На Хмельниччині суд виніс вирок 37-річній жінці, яка пограбувала 80-річного пенсіонера. Як повідомили в поліції регіону, зловмисниця викрала у чоловіка 2200 доларів та отримала 5 років позбавлення волі. Інцидент стався у січні цього року в одному з сіл Меджибізької територіальної громади. Пенсіонер повідомив правоохоронцям, що зникли всі його заощадження. З’ясувалося, що напередодні у нього в […]
На українському ринку з’явився новий недорогий тариф «IT Всесвіт Базовий» від Ukrnet Telecom (раніше Інтертелеком). За 120 грн на місяць абоненти отримують базовий інтернет та великий пакет дзвінків, що робить тариф привабливим для тих, кому не потрібна 4G-мережа. Що входить у тариф: 1 000 хвилин без обмежень на дзвінки всередині України (на мобільні та міські […]
У селі на Одещині 50-річна жінка випадково вистрілила у свою п’ятирічну онуку з пневматичної гвинтівки. Інцидент стався 20 квітня в одному з населених пунктів Ізмаїльського району. Дитина отримала поранення нижньої щелепи та шиї, її госпіталізували до обласної дитячої лікарні. Про це повідомили в Ізмаїльському районному відділі поліції. За попередніми даними, жінка намагалася сховати зброю свого […]Народні депутати від фракції «Слуга народу» Ольга Савченко та Євген Пивоваров вийшли під застави у справах, що стосуються отримання хабарів за «правильні» голосування у Верховній Раді України. Загальна сума застав становить майже 36,7 млн грн. Це рішення стало результатом тривалого розслідування, яке викликало широкий резонанс в українському суспільстві.
За даними журналістів, для внесення застави за Ольгу Савченко її адвокат Ігор Фомін сплатив 16,6 млн грн. Зазначається, що частину цих коштів він назвав власними, а частину — «позиченими». Такі заяви викликали додаткові питання щодо прозорості фінансових операцій та джерел коштів, оскільки сума застави є значною і вимагає ретельної перевірки.
Експерти та журналісти звертають увагу, що в Україні фактично не перевіряється походження коштів для застави. Їх може внести будь-яка фізична чи юридична особа, і обов’язку довести легальність доходів немає. Навіть у попередній справі Мідас заставу на 37 млн грн внесла компанія зі статутним капіталом 1000 грн, яка не веде реальної діяльності. Держфінмоніторинг не виявив підозрілих транзакцій у цих випадках.
Внаслідок цього підозрювані у корупції можуть швидко вийти з-під варти, а особи чи компанії з нульовою діяльністю за один день знаходять десятки мільйонів для застави. Експерти пропонують змінити порядок внесення застави: запровадити обов’язкову перевірку походження коштів, вимагати підтвердження легальних доходів і відмовляти у зарахуванні застави без таких підтверджень.
Такі зміни могли б суттєво знизити ризик обходу закону та підвищити ефективність антикорупційної політики.
