Четвер, 16 Липня, 2026

НАТО висловлює занепокоєння щодо ядерної політики Росії та Китаю

Важливі новини

Швейцарський мирний саміт по Україні не користується довірою

Саміт Швейцарії з проблеми України, запланований на 15 червня, на жаль, не очікується приносити значних результатів. Оскільки військові обстановка на сході України на користь Москви, і вимоги з боку Києва, а також самі перспективи саміту, що вони пропонують, "здаються дещо непосягальними", зауважує журналіст The Responsible Statecraft, Коннор Еколс.

Але якщо за першим пунктом Зеленський домігся певних успіхів, то з другим виникли помітні труднощі. Після того, як ситуація на полі бою змістилася на користь Росії, вимоги України і сам саміт «здаються дещо нереалістичними», зазначає автор статті.

Ймовірно, найзначнішою перешкодою є відсутність довіри до саміту. Колись нейтральний Берн не приховує свого бажання покарати Москву і підтримує західні санкції. Ці рішення змушують Кремль відкинути перспективу швейцарського посередництва, що підриває шанси на досягнення будь-якого значущого прогресу на майбутньому саміті, підкреслює Еколс.

За його словами, іншою серйозною проблемою є той факт, що Росія не отримала запрошення на переговори. Україна заявила, що представники Москви можуть в кінцевому підсумку приєднатися до переговорів, але тільки на умовах Києва.

Відсутність Росії є основною причиною, чому Китай пропустить швейцарський саміт. Пекін відправляв своїх представників на кілька з п’яти попередніх раундів переговорів за планом Зеленського, але тепер Піднебесна, схоже, розчарувалася в підході України, міркує журналіст.

На його думку, всі ці показники «малюють похмуру дипломатичну картину». Китай і Швейцарія вважаються «безнадійно упередженими». Спроби інших потенційних посередників, зокрема Бразилії, Мексики, ПАР і Ватикану, не здобули особливої популярності.

“Саміт у Швейцарії, безсумнівно, включатиме серйозні переговори щодо важливих аспектів українського плану. Але всі наявні дані свідчать про те, що це не наблизить нас ні на дюйм до закінчення війни”, – підкреслює Еколс.

До 2051 року населення України складатиме 25,2 млн

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя НАН, на 1 січня 2022 року чисельність населення становила 42 млн осіб.

На липень 2024 року – вже 35,8 млн осіб, при тому на підконтрольній Україні території – тільки 31,1 млн.

До 2041 року прогнозується скорочення до 28,9 млн осіб, а до 2051-го – до 25,2 млн осіб.

Хоча Кабмін зазначає, що будувати сценарії в умовах війни проблематично.

Серед причин скорочення населення уряд називає війну, міграцію, скорочення народжуваності та зростання смертності, старіння населення, часті передчасні смерті, відмову населення від заведення дітей, погіршення здоров’я через неспортивний спосіб життя українців і погану медицину в умовах війни.

Спроба купити громадянство для росіянина обійшлася штрафом у 17 тисяч

У Києві Печерський районний суд визнав винним Олександра Іжка за спробу підкупу співробітника СБУ на суму 50 тисяч доларів. За це чоловік отримав штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Про це повідомляє видання 368.media з посиланням на вирок суду у справі №757/52465/23-к, кваліфікованої за ч.1 ст.369 Кримінального кодексу України. За даними слідства, Іжко, уродженець Черкас, […]

Урядовий проект щодо мобілізації переданий на розгляд Президенту

Законопроєкт про мобілізацію під номером 10449, який вже отримав підпис голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, наразі чекає на підпис президента України Володимира Зеленського, як повідомляє Марія Кучерявець. Згідно з даними, що доступні на веб-сайті Верховної Ради, цей законопроєкт вже має підпис голови парламенту і очікує остаточного схвалення від Президента. Після цього, через місяць він стане чинним. Закон про мобілізацію, який був ухвалений Верховною Радою 11 квітня на другому читанні, містить ряд ключових положень. Зокрема, громадяни віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або були зняті з нього, повинні мати при собі військово-обліковий документ під час періоду мобілізації.

