Міндіч, ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов, міністр енергетики та міністр юстиції. Також вказується, що згодом Міндіч залишив територію України, а міністр юстиції, колишній міністр енергетики та керівник Офісу президента подали у відставку.

У звіті йдеться про можливу корупційну схему в «Енергоатомі» на суму не менше 100 мільйонів доларів. У документі наголошується, що компанія не лише забезпечує близько половини електроенергії в Україні, а й бере участь у розподілі міжнародної допомоги, спрямованої на підтримку енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак.

Автори доповіді звертають увагу на те, що будь-які корупційні ризики у сфері управління міжнародною допомогою можуть негативно впливати на довіру партнерів та ефективність відновлення критичної інфраструктури.

Загострення бойових дій на підступах до Покровська та Мирнограда напередодні зимових морозів

Російське командування посилює тиск на українську оборону в районі Покровська та Мирнограда, намагаючись до початку холодів не лише просунутися вперед, а й створити укріплені рубежі для подальших операцій. За оцінкою начальника штабу 4-го батальйону оперативного призначення «Сила свободи» бригади «Рубіж» молодшого лейтенанта Миколи Гриценка, який виступив в етері телеканалу «Київ24», російські підрозділи активно перекидають додаткові сили саме на цю ділянку фронту, прагнучи скористатися часовим проміжком до настання стійкої зимової погоди.

Він повідомив, що значна частина ворожих груп наразі базується в густих лісосмугах, які тягнуться вздовж лінії зіткнення. Така місцевість дає змогу противнику маскувати техніку, накопичувати особовий склад і готувати ударні підрозділи без ризику швидкого виявлення. Лісові укриття створюють для російської армії додаткову перевагу в обороні, адже в умовах обмеженої видимості та складного рельєфу українським підрозділам доводиться витрачати більше часу на розвідку та коригування вогню.

«Та кількість піхоти, яку вони направляють зараз, величезна. Її менше не стає», – підкреслив він.

Гриценко зазначив, що щодня на цьому напрямку знищуються сотні окупантів, але росіяни постійно підтягують нові сили. За його словами, йдеться, зокрема, про засуджених, яких масово вербують, а також про нові полки та підрозділи морської піхоти.

«Постійно приїжджають зеки різного роду, нові полки заходять. Морська піхота почала більше активничати саме на Покровському, Мирноградському, Добропільському виступі. Ми бачимо, як противник намагається залучити якомога більше ресурсів, щоб пройти якомога глибше, закріпитися до зими, дійти до населених пунктів», – наголосив офіцер.

За оцінкою Гриценка, мета російських військ – до початку зими максимально просунутися вперед, вийти безпосередньо до населених пунктів і закріпитися в урбанізованій зоні, де їх буде важче вибивати, ніж із промерзлого лісу чи відкритих позицій.

Водночас українські підрозділи, за його словами, продовжують завдавати ворогу значних втрат і готуються до зміни умов боїв із приходом зимової погоди.

У 2025 році НБУ наклав штрафи на банки та небанківські фінансові установи, сукупна сума яких склала близько 1,5 мільярда гривень через порушення норм фінансового моніторингу. Про це під час Business Wisdom Summit, організованого Delo.ua, повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, підкресливши, що регулятор має намір продовжувати посилювати контроль у даній сфері.

Штрафи, які накладаються, стосуються порушень у сфері протидії відмиванню грошей (AML) та фінансуванню тероризму. Депутатка наголосила, що ці санкції є сигналом для ринку: вимоги до прозорості фінансових операцій стають більш жорсткими, а недотримання правил більше не залишатиметься без наслідків.

Фінансовий моніторинг виступає важливим інструментом для держави, який контролює рух коштів і запобігає незаконним операціям. Зокрема, НБУ раніше застосовував санкції за неналежну ідентифікацію клієнтів, відсутність належної перевірки ризиків, несвоєчасне повідомлення про підозрілі транзакції та недостатній внутрішній контроль.

З останніх подій спостерігається тенденція до посилення регуляції. Наприклад, у березні 2026 року НБУ застосував штрафи до одного банку та п’яти фінансових компаній за виявлені недоліки в фінансовому моніторингу та валютному контролі, що свідчить про постійний нагляд за ринком.

Контекст підвищення контролю обумовлений як внутрішніми реформами, так і міжнародними зобов’язаннями України, що включає адаптацію фінансового законодавства до стандартів ЄС та рекомендацій FATF, які передбачають суворі правила для банків і фінансових установ.

Крім того, в останні роки бізнесу загалом було подано понад 14 тисяч скарг на дії державних органів влади. Зусилля Ради бізнес-омбудсмена дозволили зекономити українським підприємцям більш ніж 31,9 мільярда гривень, а понад 9 тисяч справ було закрито, підтверджуючи наявність численних конфліктів між бізнесом і регуляторами, особливо в податковій та фінансовій сферах.

Національний банк також оновив вимоги до внутрішнього аудиту фінансових установ, затвердивши нові правила наприкінці 2025 року. Вони передбачають впровадження міжнародних стандартів та зобов’язують компанії створювати ефективні системи внутрішнього контролю.

Серед нововведень для небанківських фінансових установ, таких як страхові компанії та кредитні спілки, є необхідність забезпечення незалежності внутрішнього аудиту, регулярної оцінки його ефективності та інвестицій у професійний розвиток аудиторів. Також запроваджено вимоги до документування процедур і оцінки ризиків.

Для платіжного сектору встановлені обмеження: комплаєнс-офіцери не можуть займатися іншими функціями, що зменшує ризики конфлікту інтересів. Для страхових компаній уточнено вимоги до технічних резервів та захисту даних. Перехідний період для адаптації нових комплаєнс-функцій триватиме до травня 2026 року, а повноцінний запуск внутрішнього аудиту за новими стандартами заплановано до вересня 2026 року.

Експерти ринку вважають, що посилення фінансового моніторингу є важливим кроком для стабільності фінансової системи, особливо в умовах війни та підвищених ризиків нелегального руху коштів. Водночас бізнес сподівається на підтримання балансу між контролем і сприятливими умовами для ведення справ.

Таким чином, штрафи НБУ на загальну суму 1,5 мільярда гривень за рік не тільки демонструють масштаб порушень, а й сигналізують про новий етап в регуляторній політиці, що стає більш суворою, системною та орієнтованою на міжнародні стандарти. У найближчі роки фінансові установи повинні суттєво вдосконалити внутрішній контроль, щоб відповідати новим вимогам та уникнути серйозних санкцій.

Останні новини