Народний депутат Микола Княжицький, за інформацією джерел, уже понад вісім місяців має заборгованість із виплат заробітної плати перед частиною співробітників телеканалу «Еспресо», який пов’язують із ним та бізнесменом Костянтином Жеваго. За словами співрозмовників, частину виплат здійснюють лише тим працівникам, без яких телеканал не може продовжувати роботу. При цьому, як стверджують джерела, деякі виплати здійснюються через […]У 2025 році НБУ наклав штрафи на банки та небанківські фінансові установи, сукупна сума яких склала близько 1,5 мільярда гривень через порушення норм фінансового моніторингу. Про це під час Business Wisdom Summit, організованого Delo.ua, повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, підкресливши, що регулятор має намір продовжувати посилювати контроль у даній сфері.
Штрафи, які накладаються, стосуються порушень у сфері протидії відмиванню грошей (AML) та фінансуванню тероризму. Депутатка наголосила, що ці санкції є сигналом для ринку: вимоги до прозорості фінансових операцій стають більш жорсткими, а недотримання правил більше не залишатиметься без наслідків.
Фінансовий моніторинг виступає важливим інструментом для держави, який контролює рух коштів і запобігає незаконним операціям. Зокрема, НБУ раніше застосовував санкції за неналежну ідентифікацію клієнтів, відсутність належної перевірки ризиків, несвоєчасне повідомлення про підозрілі транзакції та недостатній внутрішній контроль.
З останніх подій спостерігається тенденція до посилення регуляції. Наприклад, у березні 2026 року НБУ застосував штрафи до одного банку та п’яти фінансових компаній за виявлені недоліки в фінансовому моніторингу та валютному контролі, що свідчить про постійний нагляд за ринком.
Контекст підвищення контролю обумовлений як внутрішніми реформами, так і міжнародними зобов’язаннями України, що включає адаптацію фінансового законодавства до стандартів ЄС та рекомендацій FATF, які передбачають суворі правила для банків і фінансових установ.
Крім того, в останні роки бізнесу загалом було подано понад 14 тисяч скарг на дії державних органів влади. Зусилля Ради бізнес-омбудсмена дозволили зекономити українським підприємцям більш ніж 31,9 мільярда гривень, а понад 9 тисяч справ було закрито, підтверджуючи наявність численних конфліктів між бізнесом і регуляторами, особливо в податковій та фінансовій сферах.
Національний банк також оновив вимоги до внутрішнього аудиту фінансових установ, затвердивши нові правила наприкінці 2025 року. Вони передбачають впровадження міжнародних стандартів та зобов’язують компанії створювати ефективні системи внутрішнього контролю.
Серед нововведень для небанківських фінансових установ, таких як страхові компанії та кредитні спілки, є необхідність забезпечення незалежності внутрішнього аудиту, регулярної оцінки його ефективності та інвестицій у професійний розвиток аудиторів. Також запроваджено вимоги до документування процедур і оцінки ризиків.
Для платіжного сектору встановлені обмеження: комплаєнс-офіцери не можуть займатися іншими функціями, що зменшує ризики конфлікту інтересів. Для страхових компаній уточнено вимоги до технічних резервів та захисту даних. Перехідний період для адаптації нових комплаєнс-функцій триватиме до травня 2026 року, а повноцінний запуск внутрішнього аудиту за новими стандартами заплановано до вересня 2026 року.
Експерти ринку вважають, що посилення фінансового моніторингу є важливим кроком для стабільності фінансової системи, особливо в умовах війни та підвищених ризиків нелегального руху коштів. Водночас бізнес сподівається на підтримання балансу між контролем і сприятливими умовами для ведення справ.
Таким чином, штрафи НБУ на загальну суму 1,5 мільярда гривень за рік не тільки демонструють масштаб порушень, а й сигналізують про новий етап в регуляторній політиці, що стає більш суворою, системною та орієнтованою на міжнародні стандарти. У найближчі роки фінансові установи повинні суттєво вдосконалити внутрішній контроль, щоб відповідати новим вимогам та уникнути серйозних санкцій.