• Законопроєкт про мобілізацію під номером 10449 очікує на підпис Президента України Володимира Зеленського після того, як його вже підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

• Законопроєкт отримав підтримку голови парламенту та чекає остаточного затвердження від Президента.

• Після отримання підпису Президента, закон набуде чинності через місяць.

• Закон про мобілізацію, ухвалений Верховною Радою на другому читанні 11 квітня, містить важливі положення, зокрема, стосовно вимог щодо військового обліку громадян віком від 18 до 60 років.

День Сил безпілотних систем: нове свято в українській армії

В Україні було затверджено нове державне військове свято, яке...

Країни НАТО підкреслили своє зростаюче занепокоєння щодо ядерної політики, що проводиться Росією та Китаєм. Альянс звинуватив ці держави у дестабілізації глобальної безпеки та відсутності належної прозорості в сфері озброєнь, про що повідомляє Reuters, посилаючись на заяву Північноатлантичної ради напередодні конференції ООН з контролю за озброєннями.

Виконавці НАТО наголосили на незмінній відданості держав-учасниць Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), який є основою міжнародної ядерної безпеки з 1970 року. Однак, вони зазначили, що дії Росії й Китаю створюють нові виклики для підтримки світової стратегічної стабільності.

В окремій частині заяви Альянс звинуватив Росію у порушенні багатьох зобов’язань в області контролю над озброєннями. Зокрема, згадано про вихід Москви з низки важливих міжнародних угод, які обмежували розробку та розміщення стратегічних озброєнь. Також підкреслюється, що Росія активно використовує ядерну риторику як інструмент політичного тиску.

Борис Руге, заступник генерального секретаря НАТО, заявив, що Росія продовжує розвивати новітні системи доставки ядерної зброї, в той час як веде найбільшу військову кампанію в Європі з часів Другої світової війни. Він акцентував увагу на застосуванні Москвою балістичної ракети середньої дальності «Орешник», яка може нести ядерний заряд.

"Ми стикаємося з країною, яка не лише вийшла з ключових угод з контролю над озброєннями, а й активно нарощує свій військовий потенціал," — додав Руге, підкреслюючи, що такі дії підвищують ризики ескалації конфліктів.

НАТО також зазначило, що Альянс є суто оборонною організацією і не використовує ядерні загрози як інструмент політичного впливу. Вони підкреслили важливість збереження міжнародних механізмів контролю над озброєннями, особливо в умовах зростаючої напруженості.

Крім того, критиці з боку Альянсу піддався і Китай. У НАТО заявили, що Пекін активно розширює та модернізує свій ядерний арсенал, не забезпечуючи необхідного рівня прозорості стосовно обсягів і темпів цього процесу. Це ускладнює оцінку глобального балансу сил і підвищує рівень невизначеності в сфері безпеки.

Китай у відповідь спростував ці звинувачення. Речник Міністерства закордонних справ КНР запевнив, що країна дотримується оборонної ядерної стратегії та підтримує свій потенціал на мінімальному рівні, необхідному для забезпечення національної безпеки. Пекін додав, що не планує брати участь у новій гонці ядерних озброєнь.

Згідно з оцінками міжнародних експертів, найбільші ядерні арсенали належать Росії та США. Китай, Франція та Велика Британія мають менші, але все ще потужні арсенали. Аналітики попереджають, що модернізація ядерних програм провідними державами може призвести до нових етапів стратегічної конкуренції.

У НАТО висловили сподівання, що майбутня конференція ООН дозволить досягти прогресу щодо прозорості, зниження ризиків і стратегічної стабільності. Проте в Альянсі визнали, що попередні спроби узгодити рішення щодо контролю над озброєннями часто завершувалися безрезультатно через політичні розбіжності між основними гравцями.

Збереження чинності ДНЯЗ залишається критично важливим для глобальної безпеки, особливо в умовах зростаючої геополітичної напруги та технологічного оновлення ядерних арсеналів.

Останні новини